ВИКОРИСТАННЯ ДОСВІДУ ПОЛІЦІЇ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН В ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ (ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ) Автореферат

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Курс на зміцнення державності в Україні, охорону прав, свобод і законних інтересів громадян, забезпечення верховенства права в усіх сферах суспільного життя залишається одним із головних напрямків державного будівництва. Подальший розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян нерозривно пов’язані з підвищенням якості і ефективності діяльності правоохоронних органів, одне з провідних місць серед яких належить міліції.

Для України як країни, що намагається досягти рівня демократичної соціальної правової держави існує нагальна потреба у вирішенні комплексу правових, політичних та соціально-культурних проблем, що пов’язані зі створенням сприятливих умов для всебічного захисту прав і свобод. Прагнення української держави стати повноправним членом світового співтовариства спрямоване на зміщення векторів діяльності правоохоронних органів з метою першочергового забезпечення ними національних конституційних норм та світових стандартів дотримання прав і свобод людини.

Ефективне забезпечення прав і свобод людини у правоохоронній діяльності міліції вимагає концептуально нових підходів, що обумовлюють докорінні зміни організаційно-правових засад функціонування міліції, зокрема гуманізацію діяльності міліції та підвищення її авторитету, побудову відносин між міліцією і народом на засадах партнерства, удосконалення форм, методів та засобів забезпечення прав і свобод людини тощо. Необхідність суттєвого підвищення ефективності діяльності міліції у цій сфері потребує ґрунтовного й послідовного наукового аналізу її організаційно-правових засад.

Розгляд теоретичних і практичних проблем забезпечення прав і свобод людини є одним із основних напрямів сучасних наукових досліджень у сфері правоохоронної діяльності, що потребує інтегративного поєднання знань багатьох галузей юридичної науки. Проте особливе місце щодо забезпечення прав і свобод людини належить адміністративно-правовим засобам, використання яких здійснюється у сфері державного управління. Саме в цій сфері переважно реалізуються повноваження міліції.

Проблеми забезпечення прав людини досліджувало багато вітчизняних учених-юристів: Авер’янов В.Б., Бандурка О.М., Битяк Ю.П., Бородін І.Л., Васильєв А.С., Венедиктов В.С., Голосніченко І.П., Гуренко М.М., Додін Є.В., Калюжний Р.А., Ківалов С.В., Козаченко І.П., Колодій А.М., Колпаков В.К., Комзюк А.Т., Корнієнко М.В., Кубко Є.Б., Мацко А.С. , Михайлов П.М., Негодченко О.В., Нижник Н.Р., Опришко В.Ф., Остапенко О.І., Пєтков В.П., Погорілко В.Ф., Рабинович П.М., Римаренко Ю.І., Рябченко О.П., Самсонов В.М., Селіванов А.О., Сташис В.В., Тацій В.Я., Тищенко М.М., Фрицький О.Ф., Цвєтков В.В., Шемшученко Ю.С., Шкарупа В.К., Ярмиш О.Н. та ін. Разом з тим за час існування України як суверенної держави предметом самостійних наукових досліджень у вітчизняній юридичній науці виступали лише окремі організаційно-правові, зокрема адміністративно-правові питання діяльності міліції щодо забезпечення прав і свобод людини.

У зв’язку з цим актуалізується завдання комплексного наукового дослідження, спрямованого перш за все на визначення сутності, організації, форм та методів діяльності поліції зарубіжних країн, міліції у сфері забезпечення прав і свобод людини. Актуальність дослідження базується також на необхідності подолання протиріччя між потребою застосування світових та європейських стандартів забезпечення прав і свобод людини та відсутністю належного теоретико-методологічного й науково-прикладного підґрунтя реалізації нових підходів до вдосконалення правоохоронної діяльності міліції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно з «Пріоритетними напрямками наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 - 2009 років» затверджених наказом МВС № 755 від 05.07.2004 року, п. 5 розділу «Проблеми організаційного та правового забезпечення діяльності ОВС», а також, до Указу Президента України за № 143 від 08 лютого 2002 року «Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян». Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до плану наукової роботи кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ та кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України (державний реєстраційний номер 0105U000657).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є створення теоретико-методологічних та науково-прикладних засад організації діяльності міліції щодо забезпечення прав і свобод людини, що включає розробку системи наукових поглядів, пропозицій організаційно-правового характеру, принципово нових підходів, моделей і технологій підвищення ефективності правоохоронної діяльності з урахуванням досвіду діяльності поліції зарубіжних країн.

Виходячи з поставленої мети в дисертації основну увагу зосереджено на вирішенні наступних завдань:

- визначити поняття «поліції» як державної інституції;

- обґрунтувати теоретичну та практичну моделі діяльності поліції як органу, що виконує соціальну роль у суспільстві;

- провести аналіз законодавства окремих країн, що визначає поліцейську діяльність легітимною;

- проаналізувати історичний розвиток організаційно-правових засад поліцейської діяльності по забезпеченню прав, свобод і законних інтересів громадян в ряді зарубіжних країн;

- вивчити досвід використання поліцією зарубіжних країн форм адміністративної діяльності щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян в сучасних умовах та здійснити характеристику міжнародних стандартів, що регулюють права людини в правовій державі;

- на підставі проведеного порівняльного аналізу діяльності поліції зарубіжних країн виробити наукові положення та пропозиції щодо використання позитивного досвіду міліцією України по забезпеченню прав, свобод і законних інтересів громадян закріплених в Конституції України та інших нормативно-правових актах;

