АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МІЛІЦІЇ Автореферат

Актуальність теми дослідження. З прийняттям Конституції України постали завдання щодо побудови демократичної держави, реалізації економічних реформ, підвищення рівня життя і добробуту громадян України, вирішення яких значною мірою залежить від ефективності роботи правоохоронних органів, і зокрема Міністерства внутрішніх справ, яке є головним компонентом у системі органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань.

Необхідна науково обґрунтована концепція глобальних змін в системі діяльності підпорядкованих структур, яка повинна базуватися на чіткому визначенні цілей, завдань, функцій, компетенції і повноважень та визначенні місця і статусу спеціальних підрозділів міліції у системі МВС України, їх співвідношення з іншими службами, підрозділами ОВС, іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Необхідність суттєвих змін в адміністративно-правових засадах діяльності спеціальних підрозділів міліції, приведення їх у відповідність із новими умовами і завданнями сучасного етапу розвитку суспільства, потребує теоретичного дослідження галузевих управлінських проблем. Зміна існуючих і побудова нових структур без наукового дослідження неможлива: спеціальні підрозділи міліції повинні розвиватися тільки на науковій основі. Успіх наукових розробок забезпечується тим, що сьогодні юридичні науки, що вивчають протидію злочинності та адміністративним правопорушенням, та практика накопичили значний обсяг інформації, яку можна використовувати під час розроблення складних, специфічних проблем діяльності спеціальних підрозділів міліції, поставити і вирішити питання, які в сукупності можуть скласти новий перспективний напрямок в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ.

Загальні питання розвитку науки адміністративного права досліджували: В.Б. Авер’янов, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, В.Л. Грохольський, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, Я.Ю. Кондратьєв, Н.Р. Нижник, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, О.П. Рябченко, В.К. Шкарупа. Їх надбання були використані при розгляді теоретичних проблем адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції. Поряд із ними, використовувались здобутки вчених, які вивчали окремі проблеми державного управління, кримінально-правові, кримінологічні, психологічні, оперативно-розшукові та інші галузево-значущі аспекти діяльності ОВС: Е.О. Дідоренко, М.В. Корнієнко, Ю.Ф. Кравченко, М.Г. Логачов, В.К. Шепітько та багато інших.

Питання адміністративно-правових засад діяльності спеціальних підрозділів міліції, які відіграють значну роль у боротьбі зі злочинністю та адміністративними правопорушеннями, на цей час комплексно не досліджувалися.

Актуальність дисертації обумовлена також необхідністю вдосконалення діяльності спеціальних підрозділів міліції, і, як кінцевий результат – покращення боротьби з правопорушеннями. Адже успішне виконання завдань і функцій, визначених державою і МВС України для спеціальних підрозділів міліції, безпосередньо залежить від належного рівня організації системи управління цими підрозділами, характерною особливістю якої є їх динамічний розвиток.

Наукова і практична значимість визначених проблем, відсутність присвячених їм комплексних досліджень і зумовили тему даного дисертаційного дослідження і її розроблення автором.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.2.2 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр., схвалених Вченою радою Національного університету внутрішніх справ від 23 березня 2001 р., п. 2.2 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у виробленні теоретичних підходів до визначення адміністративно-правових основ діяльності спеціальних підрозділів міліції та підготовки пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства.

Виходячи із поставленої мети, у дисертації вирішуються такі основні завдання:

– визначається зміст та формулюється поняття адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції;

– характеризуються особливості становлення та розвитку спеціальних підрозділів міліції;

– визначається правовий статус працівників спеціальних підрозділів міліції;

– характеризуються сучасний стан нормативно-правового забезпечення діяльності спеціальних підрозділів міліції, правозастосовча практика;

– визначаються форми та методи адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції;

– з‘ясовуються засоби забезпечення законності в адміністративній діяльності спеціальних підрозділів міліції;

– визначаються основні напрямки розвитку взаємодії спеціальних підрозділів міліції з іншими службами міліції, державними органами та громадськістю;

– формулюються напрямки удосконалення адміністративно-правового регулювання та практичного здійснення адміністративної діяльності спеціальними підрозділами міліції.

Об’єкт дослідження становлять суспільні відносини у сфері адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції.

Предметом дослідження є адміністративно-правові основи діяльності спеціальних підрозділів міліції

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувався загальний діалектичний метод наукового пізнання та окремі спеціальні методи. Зокрема: історико-правовий метод дозволив показати розвиток і становлення спеціальних підрозділів міліції (підрозділ 1.1), витоки і розвиток нормативно-правових актів, які регулюють їх діяльність (розділ 1); порівняльно-правовий метод застосовувався в процесі порівняння нормативно-правових актів і практики їх використання в діяльності спеціальних підрозділів міліції, що дозволило внести пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази (розділ 1); системно-структурний метод застосовувався при дослідженні принципів, функцій, форм і методів адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції, їх функціональної і організаційної структур (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2), а логіко-семантичний метод дозволив поглибити їх понятійний апарат. При вирішенні інших завдань дослідження застосовувалися соціологічні методи: спостереження, анкетування тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є одним з перших в Україні монографічних досліджень, в якому здійснено комплексний аналіз змісту адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції та визначено шляхи її вдосконалення.

