КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ПОДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ ТА ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ Автореферат

Актуальність теми. Сьогодні конституційний розвиток держави неможливий без урахування фундаментальних правових учень, що становлять основу сучасної демократичної держави. До них відносяться права людини, правова держава, верховенство права, парламентаризм, розподіл влади та ін. Вони складають своєрідну серцевину конституції.

В умовах розвитку України як демократичної держави особливого значення набуває проблема поділу державної влади. Правильне правове закріплення основних засад поділу державної влади сприяє злагодженій діяльності гілок влади, що забезпечує ефективну реалізацію функцій держави.

Актуальність дослідження зумовлюється тим, що після проведення конституційної реформи 2004 року в Україні було значно реформовано організацію державної влади. Тому необхідною є потреба в теоретичному осмисленні конституційних засад поділу державної влади в сучасному законодавстві, а також врахування закономірностей зарубіжного досвіду їх закріплення.

Реалізація принципу поділу влади перебуває у тісному зв’язку із європейською інтеграцією України, а, зокрема, засвоєнням та використанням європейських політичних і правових цінностей. Важливим у цьому відношенні є вивчення досвіду країн Європейського Союзу, зокрема Чеської Республіки.

Після утворення незалежної Чеської Республіки в цій державі було значно реформовано організацію державної влади. Поряд з цим, у вітчизняній юридичній науці є мало дослідженим сучасний стан механізму державної влади Чехії.

Крім того, сучасна модель державної влади Чехії є подібна до тієї, що була впроваджена конституційною реформою в Україні. Це зумовлює необхідність здійснення аналізу конституційного законодавства Чеської Республіки з метою виявлення позитивного досвіду цієї держави у закріпленні принципу поділу влади, що надасть змогу запропонувати подальші шляхи вдосконалення конституційного законодавства України.

Цим і обумовлюється актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний із державною науковою програмою “Правові засади розбудови державності”, планом науково-дослідної роботи “Конституційне будівництво в країнах Центральної Європи” кафедри конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету на 2001–2007 рр. Тема дослідження пов’язана із комплексною темою “Конституційне будівництво в країнах Центральної Європи у ХХ-ХХІ ст.”, яка розробляється науковцями Ужгородського національного університету та зареєстрована у державному реєстрі за № 0198U007793, одним з виконавців якої був дисертант.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний науковий аналіз загальних засад поділу державної влади, закріплення, організації та здійснення державної влади в Україні та Чеській Республіці, вивчення системи та видів органів державної влади, визначення основних форм механізму реалізації принципу поділу державної влади, визначення перспектив удосконалення конституційних засад поділу державної влади в Україні.

Поставлена мета досягається у ході вирішення таких завдань:

– визначити поняття конституційних засад поділу державної влади, їх ознаки та зміст;

– періодизувати етапи становлення принципу поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці;

– виявити систему органів державної влади у відповідності із функціональним розподілом влади в Україні та Чеській Республіці;

– визначити місце інституту Президента в системі державної влади України та Чеської Республіки, висвітлити обсяг повноважень глави держави та форми взаємодії з іншими органами влади, зокрема із законодавчою владою, його роль у системі органів виконавчої влади;

– встановити особливості правового статусу парламентів України та Чеської Республіки;

– дослідити організацію виконавчої та судової системи України та Чеської Республіки;

– з’ясувати поняття механізму реалізації принципу поділу державної влади, його систему;

– виявити проблемні питання механізмів реалізації принципу поділу державної влади в Україні та встановити перспективи їх удосконалення з урахуванням досвіду Чеської Республіки;

– сформулювати та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства з питань конституційних засад поділу державної влади.

Об’єктом дослідження є конституційно-правові засади організації державної влади в Україні та Чеській Республіці.

Предметом дослідження є конституційні засади поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці.

Методи дослідження. При підготовці дисертації автор застосовував загальнонаукові та спеціальні наукові методи пізнання, використання яких забезпечило достовірність положень і вирішення поставлених перед дисертантом цілей і завдань.

Методологічну основу дисертації складає загальнонауковий діалектичний метод, який дає можливість проаналізувати конституційні засади поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці у динаміці їх становлення та розвитку. Із застосуванням системного методу розглядається роль і місце, функції вищих органів державної влади в Україні та Чеській Республіці; історико-правового – процес становлення принципу поділу державної влади у вказаних країнах; системно-структурного й формально-логічного – аналізуються механізми реалізації принципу поділу державної влади; порівняльно-правового – порівнюється процес взаємодії системи органів законодавчої, виконавчої та судової влади. Метод узагальнення застосовано при підготовці висновків.

Наукова новизна одержаних результатів насамперед визначається тим, що на основі сукупності теоретичних та практичних узагальнень, зроблених у результаті аналізу теоретичного матеріалу та нормативної бази щодо організації державної влади в Україні та Чеській Республіці, вперше в юридичній науці здійснено комплексне порівняльно-правове наукове дослідження, яке розкриває сутність конституційних засад поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці.

