ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ Автореферат

Актуальність теми дослідження. В Україні продовжується поступова переоцінка політико-правових ідей та цінностей, відбувається процес оновлення системи права, її галузей та інститутів, трансформація практики правозастосування. Розвиток ринкових відносин, формування нового правового простору, зміна державних і суспільних пріоритетів вимагає нових, більш ґрунтовних досліджень, усталених правових інститутів, які створюють фундамент правової системи та забезпечують належний рівень функціонування правових відносин в країні.

Одним з основних інститутів адміністративного права є інститут виконавчого провадження. Саме в межах цього інституту визначено організаційно-правові засади діяльності суб’єктів виконавчого провадження.

За роки незалежності в Україні сформувалась власна система суб’єктів виконавчого провадження. Однак, практика свідчить, що її функціонування мало ефективне і повноцінне. В першу чергу, це зумовлено недостатнім досвідом правового регулювання системи суб’єктів виконавчого провадження як складової інституту адміністративного права. Цей чинник сприяв неналежному та несвоєчасному виконанню рішень судів та інших органів, що стало однією з головних причин падіння авторитету судової влади. Відсутність чіткого визначення правового статусу суб’єктів виконавчого провадження, розмаїття юридичних взаємозв’язків, що існували між ними, нормативно – правового забезпечення виконання рішень судів та інших органів призводило до ситуації, коли боржник знаходився в кращому становищі порівняно з кредитором. Це створювало перешкоди для розвитку рівноправних ринкових відносин, підривало авторитет правової системи України. Виникла ситуація, коли особа не могла бути впевнена у відшкодуванні заподіяних їй збитків.

Однією з причин такого стану виконавчого провадження можна визнати також недостатню увагу вчених до вивчення проблеми організаційно – правових засад діяльності суб’єктів виконавчого провадження.

На даний час вітчизняні та зарубіжні вчені в основному обмежуються дослідженням окремих аспектів виконавчого провадження, які не пов’язані з комплексним аналізом організаційно – правових засад функціонування суб’єктів виконавчого провадження.

Виходячи з вищенаведеного, дослідження організаційно – правових засад діяльності суб’єктів виконавчого провадження має актуальне значення та сприятиме приведенню адміністративного права у відповідність до викликів сьогодення.

Зазначені обставини, а також важливість і вагомість діяльності суб’єктів виконавчого провадження у сфері реалізації прав і свобод людини та зміцненні дисципліни, організованості та порядку у сфері виконавчого провадження, свідчать про актуальність обраної теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрями дослідження відповідають Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22.07.1998р. №810/98 та Стратегії реформування системи державної служби в Україні, затвердженої Указом Президента України від 14.04.2000 р. Дисертаційна робота здійснена в межах програми наукових досліджень Національної академії ДПС України та комплексного наукового проекту “Відповідальність за правопорушення” (номер державної реєстрації 0102U000477), а також відповідно до теми кафедрального дослідження „Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності в сфері оподаткування” (номер державної реєстрації 0105U000657).

Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є теоретичний аналіз системи, правового статусу та специфіки діяльності суб’єктів виконавчого провадження, визначення їх місця і ролі у правовідносинах виконавчого провадження, з’ясування суті юридичних взаємозв’язків, що існують між ними.

Виходячи з поставленої мети передбачається вирішити наступні завдання:

- дослідити юридичну природу правовідносин виконавчого провадження;

- охарактеризувати систему суб’єктів виконавчого провадження;

- встановити організаційно-правові взаємозв’язки, що існують між суб’єктами виконавчого провадження;

- визначити принципи функціонування суб’єктів виконавчого провадження;

- науково обґрунтувати визначення поняття суб’єкта виконавчого провадження, системи суб’єктів виконавчого провадження, Державної виконавчої служби, державного виконавця;

- дослідити ознаки і зміст правового статусу суб’єктів виконавчого провадження;

- зробити правовий аналіз діяльності суб’єктів виконавчого провадження;

- проаналізувати адміністративно – процесуальні гарантії захисту прав суб’єктів виконавчого провадження.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються у сфері функціонування суб’єктів виконавчого провадження.

