ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДСОБНИХ ВИРОБНИЦТВ І ПРОМИСЛІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах розвитку ринкових аграрних відносин в агропромисловому комплексі України відбувається становлення багатоукладної економіки, яка базується на різних формах власності та організаційно-правових формах господарювання. В Конституції України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки (ст. 13). За сучасних умов притаманна суб’єк­там аграрного виробництва всіх форм власності і господарювання самостійність є визначальною для організації і функціонування підсобних виробництв і промислів.

Нині створення сільськогосподарськими підприємствами цих внутрішньогосподарських підрозділів має на меті не тільки отримувати від такого товарного виробництва додаткові прибутки для поповнення своїх грошових надходжень, служити забезпеченню зайнятості пра­цівників і членів сільськогосподарських підприємств, а й створювати додаткові робочі місця в умовах скорочення робочих місць в агропромисловому комплексі (АПК). Це, в свою чергу, дає можливість працюючим у цих підрозділах селянам мати відповідний заробіток, поліпшувати своє матеріальне становище. Важливим завданням сільськогосподарських підприємств є і продуктивне використання наявних місцевих матеріальних і сировинних ресурсів, відходів промисловості і введення в такий спосіб у дію значних ресурсів збільшення товарної продукції, задоволення потреб населення у продуктах харчування, товарах народного споживання, підвищення їхньої конкурентоздатності.

Функціонування підсобних виробництв сільськогосподарських підприємствах сприяє також раціональному використанню продукції, яку виростило населення. Закуповуючи давальницьку сировину, сільськогосподарські підприємства не тільки забезпечують сировинну базу, а й мають змогу раціонально використовувати технологічне обладнання підсобних виробництв. Завдяки цьому сільськогосподарська продукція переробляється на місці, а її втрати скорочуються на 35-40 %.

В зв’язку з зазначеним актуальності набула проблема правового забезпечення розвитку і функціонування підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств. Виникла необхідність у виявленні особливостей в правовому регулюванні відносин за участю підсобних виробництв і промислів, у визначенні змісту самого поняття підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств, їхнього співвідношення з виробничо-господарською діяльністю сільськогосподарських під­приємств, а також в аналізі правових, орга­нізаційних засобів підвищення ефективності їхньої діяльності.

В умовах самостійної і суверенної держави Україна комплексні дослідження з питань правового регулювання організації і діяльності підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств не проводилися. Саме наведені обставини й обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його науково-практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає основним напрямкам державної політики України в галузі підвищення ефективності сільського господарства в сучасних умовах. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри аграрного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого у межах державної цільової комплексної програми «Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки (економічно-правовий аспект)» (державна реєстрація № 0186.0.070869).