До основних наукових результатів дослідження належать такі:

– вперше одержано:

1) визначення поняття конституційних засад поділу державної влади як системи норм-принципів, які спрямовані на забезпечення єдності державної влади та її організаційно-функціонального розподілу між конституційно визначеною системою органів державної влади, що мають визначену сферу компетенції та врівноважені за допомогою механізмів взаємостримування та противаг;

2) визначення поняття механізму реалізації принципу поділу державної влади як сукупності взаємопов’язаних нормативно-правових і організаційно-правових (інституційних) елементів, що забезпечують практичний вплив конституційних норм на забезпечення врівноваженого функціонального розподілу державної влади;

3) вперше періодизовано в порівняльно-правовому аспекті становлення та розвиток конституційних засад поділу державної влади в Україні та Чеській Республіці;

– набуло подальшого розвитку:

1) систематизація механізмів реалізації принципу поділу державної влади. Встановлено, що їх доцільно поділяти на нормативно-правові та організаційно-правові. Визначено систему нормативно-правових механізмів реалізації принципу поділу влади в Україні та Чеській Республіці, до яких віднесено: право Президента на “розпуск парламенту”, право відправити у відставку Уряд або його члена, право контрасигнації актів Президента Урядом, право вето Президента, імпічмент Президента, право на депутатське звернення до органів виконавчої влади та обов’язок членів Уряду надати відповідь на такий запит, гарантії незалежності представників системи вищих органів державної влади. До організаційно-правових механізмів реалізації принципу поділу державної влади автором віднесено такі: Президента, Конституційний Суд, Рахункову палату в Україні та Верховну контрольну адміністрацію в Чеській Республіці, інститут омбудсмана, Раду національної безпеки і оборони України, інститути державного управління судами та суддівського самоврядування, інститут участі народу у здійсненні правосуддя;

2) використання позитивного досвіду закріплення та реалізації принципу поділу державної влади Чеської Республіки у вітчизняній конституційно-правовій науці. Зокрема, використано досвід Чеської Республіки у сфері взаємовідносин законодавчої та виконавчої гілок влади, у сфері визначення місця та ролі окремих контрольних органів влади, правового статусу Парламенту, Президента, Уряду;

– вдосконалено конституційні засади поділу державної влади в Україні, які виражаються у такому:

1) вдосконалено змістове формулювання принципу поділу державної влади, яке закріплене в ст.6 Конституції України;

2) запропоноване вдосконалення правового статусу Верховної Ради України з точки зору підвищення ролі опозиції;

3) здійснено вдосконалення конституційно-правового статусу Президента, спрямоване на реальну можливість здійснення ним основних його функцій у сфері зовнішньої політики та національної безпеки;

4) запропоновано додаткові механізми врівноваження влади коаліції з опозицією;

5) запропоновано вдосконалення конституційного законодавства щодо підвищення ролі судової влади у механізмі реалізації принципу поділу влади.

Практичне значення одержаних результатів полягає у збільшенні наукових знань щодо закономірностей закріплення конституційних засад поділу державної влади в Україні та можливості використання позитивного досвіду Чеської Республіки у питанні реалізації принципу поділу влади у конституційному законодавстві України.

Одержані результати дослідження можуть використовуватися:

– у науково-дослідній сфері – для подальшого теоретичного дослідження в юридичній науці актуальних питань закріплення та реалізації принципу поділу державної влади в Україні та зарубіжних країнах;

– у правотворенні – у процесі розробки і вдосконалення законодавчих актів України щодо закріплення та реалізації конституційних засад поділу державної влади, організації державної влади, визначення правового статусу вищих органів державної влади, механізмів урівноваження гілок влади. Окремі положення дисертаційного дослідження можуть бути покладені в основу змін до Основного Закону України;

– у навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін із конституційного права України, конституційного права зарубіжних країн, порівняльного правознавства, історії держави і права зарубіжних країн та інших;

– у виховній роботі – у правовому вихованні, підвищенні рівня правової свідомості та правової культури громадян, органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на кафедрі конституційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету, Міжнародному круглому столі представників наукових та ділових кіл “Україна – ЄС: досвід центральноєвропейських країн щодо євроінтеграційних процесів” (Ужгород, 11 травня 2005 р.), наукових конференціях: підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу юридичного факультету Ужгородського національного університету (м. Ужгород, 25 лютого 2005 р., 22 лютого 2006 р.); науково-практичній конференції “Механізм реалізації та захисту прав та свобод людини: міжнародний досвід та Україна” (м. Ужгород, 14 грудня 2005 р.), тези доповіді опубліковані; міжнародній науково-практичній конференції “Ціна свободи й незалежності: трансформація політичних систем в країнах Центральної та Південно-Східної Європи до та після 1989-1991 рр.” (м. Ужгород, 2-3 листопада 2006 р.); міжнародній науковій конференції “Європейська наука XXI століття – 2007” (м. Дніпропетровськ, 22 травня 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Регіональне врядування: зарубіжний досвід та українські реалії” (м. Ужгород, 18 червня 2007 року); круглому столі присвяченому дню Конституції України (м. Ужгород, 18 травня 2007 р.), тези доповіді опубліковані.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у шести наукових статтях у фахових юридичних виданнях.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що мають вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 197 сторінок, у тому числі список використаних джерел – 16 сторінок (211 найменувань).