ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Розвиток національного державотворення та правотворення в Україні ставить перед сучасною конституційно-правовою наукою складні завдання, від ефективності та своєчасності вирішення яких залежить майбутнє людини, громадянського суспільства й Української держави. Зміст цих завдань полягає, насамперед, у належному та своєчасному теоретико-методологічному забезпеченні конституційних правотворчих і правозастосовних процесів.

Безсистемні та неузгоджені між собою дії суб’єктів конституційного правотворення здатні призвести до численних колізій у чинному законодавстві. Останні, у свою чергу, є підґрунтям для множини потенційних конституційно-правових конфліктів між суб’єктами конституційної правозастосовної діяльності. Цю аксіому переконливо довів досвід перманентних конституційних криз і конфліктів в Україні у 2007–2010 рр. Не складно передбачити, що й найближчі роки не вичерпають суперечливості конституційної розбудови України як демократичної, соціальної, правової держави.  

Поширені ж на сьогодні погляди на систему конституційного права як сукупність норм й інститутів, іноді – підгалузей, відповідної галузі права, привнесені в сучасну конституційно-правову думку ще з радянської державно-правової науки, нині застаріли. Нові ж дослідження в цій сфері, як в Україні, так і за кордоном, до сьогодні не дозволяли сформулювати комплексні, завершені та конкурентні концепції чи теорії системи конституційного права.

Разом із тим, окремі теоретико-методологічні аспекти системи конституційного права України та її основних складових елементів – норм й інститутів конституційного права – досліджували такі правознавці, як М. І. Козюбра, В. Ф. Мелащенко, В. Ф. Погорілко, О. В. Скрипнюк, О. І. Степанюк, Ю. М. Тодика, В. М. Шаповал, Ю. С. Шемшученко, О. І. Ющик й ін. Важливий вплив на обґрунтовану нами концепцію багатоаспектної системи конституційного права України справили і результати наукових досліджень українських правознавців норм й інститутів конституційного права (О. В. Носенко, О. В. Сінькевич і В. Я. Чистоколяний), а також наукові розвідки, присвячені проблемам процесуального конституційного права (Ю. М. Бисага, С. Л. Лисенков, Х. В. Приходько, О. В. Совгиря, В. Е. Теліпко й ін.). 

У дослідженні також були враховані думки щодо системи і структури конституційного права України та її окремих інститутів, відображені у роботах М. О. Баймуратова, О. В. Батанова, Ю. Г. Барабаша, Ю. М. Бисаги, А. З. Георгіци, Р. Ф. Гринюка, В. М. Кампа, В. П. Колісника, А. М. Колодія, В. В. Кравченка, О. В. Марцеляка, Н. Р. Нижник, М. В. Оніщука, М. П. Орзіха, О. В. Петришина, О. Ф. Фрицького, М. В. Цвіка, Н. Г. Шукліної, Ю. П. Юзькова та інших українських правознавців. 

Значний вплив на формування методології дисертації справили роботи таких зарубіжних учених-конституціоналістів, як М. П. Авдєєнкова, Н. О. Богданова, М. В. Баглай, М. В. Вітрука, С. В. Дорохіна, К. О. Керімова, К. І. Козлова, І. А. Конюхова, О. О. Кутафін, В. Й. Лучин, Т. М. Пряхіна, Т. Я. Хабрієва, В. Є. Чиркін (Російська Федерація), Ж.-Л. Бержель, Ж.-П. Жакке (Франція), Карел Кліма (Чеська Республіка), Станіслав Саган (Польща), Дж. Тербер (США) та інших, присвячені системі конституційного права й основним інститутам цієї галузі права.

Окремо слід відзначити внесок у розроблення теорії системи конституційного права України професора В. В. Погорілка, у співавторстві з яким нами у 2000–2006 рр. було здійснено низку досліджень, що дозволили напрацювати нові методологічні принципи і методи пізнання юридичної природи системи конституційного права України і її внутрішньої побудови. Результати відповідних досліджень дозволили порушити у роботі «Конституційне право України. Академічний курс. Том 1» (2006) проблему формування концепції багатовимірної системи конституційного права. Відповідну концепцію було розвинуто й належно обґрунтовано нами у 2006–2009 рр. у циклі відповідних наукових публікацій і індивідуальній монографії «Система конституційного права України: теоретико-методологічні аспекти» (2009).

Разом з тим, нині існує нагальна потреба в комплексному дослідженні питань теорії і практики системи конституційного права України та її основних структурних елементів і юридичних зв’язків між ними. Результати такого дослідження матимуть своїм наслідком обґрунтування теорії багатоаспектної системи конституційного права України як теоретико-методологічної основи розвитку системи чинного конституційного законодавства України і системи конституційної правотворчої та правозастосовної діяльності.