ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА НА ПРАЦЮ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У світлі сучасних демократичних процесів в Україні, зорієнтованих на практичну реалізацію положень Конституції щодо побудови демократичної, соціальної, незалежної, правової держави, визнання людини найвищою соціальною цінністю, реформування законодавства про працю, поширення різних видів власності та організаційно-правових форм господа­рювання, запровадження реальних соціально-партнерських відносин між роботодавцем і працівниками, особливої актуальності набувають питання реалізації конституційного права на працю, яке завжди посідало і в сучасних умовах зберігає чільне місце в системі соціальних прав людини. Докорінна зміна суспільних відносин відповідно до цілей та принципів організації демо­кратичної, соціальної, правової держави, оновлення системи норм права й роз­виток на їх фундаменті принципово нових правовідносин між роботодавцем і працівниками, запровадження та функціонування принципів трипартизму і соціального діалогу, що відповідають сучасним вимогам розвитку демокра­тичного суспільства, неможливі без належної організації і чіткого визначення форм реалізації права на працю та вироблення дієвого правового механізму реалізації цього найважливішого конституційного права.

Конституція України законодавчо закріпила курс на забезпечення верхо­венства права, охорону прав, свобод і законних інтересів громадян в усіх сферах суспільного життя. Нині постає проблема підвищення гарантій у сфері праці, запровадження прозорого конкретного правового механізму реалізації конституційного права на працю. Її вирішення вимагає комплексного підходу. Необхідно вдосконалювати правове регулювання, шукати шляхи підвищення його ефективності та розробити гарантії реалізації права на працю. Проблема забезпечення права на працю, правових форм його реалізації набуває особливої гостроти в умовах економічної кризи, зростання рівня безробіття, масового порушення трудових прав працівників. І особливо важливою тут видається роль держави, яка має здійснити всі можливі заходи щодо захисту права на працю, і зробити все від неї залежне для належної реалізації цього права.

Проблеми забезпечення реалізації права на працю приділяли увагу у своїх працях видатні правники: М. Г. Александров, Н. Б. Болотіна, Л. Ю. Бугров, П. А. Бущенко, Л. Я. Гінзбург, В. В. Жернаков, О. Д. Зайкін, І. В. Зуб, Г. С. Гон­чарова, М. І. Іншин, Р. І. Кондратьєв, Л. І. Лазор, В. В. Лазор, Р. З. Лівшиць, М. В. Лушнікова, А. Р. Мацюк, В. І. Нікітинський, А. Ю. Пашерстник, О. І. Про­цевський, С. М. Прилипко, П. Д. Пилипенко, О. І. