ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИДАТКІВ НА ОСВІТУ ТА НАУКУ Автореферат

Актуальність теми. Більшість країн світу формує свою політику, виходячи із визначальної ролі освіти і науки в економічному та соціальному розвитку держави. Потреби, цілі функціонування й розвитку вітчизняної системи освіти та науки не можуть бути осмислені без розуміння перспектив розвитку України. Освіта й наука розглядаюся як головний фактор соціально-економічного розвитку. Причина такої пильної уваги полягає в тому, що основною цінністю у сучасному суспільстві стає людина, яка здатна до пошуку та засвоєння нових знань, до прийняття ефективних рішень в управлінні державою.

За багато років в розвинутих країнах світу дійшли висновку, що конкурентні змагання держав на міжнародній арені зводяться до змагання в галузі науки й техніки. Результат таких змагань великою мірою залежить від професійної підготовки громадян, що забезпечує освітня галузь. При цьому успіх стратегії в галузях освіти та науки залежить від спадкоємності державної політики й національної єдності в розумінні цілей і функцій вищої школи. Водночас успіх економічних і політичних перетворень значною мірою залежить від того, чи вдасться найближчим часом належним чином реформувати систему освіти та науки, що готує фахівців для всіх галузей господарства.

Розвиток освіти та науки великою мірою залежить від проведення державної політики України в сучасних умовах. Держава має відігравати ключову роль у всебічному розвитку системи освіти та науки через фінансування видатків, адже саме це дасть змогу спрямувати необхідний обсяг коштів на розвиток освіти та науки, віднайти ефективні механізми управління ними. Інтерес до правового регулювання видатків на освіту та науку викликаний тим, що статус освітньої й наукової установи перебуває в тісному зв'язку і взаємодією з роллю, завданнями та перспективами розвитку вітчизняної вищої школи. Тому видатки держави на освіту та науку мають бути в центрі уваги при визначенні ефективності управління як ними так і всіма процесами в державі.

Важливе місце в управлінні освітою та наукою посідає правове регулювання видатків освітніх і наукових установ. Виконуючи свою регулюючу функцію, фінанси покликані активно впливати на всі процеси; саме від стану фінансів залежить виконання соціально-економічних завдань освітніми та науковими установами. Реформування сфери освіти й науки, яке проводиться сьогодні, висуває ряд нових вимог до освітніх і наукових установ, що знаходить своє безпосереднє відображення в змісті й формах фінансової діяльності, правовідносинах, які виникають у зв'язку з нею.

Проблема розробки та упорядкування сучасної системи правових норм на цей момент стала однією з пріоритетних для освітньої та наукової галузей, оскільки нині діюча схема фінансування наукових і закладів освіти не дає змоги розв’язувати проблеми їх діяльності у межах чинного законодавства. Головним завданням в цих умовах є максимальне залучення коштів фізичних та юридичних осіб, оскільки держава зараз не в змозі забезпечити адекватне утримання системи освіти.

Правове регулювання видатків на освіту та науку безпосередньо пов’язане з проведенням на сучасному етапі розвитку держави гармонізації національного законодавства з відповідними міжнародними нормами. Для України це стане одним із кроків, який наблизить її не тільки до повномасштабної інтеграції до Європейського Союзу, а й до створення належної законодавчої бази, що слугуватиме існуючим демократичним засадам у державі, в тому числі утвердженню та реалізації принципу верховенства права. Для цього Україна має побудувати ефективну систему державного управління на наукових засадах, зокрема глибокому аналізі й прогнозах сучасних процесів суспільного розвитку. Одним з елементів такого процесу є бюджетна реформа.

Дослідження правового регулювання фінансування видатків на освіту та науку безпосередньо пов’язане із загальними питаннями фінансового права, зокрема фінансуванням публічних видатків і принципів їх здійснення. Таким чином, дослідження основних моментів фінансової діяльності держави в галузі здійснення видатків на освіту та науку, а також особливостей системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в цій сфері, має важливе теоретичне і практичне значення. На сьогодні практично немає наукових праць, що розглядають у єдності теоретичні і практичні проблеми правового регулювання видатків на освіту та науку, фінансової діяльності наукових установ і вищих навчальних закладів.