ПРОЦЕДУРИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Прийняття Конституції, проведення адміністративної реформи, вступ України до Ради Європи зумовили необхідність реформування всього законодавства України, складовою частиною якого є адміністративне законодавство. А це неможливо без реформування зокрема адміністративно-деліктного й адміністративно-процесуального законодавства.

 За останні роки значно посилилась увага українських вчених-правознавців до дослідження нематеріальних моментів у правовій системі. Аналізу як в загальнотеоретичному, так і в галузевому плані піддаються не лише традиційні види юридичних процесів (цивільний і кримінальний), але й організаційні форми правотворення і застосування норм державного, адміністративного, фінансового, земельного, трудового права.

Існуюча тенденція активізації інтересу науки до правових явищ процедурно-процесуального характеру має об'єктивну основу, а саме – зростання потреби в більш довершеному механізмі реалізації правових норм і пов'язане з ним посилення уваги законодавця до правового регулювання організаційних форм реалізації матеріальних норм і правовідносин. Процес зростання міри значущості, яка додається процедурно-процесуальній регламентації суспільних відносин, визначений загальною закономірністю зміцнення правових основ державного і суспільного життя.

Процедурно-процесуальні норми, регламентуючи порядок реалізації відповідних матеріальних норм різних галузей права, тим самим служать їх втіленню в життя, сприяють виконанню ними функції регулювання суспільних відносин і таким чином об'єктивно служать зміцненню правових основ державного життя. Навпаки, відсутність у необхідних випадках розпоряджень, за допомогою яких визначалася б процедура реалізації прав і обов'язків, що передбачаються відповідною матеріальною нормою, призводить до того, що ці права і обов'язки залишаються не здійсненими, а норми, що їх закріплюють, незважаючи на важливість і значущість, фактично не працюють.

В адміністративно-правовій сфері регулювання суспільних відносин реально існує безліч різноманітних процедур.

На наш погляд, наявний досить багатий нормативний матеріал про процедурні способи реалізації адміністративно-правових розпоряджень. Однак рівень наукової розробки цивілістичних процедурних проблем здається нам недостатнім. Відсутні комплексні дослідження юридичних процедур у цій області правового регулювання.

Безсумнівно, відомості про конкретні процедурно-процесуальні явища збільшують обсяг знань з даної проблематики, а сам факт наявності таких досліджень є свідченням необхідності розробки проблем процедури стосовно адміністративно-правової сфери регулювання. Однак дані дослідження, присвячені аналізу конкретних процедурних способів реалізації адміністративних правових норм, не дають уявлення про систему процедур в адміністративному праві в цілому, не дозволяють простежити існуючі між цими процедурами взаємозв'язки. До того ж рівень досліджень процедурних форм в області адміністративно-правового регулювання не може порівнятися із мірою розробки проблем юрисдикційного процесу. Між тим на фоні загальної картини посиленого дослідницького інтересу до різних процедурних моментів у правовій системі постановка питання про процедури є актуальною.

Під час наукового дослідження увага була зосереджена на процедурному режимі застосування адміністративних штрафів працівниками міліції. Поява розгалуженої системи нормативно-правових актів, які централізовано впроваджуються та містять адміністративні заборони зі штрафною санкцією, новітні пропозиції по реформуванню системи адміністративних стягнень (наприклад, щодо скасування виправних робіт як форми використання примусової праці, поступової заміни їх адміністративним штрафом), потреба розробки та впровадження надійного механізму гарантій захисту прав громадян вимагають комплексного дослідження питань провадження в справах про застосування адміністративних штрафів з метою оптимізації адміністративно-деліктного та адміністративно-процесуального законодавства України.

Таким чином, аналіз адміністративно-правового забезпечення  управлінської діяльності в Україні має важливе значення як для розвитку науки адміністративного права, так і для використання цього аналізу при реформуванні і вдосконаленні діяльності апарату виконавчої влади. Останнє стосується також  і правозастосувальної діяльності управлінських органів усіх рівнів. Саме тому різні аспекти цього питання були і залишаються предметом наукового інтересу провідних вчених-адміністративістів в Україні: В.Б.Авер’янова, О.Ф.Андрійко, А.С. Васильєва,  І.П.Голосніченка,  С.Т.Гончарука, Є.В.Додіна, М.М.Дорогих, Л.В.Коваля, А.Т.Комзюка, Н.Р.Нижник, О.І.Остапенка, В.П.Пєткова, В.Ф.Погорілка, О.П. Рябченко, М.М.Тищенка, Ю.С.Шемшученка, В.К.Шкарупи.

Вищевикладене вказує на актуальність цього дисертаційного дослідження, його теоретичне та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі адміністративного права та державного управління Донецького інституту внутрішніх справ МВС України відповідно до Пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на 1995 – 2000 роки (додаток № 2 до рішення колегії МВС України від 28.02.1995 р. № 4 км/2; номер державної реєстрацiї РК 0199U002827).