ДЕЛІКТОЛОГІЯ ПОРУШЕНЬ МИТНИХ ПРАВИЛ Автореферат

Актуальність теми. У сучасних умовах питання боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил викликає підвищений інтерес як з боку правознавців-теоретиків, так і з боку практиків – працівників митної служби, які зіштовхуються у повсякденній роботі із цими негативними явищами.

Негативний вплив порушень митних правил на загальну ситуацію в країні, вдосконалення методів і способів вчинення митних правопорушень, вчинення цих правопорушень організованими злочинними угрупованнями, залучення до участі в незаконних зовнішньоекономічних операціях посадових осіб державних органів України актуалізувало необхідність дослідження стану, структури, динаміки, географії порушень митних правил, явищ, процесів, що їх детермінують.

Щоб застосувати адекватні заходи, за допомогою яких можна було б нейтралізувати поширення порушень митних правил, по-перше, слід визначити природу порушень митних правил, причини та умови їх вчинення; по-друге, визначити у структурі порушень митних правил ті, які найбільш поширені і які завдають найбільшої шкоди різним сторонам суспільного та економічного життя України; по-третє, визначити тенденції вчинення (тобто динаміку) порушень митних правил, географію їх поширення. Ці завдання можливо з’ясувати лише за умов використання досягнень науки «Адміністративна деліктологія» із врахуванням особливого місця порушень митних правил у структурі адміністративних правопорушень.

Актуальність цієї роботи пов’язана з відсутністю теоретичних розробок у галузі дослідження сукупності порушень митних правил як самостійної групи адміністративних правопорушень, складу цієї групи. Правова наука відчуває необхідність у розгляді масиву порушень митних правил як соціально-правового явища; вивченні стану, структури, динаміки та географії порушень митних правил; виявленні причин і умов усієї сукупності порушень митних правил та окремих порушень митних правил; систематизації профілактичних заходів і деяких аспектів взаємодії суб’єктів профілактики порушень митних правил.

Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження є фундаментальні праці з філософії – О.А.Івакіна, юридичної психології – М.І.Єнікєєва, Г.Г.Шиханцова, із загальної теорії права – М.С.Кельмана, О.Г.Мурашина, Ю.М.Оборотова, О.Ф.Скакун, Н.М.Хоми, В.М.Хропанюка, теорії правопорушень – В.М.Кудрявцева, М.С.Малєїна, Ю.О.Денисова та ін.

У дисертації використано досягнення вчених-кримінологів – В.М. Бурлакова, Т.С.Гавриша, О.М.Джужі, А.І.Долгової, В.М.Дрьоміна, А.Ф.Зелінського, В.Є.Емінова, О.М.Литвинова, В.В.Лунєєва, В.М.Кудрявцева, Н.Ф.Кузнєцової, С.В.Степашина, В.О.Тулякова, вчених-адміністративістів – В.Б.Авер’янова, Л.Р.Білої, С.В.Ківалова, І.П.Голосніченка та ін.

Вивченням адміністративних правопорушень в рамках адміністративної деліктології займалися В.І.Ремньов, Є.В.Додін, Д.М.Бахрах, О.І.Остапенко, С.Д.Подлінєв, М.П.Мишляєв, М.І.Нікулін, Е.Є.Гензюк та ін. Внесок у розробку окремих питань адміністративної деліктності зробили В.С.Щербина, Д.М.Мишляєв та ін. Робота ґрунтується на працях з митної справи вчених Ю.М.Дьоміна, О.Б.Єгорова, С.В.Ківалова, Б.А.Кормича, П.В.Пашка, В.В.Прокопенка, Д.В.Приймаченка, О.В.Тодощака, О.П.Федотова, В.К.Шкарупи та ін.

Проте дослідження сукупності порушень митних правил, їх детермінант і профілактики в рамках адміністративної деліктології на монографічному рівні не існує, що потребує поглибленого вивчення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є частиною науково-дослідної теми Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави» (державний реєстраційний номер 0101U001195), а також науково-дослідної роботи кафедри морського і митного права Одеської національної юридичної академії на 2001–2005 роки «Організаційно-правові основи митної і морської політики».

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз чинного законодавства і практики його застосування, матеріалів статистики, виявлення деліктологічних ознак сукупності порушень митних правил, структури, географії, динаміки, виявлення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, розробка профілактичних заходів щодо боротьби з ними.

Задачі дослідження:

визначити правову природу порушення митних правил;

розглянути сукупність порушень митних правил як самостійне соціально-правове явище, визначити поняття «митна деліктність» і «деліктологія порушень митних правил»;

розробити методику деліктологічних досліджень порушень митних правил;

дослідити стан, структуру, динаміку та географію порушень митних правил;

визначити поняття «причини порушень митних правил» та «умови, що сприяють вчиненню порушень митних правил» і виявити явища, які є причинами та умовами, що сприяють вчиненню порушень митних правил;

розробити теоретичні основи профілактики порушень митних правил: визначити поняття «профілактика порушень митних правил»; класифікувати заходи профілактики порушень митних правил, визначити коло суб’єктів профілактики порушень митних правил, розглянути форми, напрями їх взаємодії між собою;

надати рекомендації щодо внесення змін до чинного законодавства з питань митної справи.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з порушеннями митних правил і організацією їх профілактики.