- провести аналіз вітчизняної практики примусового виконання рішень, виявити основні проблеми і труднощі при застосуванні чинних правових норм та реалізації виконавчих документів;

- сформулювати рекомендації, що торкаються адаптації міжнародно-правових документів щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян в правове поле України;

- внести пропозиції по удосконаленню адміністративної діяльності міліції щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері діяльності міліції України щодо забезпечення прав та свобод людини з використанням позитивного досвіду поліції зарубіжних країн

Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні та організаційно-правові засади діяльності міліції щодо використання міжнародно-правових актів та законодавства зарубіжних країн, досвіду діяльності поліції у сфері забезпечення прав і свобод людини.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми їх соціального змісту і юридичної форми. У процесі роботи використано методи теоретичного та емпіричного дослідження, основними з яких є системний підхід, який є методологічною основою всієї дисертаційної роботи і використовувався для встановлення закономірностей діяльності міліції щодо забезпечення прав і свобод людини. Історичний та формально-юридичний методи (підрозділи 1.1., 2.1.); порівняльно-правовий аналіз, індукція, аналогія та абстрагування застосовані окремо або в комплексі для визначення предмета дослідження, вдосконалення понятійно-категоріального апарату і розкриття методологічних категорій у предметній сфері дослідження (підрозділи 1.3., 2.3., 3.1.), змістовної інтерпретації прикладних функцій міліції щодо забезпечення прав і свобод людини й удосконалення правових та організаційних засад правоохоронної діяльності, для визначення сутності та видів прав і свобод людини як об’єкта правоохоронної діяльності (підрозділи 2.2., 3.2.).

Методи абстрагування, аналізу та синтезу й моделювання використано під час розробки пропозицій щодо удосконалення механізму організаційно-правового забезпечення діяльності міліції характеристики системи адміністративно-правових засобів забезпечення прав і свобод людини міліцією України (підрозділи 1.2., 3.3.).

Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять також узагальнення практичної діяльності міліції, аналіз політико-правових публікацій, довідкових видань, даних офіційної статистики, в тому числі й щодо забезпечення прав і свобод людини працівниками міліції. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням організаційно-правових засад діяльності міліції щодо забезпечення прав і свобод людини. В результаті проведеного дослідження вироблено теорію організації діяльності міліції у зазначеній сфері, сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

уперше:

– сформовано сучасний комплекс базових науково-теоретичних положень управління правоохоронною діяльністю щодо забезпечення прав і свобод людини;

– розроблено цілісну систему управління органами внутрішніх справ щодо забезпечення прав і свобод людини, підкріплену концептуально-методологічними положеннями, принципами, підходами, спрямованими на вдосконалення організаційно-правових засад і практики забезпечення прав і свобод людини в діяльності міліції;

– визначено ряд напрямків реформування міліції та їх діяльності щодо забезпечення прав і свобод людини, а також основні оцінки стану їх захисту;

– дістало подальшого розвитку визначення сутності та видів прав і свобод людини як об’єкта правоохоронної діяльності міліції;

удосконалено:

– теоретичну обґрунтованість адаптації міжнародних стандартів забезпечення прав і свобод людини та шляхів їх реалізації в правовій системі України, досліджено закономірності і тенденції, що впливають на ефективність забезпечення прав і свобод людини в нашій країні;

– методи завдання, функції, а також особливості діяльності міліції у механізмі організаційно-правового забезпечення прав і свобод людини;

– здійснено аналіз досвіду діяльності поліції зарубіжних країн у сфері забезпечення прав і свобод людини та визначено можливості його використання в Україні;

– сформульовано науково обґрунтовані пропозиції щодо впровадження міжнародних стандартів щодо забезпечення прав і свобод людини в діяльність міліції України;

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

– у сфері науково-дослідної діяльності – основні висновки дослідження можуть бути використані для подальшої розробки проблем забезпечення прав та свобод людини правоохоронними органами;

– у правотворчості – використання результатів дослідження буде сприяти удосконаленню правового регулювання адміністративної діяльності міліції щодо забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина;

– у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність міліції та їх посадових осіб щодо забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина;

у навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження уже використовуються під час проведення занять з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність ОВС», «Забезпечення законності в адміністративній діяльності ОВС» (акт про впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження у навчальний процес Донецького юридичного інституту ЛДУВС). Їх враховано також у науково-методичних розробках, підготовлених за участю автора.

Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів дисертації полягає в тому, що дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки управління та адміністративного права. У процесі одержання нових наукових результатів ідеї або розробки інших дослідників не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені дисертантом на п’яти міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: міжнародна науково практична конференція «Наука і освіта 2005» (м. Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 р.); міжвузівська курсантсько-студентська науково-практична конференція «Проблеми розвитку та модернізації податкових органів України, боротьба з корупцією та злочинністю» (м. Ірпінь, 30 травня 2005 р.); міжнародна конференція «Організаційно-правові основи взаємодії ОВС із місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування щодо припинення масових заворушень і групових порушень громадського порядку та запобігання їм», Донецький юридичний інститут ЛДУВС (27 січня 2006р.), засідання круглого столу «Актуальні проблеми захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України в процесі здійснення правоохоронної діяльності в сучасних умовах», Донецький юридичний інститут ЛДУВС (26 грудня 2006р.).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення у опубліковані у восьми статтях, із них п’ять, розміщені у спеціальних наукових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАКом України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів‚ поділених на дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 196 сторінки. Список використаних джерел складається із 161 найменування і займає 15 сторінок.