ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ МІЖ ПОДРУЖЖЯМ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження обумовлюється насамперед процесом корінного реформування відносин власності, спрямованого на ліквідацію соціалістичних засад в економічному і суспільному житті та на формування основ ринкової економіки, рушійною силою яких стали різноманітність форм власності та господарювання, ринкові методи функціонування суспільних інститутів. Безумовно, від рівня урегульованості нових суспільних відносин залежить успіх започаткованих в Україні реформ. Впродовж останніх десяти років незалежності в Україні сформувався новий інститут права власності, чільне місце в якому зайняв Закон України “Про власність”, який став основою для прийняття інших законів ринкової орієнтації. Однак, як свідчить аналіз цих законодавчих актів, переважна частина їх правових норм присвячена окремим формам права власності, регулюванню відносин за участю суб’єктів підприємництва і лише в поодиноких випадках торкаються права власності подружжя. Не зазнав істотних змін і чинний поки що в цей період Кодекс про шлюб та сім’ю Української РСР 1969 р.( надалі – КпШС), за винятком кількох нововведень про шлюбний контракт. Між тим, майнові відносини нині набули нового змісту, подружжю як суб’єктам права приватної власності можуть відтепер належати не лише об’єкти особистого споживчого призначення, як це було за радянського періоду, але і різноманітне майно виробничо-господарського призначення, подружжя набули більшої свободи у визначенні правового режиму майна, що набувається ними в період шлюбу. Все це вимагає істотного оновлення сімейного законодавства, адже без цього неможливе ефективне вирішення численних майнових спорів, що виникають між подружжям. Прогалини у правовому регулюванні майнових відносин між подружжям передбачалося вирішити шляхом введення нового сімейного законодавства у вигляді шостої книги “Сімейне право” до проекту нового Цивільного кодексу України. Однак Верховна Рада України віддала перевагу оновленню сімейного законодавства шляхом його кодифікації у вигляді самостійного кодексу і відповідно після законодавчих процедур та врахування зауважень Президента України 10 січня 2002 р. було прийнято новий Сімейний кодекс України (надалі – СК). Однак, як засвідчив аналіз нового СК далеко не усі положення в частині регулювання майнових відносин між подружжям можуть бути визнані беззастережно вдалими, окремі з них можуть викликати неоднозначне тлумачення і труднощі у застосуванні. За таких обставин особливої значимості набувають наукові дослідження проблем сімейного права, які сприятимуть виявленню неефективних норм у новому СК та вибору найоптимальніших моделей регулювання відносин власності між подружжям. На жаль, поки що вкрай мало в Україні, на відміну від радянського періоду, юридичною наукою надавалося уваги аналізу цих проблем. Найбільш значимою науковою працею останнього часу є монографічне дослідження І.В.Жилінкової “Правовой режим имущества членов семьи” (2000 р.). Зрозуміло, що для вирішення усіх проблем у врегулюванні відносин власності таких праць недостатньо. Все вищевикладене і обумовило актуальність даної теми та необхідність її комплексного дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертаційного дослідження виконана відповідно до теми кафедри цивільного права Волинського державного університету “Захист права власності та інших конституційних прав громадян”.