ПРАВОВІ ОСНОВИ ПОДАТКОВИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА НІМЕЧЧИНИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ. Автореферат

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена дією трьох основних груп факторів. Перша група пов’язана із побудовою в Україні відповідно до ст. 1 Конституції України демократичної, соціальної і правової держави, її орієнтації на здійснення широкої і ефективної соціальної політики, на побудову такої держави, в якій панує право. Все це можливо лише за умови ефективної фінансової діяльності держави, надзвичайно важливу теоретичну і практичну основу якої складає податкова система країни. Особливу актуальність дослідженню правових основ податкових систем України та Німеччини надають податкові реформи, які проходять в обох державах і спрямовані на вдосконалення правового регулювання податкових відносин.

Друга група факторів викликана напрямком гармонізації законодавства України з правом Європейського Союзу і міжнародно-правовими актами, прийнятими на рівні ООН. Україна, як країна з ринковою економікою, вибудовує сьогодні ефективну податкову систему, яка зможе забезпечити фінансові потреби держави. Становлення податкової системи України тісно пов'язане із створенням ефективного механізму управління фінансовою діяльністю держави та дієвою системою регулювання і контролю податкових операцій. Це, в свою чергу, потребує врахування міжнародного досвіду регулювання податкових відносин, а тому дослідження правових засад податкової системи України і Німеччини, їх особливостей і сучасних можливостей, безперечно, вказують на актуальність вибору даної теми.

Третя група факторів пов'язана із ступенем дослідженості правових основ податкової системи в українській науці у порівняльно-правовому аспекті по відношенню до податкової системи Федеративної Республіки Німеччини. Порівняльно-правовий аналіз джерел правового регулювання податкових відносин в Україні і ФРН дали можливість розглянути і порівняти правові засади податкових систем у цих державах. Автор виходить із наукових позицій, що податкова система і в Україні і в ФРН має бути зрозумілою кожному громадянину, органам держави і всім юридичним особам, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Надзвичайно важливо, щоб в Україні вдалось побудувати таку податкову систему, яка б відповідала реаліям сьогодення. Немає сумніву, що сьогодні податкова система України підлягає невідкладній реформі і вдосконаленню, а тому дане дослідження є своєчасним, корисним і цікавим не лише для фахівців органів законодавчої і виконавчої влади, наукових працівників, а й також для широкого кола осіб, які цікавляться податковими правовідносинами в державі.

Зв´язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження обрана дисертанткою в ініціативному порядку та належить до пріоритетних тем в галузі фінансового права. Обраний напрям дослідження відповідає цільовій комплексній програмі „Вдосконалення правового становища суб’єктів господарської діяльності в умовах формування ринкової економіки України” (номер державної реєстрації 0198 W 004863), „Формування механізму реалізації та захисту прав та свобод громадян в Україні” (номер державної реєстрації 015Ф04201) та програмі № 06БФ042-01 „Механізм адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”, яка почала розроблятися на юридичному факультеті і є складовою комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Розбудова державності України”. Тема також знаходиться в межах наукових досліджень у сфері адміністративної та податкової реформи в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення, порівняльно-правовий аналіз і комплексна розробка основних положень, що визначають правову природу податкових відносин податкових систем України та Німеччини; вирішення на новій концептуальній основі дискусійних і спірних питань, що стосуються правового регулювання податкових відносин в умовах сучасної української економіки, використовуючи досвід правового регулювання податків в Німеччині, а також у формуванні пропозицій для вдосконалення законодавства із зазначеної проблематики.

Завдання дослідження поставлені згідно з наміченими цілями:

·Дослідити і порівняти правові основи податкових систем України та Німеччини, встановити їх схожість і відмінність. Проаналізувати відповідно до законодавства України і Німеччини співвідношення понять „податкова система” і „податкове право”, визначити перспективи їх розвитку;

·Визначити зміст і структуру податкових систем України та Німеччини, розкрити їх особливості;

·Розв’язати проблему поняття і складу джерел податкового права України та Німеччини, виявити їх суттєві ознаки, провести класифікацію;

·Проаналізувати за податковим законодавством України і Німеччини основні елементи термінологічного апарату з метою визначення, уточнення і розмежування таких ключових понять податкової системи як „податок”, „збір”, і „мито”;

