ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ДЕРЖАВНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА Автореферат

Актуальність теми. Побудова незалежної демократичної держави неможлива без проведення політичної, економічної та соціальної реформ, а також створення нової правової системи, яка б забезпечила успішне втілення їх в життя. Проведення економічної реформи неможливе без створення сприятливих умов розвитку приватної форми власності, а також проведення приватизаційних процесів. Свою роль у вирішенні цих завдань зіграв Закон України “Про оренду державного та комунального майна” (надалі – Закон), однією з цілей якого було створення умов для подальшої приватизації державного та комунального майна недержавними юридичними особами і громадянами. Але перехід нашої держави до грошової та конкурсної приватизації змінив цілі передачі державного та комунального майна в оренду. Орендарі, в тому числі трудові колективи державних та комунальних підприємств, вже не мають переважних прав на приватизацію, за винятком випадків, встановлених законодавством. Отже, можна говорити про зміни цілей передачі в оренду державного та комунального майна.

Усе це дає підстави для перегляду правових підходів до регулювання оренди державного та комунального майна. Особливо актуальним це питання стає у зв’язку з прийняттям Цивільного та Господарського кодексів, оскільки виникає необхідність в проведенні глибокого аналізу правового регулювання оренди (найму) цими кодифікованими актами і Законом “Про оренду державного та комунального майна”. Зокрема постає питання про визначення співвідношення такої основної засади цивільного законодавства як свобода договору і встановлення жорстких правил регулювання орендних відносин в Законі. Віднесення ЦК України до об’єктів цивільних прав підприємства як єдиного майнового комплексу викликає необхідність у перегляді підходів в регулюванні оренди цілісних майнових комплексів державних та комунальних підприємств. Потребують вирішення багато інших питань.

Договір майнового найму (оренди) є одним із найстаріших видів договорів, які відомі людству. Він обумовлює найбільш типові відносини з переходу майна в тимчасове оплатне користування. Тому не дивно, що цей вид цивільного договору, а також такий його різновид, як договір оренди державного та комунального майна, був предметом досліджень багатьох відомих вчених цивілістів, зокрема Базової Т.П., Басіна Ю.Г., Бобрової Д.В., Бондара В.Я. Брагінського М.І., Братуся С.М., Вітрянського В.В., Грибанова В.П., Дзери О.В., Іоффе О.С., Козаренка Є.В., Коссака В.М., Красавчикова О.А., Крашеніннікова П.В., Кузнєцової Н.С., Кучеренко І.М., Луця В.В., Маслова В.Ф., Мороза М.В., Підопригори О.А., Проніна М.Г., Пушкіна О.А., Саніахметової Н.О., Сібільова М.М., Спасибо-Фатєєвої І.В., Суханова Є.А., Тешенко В.М., Толстого Ю.К., Харитонова Є.О., Шевченко Я.М., Шершенєвича Г.Ф., Щербини В.С. та інших. Проте після прийняття ЦК України та ГК України комплексні дослідження оренди державного та комунального майна не провадились. Тому на сьогодні звернення до цієї теми є актуальним та своєчасним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Інституту держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України “Роль і значення цивільного права в регулюванні майнових і особистих немайнових відносин у сучасній Україні”, а також відповідно до плану науково-дослідної роботи Київської державної академії водного транспорту Міністерства освіти і науки України “Розробка системи аналізу та аналіз виробничої діяльності державного підприємства і підвищення ефективності використання його майна”.