До найбільш вагомих і значимих результатів, які характеризують особистий внесок в розробку зазначеної проблеми, належать:

– уперше визначено поняття адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції на підставі сформульованих рис цієї діяльності. Під адміністративною діяльністю спеціальних підрозділів міліції розуміють урегульовану адміністративно-правовими нормами виконавчо-владну, розпорядчу діяльність, яка спрямована, з одного боку, на забезпечення виконання поставлених перед цими підрозділами правоохоронних завдань щодо сприяння реалізації нормативно закріплених прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, їх охорону та захист, охорону громадського порядку та громадської безпеки, боротьбу із правопорушеннями, з іншого – на упорядкування внутрішньо-системних відносин, які виникають з питань організації самої системи спеціальних підрозділів міліції, забезпечення необхідних умов її функціонування;

– удосконалено визначення принципів адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції, які відображають зміст цієї діяльності. Від загальних принципів адміністративної діяльності запропоновані відрізняються: а) принципом взаємозв’язку та взаєобумовленності мети і завдань адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції; б) принципами їх оперативно-службової діяльності;

– дістало подальшого розвитку визначення особливостей нормативно-правого забезпечення адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції, а саме: а) існування трьох груп правових норм, якими врегульовано діяльність спеціальних підрозділів міліції; б) перевага відомчих нормативно-правових актів у системі правового регулювання діяльності;

– дістав подальшого розвитку історико-правовий аналіз становлення та розвитку спеціальних підрозділів міліції, який надав можливість визначити, що статус цих підрозділів постійно змінювався у напрямку поступового набуття ними повноважень з виконання завдань щодо охорони громадського порядку, пов’язаних із підвищеною небезпекою, у зв’язку з чим постійно удосконалювались форми та методи їх діяльності;

– дістало подальшого розвитку положення про форми адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції. На відміну від розроблених раніше теорією адміністративного права положень про правові та організаційні форми, форми адміністративної діяльності спеціальної міліції автором конкретизовані. Пріоритетними визначені адміністративні договори;

– дістало подальший розвиток положення про особливості застосування адміністративного примусу в адміністративній діяльності спеціальних підрозділів міліції, а саме: а) працівники спеціальних підрозділів міліції не мають права застосовувати заходи адміністративної відповідальності; б) покладені на ці підрозділи повноваження обумовлюють використання переважно заходів адміністративного припинення, у тому числі спеціального призначення;

– дістало подальшого розвитку положення про засоби забезпечення законності в адміністративній діяльності спеціальних підрозділів міліції. До найбільш дієвих віднесені різні форми контролю;

– удосконалено розуміння форм взаємодії спеціальних підрозділів міліції з іншими службами міліції, а також іншими державними органами та громадськістю.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані і обґрунтовані у дисертації висновки пропозиції та рекомендації можуть бути використані для вдосконалення чинного законодавства України у сфері правового регулювання адміністративної діяльності спеціальних підрозділів міліції.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути застосовані у подальшій науковій роботі за напрямами вивчення адміністративно-правових засад діяльності спеціальних підрозділів міліції.

У навчальному процесі матеріали дисертації вже використовуються під час проведення занять з дисциплін «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», спеціальних курсів «Діяльність спеціальних підрозділів міліції», «Діяльність Державної служби охорони при МВС України та транспортної міліції», «Діяльність міліції громадської безпеки в надзвичайних умовах».

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалась за розділами і в цілому на спільних засіданнях кафедр адміністративної діяльності органів внутрішніх справ та кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.

Результати дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичній конференції «Нормативно-правове забезпечення проходження служби в органах внутрішніх справ України» (м. Харків, 2004 p.) , науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 2004 p.), симпозіуму професорсько-викладацького складу ВНЗ МВС України «Адміністративне право і адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України» (м. Сімферополь, 2005), науково-практичної конференції «Забезпечення правопорядку та безпеки громадян у контексті реформування міліції громадської безпеки» (м. Харків, 2006 р.), науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми участі населення та громадських формувань в охороні громадського порядку і безпеки громадян у сучасних умовах» (м. Харків, 2007).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових статей у фахових виданнях та 5 тез доповідей (повідомлень) на науково-практичних конференціях і семінарах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 231 сторінка; список використаних джерел – 20 сторінок (229 найменувань).