·Розкрити і порівняти правове регулювання окремих видів податків в податкових системах України і Німеччини;

·Дослідити напрямки реформи податкової систем України з урахуванням специфіки правового регулювання української і позитивного досвіду німецької податкових систем;

· Розкрити особливості взаємовідносин суб’єктів податкових правовідносин в Україні та Німеччині, визначити їх недоліки і напрямки удосконалення;

· Проаналізувати роль і місце податкової правосвідомості і податкової культури в податкових системах України та Німеччини;

· Проаналізувати і ідентифікувати положення правового регулювання податкових відносин за законодавством України і Німеччини, які підлягають удосконаленню; обґрунтувати необхідність вивчення можливостей використання досвіду функціонування податкової системи Німеччини, як однієї з успішних країн Європейського Союзу.

Об´єктом дослідження є правова природа суспільних відносин, що виникають у податковій сфері, як система відносин держави в особі уповноважених нею органів з одного боку, юридичних і фізичних осіб - з іншого. Податкові відносини розглядаються у порівняльно-правовому аспекті української і німецької податкових систем.

Предметом дослідження є нормативно-правові акти, що регулюють податкові відносини в Україні та Німеччині, практика їх застосування, теоретичні та практичні дослідження податкових відносин в державі, і, безпосередньо, сама податкова система як сукупність податків у кожній державі зокрема. У дисертації досліджуються особливості, специфіка функціонування, історичного розвитку, становлення і сучасних тенденцій правових основ податкових систем України і Німеччини, аналізуються норми Конституції України, Основного Закону Федеративної Республіки Німеччина, Закон України „Про систему оподаткування”, Федеральний Закон Німеччини “Положення про утримання податків, зборів і платежів” (ПпУПЗП), постанови Верховної Ради України і Німецького Бундестагу, листи і накази Міністерства фінансів України і Державної податкової адміністрації України, підзаконні акти Федерального міністерства фінансів Німеччини, статистичні дані про податкові надходження Україні та Німеччини, наукові праці вчених України, Росії і Німеччини. Більша частина матеріалів була зібрана автором під час роботи в бібліотеках Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Санкт-Петербурзького Державного університету, Берлінського університету імені Ґумбольдта (Humboldt-Universität-Berlin) і Ґамбурзького університету (Universität Hamburg KdöR).

Методи дослідження вибрано з урахуванням поставлених у роботі цілей і завдань дослідження, його об’єкту і предмету. Методологічну основу дисертації складає комплекс наукових методів дослідження: діалектико-матеріалістичний, порівняльно-правовий, історико-порівняльний, системно-структурний, порівняльно-правовий, соціологічний, історичний, метод аналізу, узагальнення та синтезу, тощо. Головним серед них є діалектико-матеріалістичний метод, який зумовив розгляд проблем податкової системи України і Німеччини і всіх податкових явищ у їх взаємозв’язку та єдності, розвитку і взаємовпливі. Порівняльно-правовий метод використовується в роботі для співставлення податкових правовідносин в Україні і Німеччині з метою встановлення схожості і різниці між ними для внесення пропозицій щодо покращення правозастосовної практики в Україні в галузі податкової діяльності. В першому розділі роботи порівняльно-правовий метод застосовується при дослідженні теоретичних основ податкового права України і Німеччини; в другому - при порівнянні і співставленні змісту податкових систем України та Німеччини; в третьому – при аналізі правового регулювання основних видів податків України та Німеччини; і в четвертому розділі - з метою врахування досвіду взаємовідносин суб’єктів податкових відносин в Німеччині щодо України. Історико-правовий метод дав змогу розкрити умови історичного розвитку податкових систем України та Німеччини, вивчення яких дає змогу попереджувати помилки, які були допущені раніше. Значну роль відіграв також метод системно-структурного аналізу, за допомогою якого вдалося показати внутрішню систему податкових відносин у кожній з держав зокрема. Функціональний метод використано для виявлення зв’язків між елементами податкових систем України та Німеччини, які складають собою структурно-організований об’єкт, яким, власне, і є податкова система. Соціологічний метод дав можливість розкрити суспільні умови, які покликані сприяти розкриттю поняття податкової системи та норм, що її створюють. Критичний метод було застосовано для того, щоб з’ясувати наскільки податкові системи України і Німеччини відповідають сьогоденним потребам держави і які зміни необхідно внести в чинне податкове законодавство для їх удосконалення. За допомогою формально-юридичного методу здійснювався аналіз податково-правових норм і таких базових понять податкової системи як „оподаткування”, „податки”, „збори”, „мито”. Комплексне використання зазначених методів дозволило авторові вирішити теоретичні і практичні завдання даної роботи.