Предметом дослідження є адміністративно-правове регулювання та організаційні аспекти діяльності суб’єктів виконавчого провадження.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні наукові методи: діалектичний підхід застосовувався при розгляді досліджуваних проблем та визначенні основних напрямів удосконалення ефективності функціонування суб’єктів виконавчого провадження (параграф 2.1.,2.2.,2.3.); історичний метод використовувався при дослідженні питання місця виконавчого провадження в системі права України; (параграф1.1.); системний метод – при дослідженні системи суб’єктів виконавчого провадження, класифікації суб’єктів виконавчого провадження, стадій виконавчого провадження, принципів виконавчого провадження; формально-юридичний – при аналізі норм чинного законодавства (параграф 1.2., 2.3); логічний – при тлумаченні норм права (параграф 2.1.,2.2.,2.3.,3.1.,3.2.); аналітичний – при узагальненні взаємозв’язків, що існують між суб’єктами виконавчого провадження; порівняльно-правовий – при порівняльному аналізі сучасної практики здійснення виконавчого провадження в Україні із практикою діяльності судових (приставів) виконавців у попередні періоди (параграф 1.1.).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження становлять праці українських і зарубіжних спеціалістів у галузі теорії та історії держави і права та адміністративного права і адміністративного процесу – В.Б. Авер’янова, М.Г. Авдюкова, О.Ф. Андрійко, Г.В. Атаманчука, Д.М. Бахраха, І.Л. Бачило, Ю.П. Битяка, Р.Х. Валєєва, І.П. Голосніченка, Ю.Г. Гринько, М.А. Гурвича, Є.В. Додіна, П.П. Заворотько, Н.Д. Зейдера, Ю.М. Козлова, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, В.К. Колпакова, В.В. Копєйчикова, Б.П. Курашвілі, Б.М. Лазарєва, М.І. Матузова, В.Ф. Опришка, В.П. Пастухова, А.І. Перепелиці, В.С. Проніної, В.Ф. Сіренка, М.С. Студенікіної, Ю.О. Тихомирова, С.Я. Фурси, В.В. Цвєткова, Н.А. Чечиної, В.М. Шерстюка, А.М. Ширшикова, В.К. Шкарупи, М.Й. Штефан, С.В. Щербак, Л.П. Юзькова, М.К. Юкова, Ц.А. Ямпольської.

Нормативну основу дисертаційного дослідження становлять: положення Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України, які регулюють здійснення виконавчого провадження, визначають систему та правовий статус суб’єктів виконавчого провадження, адміністративно-процесуальні гарантії захисту їх прав

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у сучасній українській правовій науці теоретико-прикладним, монографічним і комплексним дослідженням організаційно-правових засад діяльності суб’єктів виконавчого провадження.

У результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення. Основні з них такі:

Уперше:

- виділено ознаки, які властиві системі суб’єктів виконавчого провадження;

- визначено основні функції управління, що притаманні системі суб’єктів виконавчого провадження;

- досліджено юридичну природу та напрямки здійснення контролю в системі суб’єктів виконавчого провадження;

- обгрунтовано науково-теоретичну конструкцію поняття „суб’єкт виконавчого провадження”, „система суб’єктів виконавчого провадження”.

Дістали подальшого розвитку:

- дослідження, пов’язані з аміністративно-процедурною та адміністративно-юрисдикційною діяльністю в рамках виконавчого провадження;

- юридична характеристика принципів функціонування суб’єктів виконавчого провадження;

- систематизація ознак державного виконавця як посадової особи;

- визначення особливостей здійснення адміністративної юстиції у сфері виконавчого провадження;

- дослідження поняття „стадія виконавчого провадження”.

Удосконалено:

- класифікацію суб’єктів виконавчого провадження;

- визначення стадій виконавчого провадження.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження розширює та поглиблює уявлення про сутність і процедури діяльності суб’єктів виконавчого провадження.

Основні положення та результати дисертаційного дослідження можуть бути використані:

- у законодавчій та нормотворчій діяльності – при підготовці проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на вдосконалення регулювання суспільних відносин, пов’язаних із засадами функціонування суб’єктів виконавчого провадження;

- у науково-дослідній сфері – положення та отримані висновки дисертаційного дослідження для подальшої розробки проблем, пов’язаних з засадами функціонування суб’єктів виконавчого провадження;

- у навчальному процесі – значна частина висновків дисертаційного дослідження використовується при викладанні адміністративного права та адміністративного процесу, як розділу цих навчальних дисциплін на факультеті податкової міліції та юридичному факультеті Національної академії ДПС України (акт впровадження від 24 травня 2006 р.). Крім того, отримані результати дослідження можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників та лекційних курсів таких дисциплін, як “Адміністративне право”, “Адміністративний процес”, “Правознавство” та інших;

- у правозастосовчій діяльності – використання отриманих результатів дозволить органам Державної виконавчої служби більш ефективно виконувати рішення судових та інших органів ( акт впровадження від 29 травня 2006р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертація Ігоніна Р.В. є самостійною науковою роботою. Наукові ідеї та розробки, що належать співавтору опублікованої праці Перепелиці А.І., у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дисертації була здійснена на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національної академії державної податкової служби України. Крім того, вони апробовані у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях: „Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу” (Ірпінь – 2004), „Треті осінні юридичні читання” (Хмельницький – 2004), „Податкова політика України та механізми її реалізації в Податковому кодексі”, „Актуальні проблеми модернізації податкових й інших правоохоронних органів України та протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності” (Ірпінь-2006). Тези двох доповідей опубліковано.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи знайшли відображення у шести наукових працях, з яких чотири опубліковано у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків та переліку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 207 сторінок, з них список використаних джерел містить 22 сторінки (291 найменування).