ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Реформування економічної, соціальної, політичної та інших сфер життєдіяльності суспільства включають у себе й необхідність узагальнення багатьох проблем оподаткування, однією з найважливіших серед яких є забезпечення виконання податкового обов’язку. Невід’ємною частиною економіки держави є ефективнодіюча система оподаткування. Податкові платежі при цьому виступають не лише головним джерелом бюджетних доходів, а й регулятором, який координує логічність побудови всієї системи суспільних пропорцій. Чинна система оподаткування України потребує суттєвого доопрацювання, деякі податки та збори характеризуються низькою результативністю через недоліки їх законодавчого відображення.

Аналізу категорії юридичного (правового) обов'язку приділялася значна увага у фундаментальних наукових дослідженнях провідних фахівців у теорії права. Центральними в теорії податкового права є проблеми, пов'язані як із самою категорією „податковий обов'язок”, так і з визначенням її поняття та складових. У роботі увага приділяється аналізу сутності, поняттю та змісту податкового обов’язку, його складових. І вже після цього, базуючись на вихідних положеннях податкового права, досліджується одна зі складових податкового обов’язку – податковий облік. Дослідження цього кола фінансово-правових відносин отримало певний розвиток на межі ХІХ-ХХ століть (фундаментальні праці А. Гурьєва, О. Ісаєва, В. Лебедєва, Д. Львова, Ф. Нітті, І. Озерова, К. Рау, А. Сміта, І. Тарасова, М. Тургенєва, І. Янжула та інших). Довгий час після цього питання правового регулювання податкового обов’язку залишалося поза увагою дослідників. Лише в середині ХХ століття намітилися певні зрушення. Вони пов’язані з появою досліджень М.І. Піскотіна, Ю.А. Ровинського, С.Д. Ципкіна.

На сучасному етапі ці проблеми знаходяться в сфері наукових інтересів вчених України, Російської Федерації та інших пострадянських держав. На початку 90-х років ХХ століття з’являються видання, що наближаються до розгляду саме цього питання. На формування тенденцій і напрямків даної дисертаційної роботи беззаперечний вплив мали праці і публікації вчених Російської Федерації: А.В. Бризгаліна, О.М. Горбунової, О.Ю. Грачової, В.І. Гурєєва, О.М. Козиріна, Ю.О. Крохіної, І.І. Кучерова, С.Г. Пепеляєва, Г.В. Петрової, В.М. Пушкарьової, Н.І. Хімічевої. Серед досліджень українських фахівців необхідно відзначити праці Д.А. Бекерської, Л.К. Воронової, Н.В. Воротіної, С.Т. Кадькаленка, М.П. Кучерявенка, П.С. Пацурківського, В.М. Федосова. Їх праці стали базою цього дисертаційного дослідження й будуть використані при тлумаченні поняття „податковий обов'язок”, виокремленні його складових, їх класифікації, вивченні розвитку (виникнення, зміни і припинення) розглядуваної категорії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., а також пп. 2.1, 3.1, 6.2 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр.

Мета і завдання дослідження. В роботі здійснена спроба провести комплексний аналіз, порівняти процеси, зробити деякі прогнози. З приводу цього ми вважаємо за необхідно звернути увагу на головну мету дослідження. Найчастіше сьогодні аналізується податковий обов’язок взагалі, саме тому метою дослідження є визначення змісту, видів та підстав класифікації податкового обліку як елементу податкового обов’язку в цілому.

У відповідності з вказаною метою дисертаційного дослідження в роботі поставлені такі завдання:

– аналіз чинної системи податкового законодавства України, її недоліків і напрямків удосконалення;

– вивчення досвіду функціонування податкового законодавства і обґрунтування можливостей його використання з метою усунення недоліків чинного податкового законодавства України;

– розкриття поняття податкового обов’язку та місця в ньому податкового обліку;

– аналіз особливостей правового регулювання обліку платників податків;

– розкриття підстав класифікації податкового обліку відносно видів зобов’язаних осіб;

– характеристика податкового обліку об’єкту та бази оподаткування.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що регулюють податковий облік при виконанні податкового обов’язку в Україні.

Предметом дослідження є фінансово-правові норми, які регулюють податковий облік платників податків та елементів об’єкту і бази оподаткування, визначають їх місце в реалізації податкового обов’язку в широкому сенсі.

Джерелами дисертаційного дослідження є закони України, постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, законодавчі акти Кабінету Міністрів України, акти Державної податкової адміністрації та практика їх застосування, проекти законодавчих актів, публікації періодичних видань, довідкова література, статистичні матеріали. В роботі проаналізовано законодавство України, проведено порівняльний аналіз окремих аспектів законодавства України й Російської Федерації. В процесі дослідження було використано не лише юридичну, але й економічну літературу, в якій розглядаються проблеми правового регулювання обліку платників та об’єкту оподаткування.

Методи дослідження включають сукупність загально- та спеціально-наукових методів пізнання. На базі загальнонаукового діалектичного методу пізнання (який виступає основним у цій системі) проблеми вирішуються в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Доповненням цього методу є системний підхід, який визначає проблемні питання правового регулювання податкового обов’язку, шляхи його реалізації. Компаративний метод передбачає узагальнення зарубіжного досвіду у галузі оподаткування, формування висновків щодо його застосування у вітчизняній практиці. Порівняльно-правовий метод застосовувався при проведенні порівняльного аналізу законодавства України, Російської Федерації, інших держав. За допомогою історико-правового методу аналізується становлення системи оподаткування, розвиток законодавства, що регулює податковий облік.