Предметом дослідження є деліктологічні характеристики сукупності митних правил, причини та умови порушень митних правил та профілактичні заходи щодо боротьби з такими порушеннями.

Методи дослідження. У дослідженні використано сукупність різних методів і засобів наукового пізнання. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання дозволив проаналізувати деліктологічні характеристики порушень митних правил, причини та умови їх вчинення, визначити перспективи боротьби з ними. Системний метод пізнання знадобився при розгляді елементів адміністративної деліктності. Порівняльно-правовий метод застосовувався при розгляді причин загальних і конкретних явищ, при класифікації причин, умов порушень митних правил, профілактичних заходів. Формально-логічний метод допоміг сформулювати визначення юридичних понять. При розгляді статистичних даних щодо вчинених порушень митних правил широко використовувався статистичний метод. Конкретно-історичний метод дозволив прослідкувати розвиток причинності правопорушень у різних соціальних умовах.

Наукова новизна одержаних результатів міститься у таких положеннях:

уперше:

обґрунтовано висновок про те, що порушення митних правил є особливим видом адміністративного правопорушення, тому їх сукупність є частиною адміністративної деліктності із притаманними цій частині особливостями;

досліджено специфіку стану, структури, динаміки та географії порушень митних правил як особливої частини адміністративної деліктності;

надається поняття деліктології порушень митних правил, під якою розуміється науковий напрям, в рамках якого вивчаються сукупність порушень митних правил; її деліктологічні характеристики; причини та умови, що сприяють вчиненню порушень митних правил; профілактика таких порушень;

зроблено спробу визначити співвідношення деліктності митних правил та окремого порушення митних правил, яке виступає як первинний елемент цієї деліктності;

сформульовано поняття «латентна митна деліктність» як сукупність порушень митних правил на митній території України, які через ті або інші причини залишилися не виявленими або не зареєстрованими уповноваженими на те органами;

розроблено методику деліктологічних досліджень порушень митних правил, яка є сукупністю соціологічних, статистичних, психологічних методів, методів обробки комп’ютерної інформації;

з нових позицій:

визначено поняття причин порушень митних правил, під якими слід розуміти негативні явища соціальної дійсності, які за наявності певних умов безпосередньо породжують порушення митних правил;

розглянуто причини порушень митних правил – як сукупності, так і індивідуального проступку;

визначено поняття умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил як комплексу явищ соціальної дійсності, які самі по собі не можуть породити порушення митних правил, але слугують певними обставинами, що сприяють їх виникненню та існуванню;

визначено поняття профілактики порушень митних правил, під якою розуміється взаємодія відповідних органів, спрямована на викорінювання і нейтралізацію причин та умов, які сприяють вчиненню порушень митних правил;

досліджено види профілактики порушень митних правил, визначено коло суб’єктів профілактики порушень митних правил, форми, напрями їх взаємодії;

висунуто пропозиції щодо внесення змін до чинного митного законодавства, зокрема щодо виключення складів порушень митних правил з Митного кодексу України і включення їх до Кодексу України про адміністративні правопорушення;

надаються рекомендації щодо удосконалення діяльності митних органів.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів здійсненого дослідження випливає із завдань, що стоять перед правовою наукою і пов’язані з необхідністю глибокого вивчення порушень митних правил і впровадження відповідних рекомендацій у практику боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил.

Висновки, представлені у роботі, можуть бути використані у:

науково-дослідній сфері – для подальшої наукової розробки деліктології порушень митних правил, конкретизації різних аспектів цього наукового напряму;

сфері правотворчості – для вдосконалення чинного законодавства у сфері регулювання протидії правопорушенням митного законодавства;

практичній діяльності – для покращання профилактичної роботи з митними правопорушеннями, у першу чергу, з боку митних органів, шляхом запропонованих прийомів, заходів та методів;

навчальному процесі – при викладанні дисциплін «Митне право», «Адміністративна деліктологія», спецкурсів, що передбачені для підготовки працівників митної служби.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і теоретичні висновки дисертації було висвітлено на 2-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (м.Одеса, 1999), науково-практичній конференції «Механізми захисту прав і свобод людини в Україні» (м.Київ, 1999); науково-практичній конференції, присвяченій проблемам правового забезпечення підприємницької діяльності, пов’язаної з морем (м.Одеса, 2006).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у п’яти публікаціях, чотири з яких містяться у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які поділено на 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Загальний обсяг роботи складає 194 сторінки, список використаної літератури – 20 сторінок (198 найменувань), додаток – 2 сторінки.