Науково-теоретичну основу дослідження склали праці вчених-юристів України, Росії і Німеччини, насамперед, у сфері податкового права, а також дослідження із теорії фінансового права, конституційного права та інших галузевих правових наук. Структуру і направлення дисертаційного дослідження визначили праці, які умовно поділено на такі групи: 1)роботи вітчизняних авторів, 2)праці вчених і практиків із Росії і 3)праці вчених з Німеччини.

З першої групи досліджено праці таких провідних вітчизняних науковців, як Бекерської Д.А., Воронової Л.К., Гридчиної М.В., Дмитрик О.О., Загорського В.С., Ісаєвої Н.К., Кадькаленка С.Т., Кучерявенка М.П., Музики О.А., Нечай А.А., Опришка В.Ф., Пацурківського П.С., Пришви Н.Ю., Савченко Л.А., Чугаєва А.О. та інших.

Значну увагу в дослідженні надано другій групі наукових робіт, яку складають праці вчених та практиків із Росії, а саме: Бакаєвої О.Ю., Вінницького Д.В., Горбунової О.М., Грачової О.Ю., Гурєєва В.І., Карасєвої М.В., Кучерова І.І., Пепеляєва С.Г., Петрової Г.В., Тихомирова Ю.О., Толстопятенка Г.П., Хімічевої Н.І. та інших.

З третьої групи праць іноземних науковців як в перекладі, так і в оригіналі досліджені роботи німецьких вчених Бірка Д., Годме П.М., Кірхґофа П., Клуґе Ф., Тіпке К., Смітта А., Шаумбурґа Г., Фрідріха К.Д., Якоба В. та інших.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексній розробці концептуальних теоретичних проблем, що визначають перспективи розвитку податкової системи України. Дисертація є одним із перших в українській правовій літературі комплексним дослідженням проблем податкових правовідносин податкових систем України і Німеччини. В даній роботі обґрунтовано ряд нових у теоретичному плані та важливих для практики понять, положень і висновків для податкового законодавства України. В процесі наукового дослідження було сформульовано та обґрунтовано наступні положення, які конкретизують наукову новизну роботи, зокрема:

1. Порівняльно-правовий і систематичний аналіз українських і німецьких правових джерел дозволив виявити, що роль конституцій цих країн в правовому регулюванні податкових відносин в Україні і Німеччині істотно відрізняються. Конституція України має лише одну статтю 67, яка покладає обов’язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. А у розділі 10 Основного Закону ФРН, який у Німеччині визначається як фінансова конституція, вміщено багато правових приписів, що мають найвищу юридичну силу.

2. Висновок про перспективи подальшого розвитку податкової системи України відповідно до висвітленого напрямку гармонізації законодавства України з правом Європейського Союзу і міжнародно-правовими актами, прийнятими на рівні ООН, оскільки податкова система України має великий теоретичний і практичний потенціал, який відіграє особливу роль у розробці наукових основ правового регулювання податкових відносин в демократичній державі;

3. Положення про доцільність використання єдиних податкових термінів у визначенні складових понять правових основ податкових систем як в Україні так і в Німеччині. Обґрунтовано необхідність чіткого визначення податкових термінів в загальній частині проекту Податкового кодексу України, а механізм їх правового регулювання у відповідному законодавчому акті (Особливій частині Податкового кодексу). Зроблено висновок про залучення використання термінів відповідно до Типового Світового Податкового Кодексу (Global tax system);

4. Висновок про схожість правових засад податкових систем України та Німеччини і про те, що практика німецьких податкових відносин в рамках удосконалення і гармонізації податкового законодавства України з правом Європейського Союзу є прийнятною для податкових відносин в Україні. Так йдеться про податкові класи, що існують в Німеччині щодо податку з доходів фізичних осіб, про право платників податку при подачі декларації на звернення за допомогою до податкових консультантів з подовженням терміну подачі декларації, про плаваючу ставку податку на прибуток з системою заліку і двома методами вирівнювання податкового навантаження, інші положення;