Висновки дисертаційної роботи базуються на Конституції України, аналізі чинного законодавства України, інших нормативно-правових актів органів державної податкової адміністрації. Це дозволило зробити узагальнюючі висновки на основі всебічного дослідження проблем як у просторі, так і в часі.

Наукова новизна отриманих результатів визначається як постановою проблеми дослідження, так і тим, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням правового регулювання податкового обліку.

Елементи наукової новизни містяться у наступних положеннях:

1. По-новому аналізується зміст податкового обов’язку, який, залишаючись імперативним велінням, не виключає того, що держава пропонує вибір, окремі угоди стосовно його реалізації, допускає окремі прояви диспозитивності. Але в даному випадку йдеться про диспозитивність форми безумовної імперативної конструкції.

2. Вперше досліджується зміст фінансово-правового підпорядкування, яке має характер не формального, а змістовного, при якому платник податку організаційно не підпорядковується податковим або іншим контролюючим органам.

3. По-новому обґрунтовується необхідність зміни конституційної норми, яка регламентує лише обов’язок зі сплати податку, і не встановлює необхідність виконання інших дій, пов’язаних з оподаткуванням (комплексу обов’язків з податкового обліку та податкової звітності).

4. По-новому аналізується дволанковий зміст податкового обов’язку, як обов’язку зі сплати податку та податкової звітності, яка виступає заключною стадією, при реалізації якої платник повідомляє податкові органи про своєчасне виконання першочергового обов’язку зі сплати податку.

5. Вперше податковий облік аналізується в широкому й вузькому значенні: широке значення охоплює процес фіксації майна платника податків, здійснюваних ним господарських операцій і їх результатів, тоді як вузьке значення податкового обліку припускає використання спеціалізованої облікової системи, яка використовується винятково з метою оподатковування для визначення суми податку або збору.

6. Вперше залежно від ступеня участі бухгалтерського обліку в системі податкового обліку виокремлюються три види податкового обліку: а) переважно бухгалтерський податковий облік, при якому показники податкового обліку формуються переважно, а іноді й винятково за рахунок даних бухгалтерського обліку; б) змішаний податковий облік, який обумовлює існування показників, що формуються на основі даних бухгалтерського обліку, але з використанням певних методів оподатковування; в) абсолютний податковий облік, що припускає самостійне існування й застосування показників податкового обліку, які формуються без участі бухгалтерських способів обліку операцій і майна, винятково за рахунок методик, що склалися в сфері оподатковування.

7. Вперше акцентується увага на співвідношення бухгалтерського й податкового обліку, при якому бухгалтерський облік стосується другої частини податкового обліку (облік об'єктів оподатковування), тоді як облік платників здійснюється за рахунок спеціальних процедур, у спеціалізованих формах і до бухгалтерського обліку відношення не має.

8. По-новому аргументовано зміст податкового обліку зобов’язаних осіб – платників податків, які класифікуються залежно від вихідного положення щодо визначення та деталізації податкового обов’язку та суми податку – критерію резидентства.

9. Вперше здійснено класифікацію системи реєстрів, за рахунок яких здійснюється податковий облік зобов’язаних фізичних осіб, обов’язок яких виникає на загальних підставах та платників, для виникнення обов’язку зі сплати податків яких необхідні спеціальні умови.

10. По-новому класифіковано чинну податкову реєстраційну систему України, яка обумовлює деталізацію реєстрів юридичних осіб-платників податків за двома ознаками: а) за ознакою платника; б) за ознакою виду податку чи збору.

11. Вперше виокремлюються ряд послідовних етапів процесу організації обліку: 1) попередній – на якому підприємство визначає свою облікову політику; 2) акумулюючий – на якому відбувається збір та обробка первинної інформації про всі витрати підприємства, понесені за звітний період, і розподіл їх між усіма підрозділами підприємства; 3) розподіляючий – етап, коли на рахунках обліку буде зібрано всі витрати, безпосередньо понесені цими підрозділами; 4) калькуляційний – етап, на якому визначається калькуляція собівартості продукції (послуг).

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації положення мають як науково-теоретичне, так і практично-прикладне значення. В науково-дослідницької сфері матеріали дисертації можуть бути використані для подальшої розробки найсуттєвіших проблем загальної частини податкового права. У сфері правотворчої діяльності вони можуть застосовуватися як результат дослідження при внесенні змін в низку законодавчих актів України. Висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути використані в ході підготовки проекту Податкового кодексу України і законів про оподаткування. В правозастосовчій діяльності одержані висновки дозволять удосконалити механізми обліку платників податків та обліку елементів об’єкту оподаткування. В навчальному процесі матеріали дисертації можуть бути використані в ході підготовки підручників, навчальних посібників та інших публікацій з курсів “Податкове право” та “Фінансове право”.

Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ. Основні положення та теоретичні висновки дисертації оприлюднені дисертантом у доповідях на наукових і науково-практичних конференціях: „Правові аспекти практики вирішення спорів і перегляду в касаційному порядку судових рішень щодо сплати податків та обов‘язкових платежів суб‘єктами господарювання” (м. Ірпінь, грудень 2003 року), „Проблемы развития аудита в странах с переходной экономикой” (м. Баку, 2004 рік), „Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю” (м. Донецьк, 19 травня 2004 року), „Таможенно-правовая политика России в условиях вступления в ВТО” (м. Саратов 14-15 квітня 2006 року).

Публікації. Основні ідеї дисертації та її висновки висвітлені в десяти наукових публікаціях (шість наукових статей, із них три – у фахових виданнях, чотири тези доповідей на науково-практичних конференціях).

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, що поєднують 5 підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків до роботи, списку використаної літератури (167 найменувань). Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 187 сторінок.