5. Висновок про загальноєвропейські тенденції розвитку єдиної податкової системи, основними ознаками якої є: конституційне закріплення податків, зборів і платежів як основних елементів податкової системи; повна відповідність принципів побудови податкової системи конституційним принципам держави; простота і доступність податкової системи; справедливий розподіл податкового тягаря; науково обґрунтована оптимальна податкова ставка; соціальні пріоритети податкової системи; підвищена роль обслуговування в податковій сфері; широке застосування сучасних інформаційних технологій в роботі податкових органів; високий рівень податкової культури. Доведено, що європейська інтеграція України стимулює розвиток і появу нової концепції української податкової системи, ступінь розвитку податкових відносин якої розглядається як об’єктивний критерій рівня розвитку держави в цілому

6. Пропозиції за законодавством Німеччини щодо вирішення проблеми зниження податкового тиску в Україні з малозабезпечених платників шляхом повернення до прогресивної системи оподаткування в залежності від розміру доходів за рік зі змінами щодо ставки податку, перенісши цим самим основне навантаження зі сплати податку на тих платників, які мають високий рівень доходу.

7. Висновок про значення податкової правосвідомості для оптимізації оподаткування. Обґрунтовано наукову позицію про податкову культуру як особливе правове явище, що безпосередньо впливає на досягнення більш високого рівня правового розвитку як особистості, так і суспільства щодо сфери оподаткування в цілому;

8. Положення про правові засади податкової системи демократичної держави, які базуються на таких принципах регулювання взаємовідносин між податковими органами і платниками податків, як: нормативно-правовому закріпленні механізмів оподаткування в Податковому кодексі з виділенням правових інститутів, які охоплюють повне коло податкових відносин; гуманізації з боку податкових органів по відношенню до платників податку, що проявляється в багатосторонній інформаційній підтримці, спрямованій на послаблення психологічної напруги і формування безконфліктної поведінки учасників податкових відносин.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає: В науково-дослідницькій сфері матеріали дисертації слугуватимуть подальшим розробкам загальних проблем інституту податкового права; В правотворчій сфері – висновки і пропозиції, що містяться у дисертації можуть використовуватися при підготовці проекту Податкового кодексу України і податкових законів; В економічній сфері – враховуючи те, що питання оподаткування знаходиться на межі юридичної та економічної науки, деякі ідеї, викладені в роботі, представлятимуть інтерес для дослідників у сфері економіки; В навчальному процесі – положення і висновки дисертації можуть використовуватися при підготовці відповідних підручників і навчальних посібників та інших наукових праць податкового і фінансового права, спецкурсу «Міжнародне оподаткування», у викладанні податкового і фінансового права; В право виховній галузі – положення і рекомендації дисертації можуть слугувати матеріалом у роботі по підвищенню рівня правової культури населення і професійного рівня працівників податкових, правоохоронних і судових органів. Зібраний в дисертаційному дослідженні матеріал буде цікавим для всіх платників податків.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою працею. Сформульовані в роботі теоретичні положення, висновки і пропозиції були зроблені в результаті особистого дослідження і критичного аналізу наукових та нормативно-правових джерел. Публікації підготовлені автором особисто як результат власного наукового аналізу і дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та їх аргументація, а також практичні рекомендації та пропозиції обговорювались на засіданнях кафедри конституційного та адміністративного права Київського Національного університету імені Тараса Шевченка за розділами і в цілому. Окремі положення дослідження доповідалися автором на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Юридичні читання молодих вчених» (23-24 квітня 2004 року) в м. Києві і міжнародній науково-практичній конференції „Запорізькі правові читання”, (30 червня-02 липня 2004 року) в м. Запоріжжя.

Публікації. Основні положення дисертації викладені в чотирьох наукових одноосібних авторських публікаціях у збірниках наукових праць та журналах, які входять до переліку фахових видань, затвердженого Вищою атестаційною комісією України.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, які поділяються на підрозділи, висновків, списку використаних джерел (267 найменувань) і додатку. Загальний обсяг дисертації 212 сторінок, з яких 174 – основний текст.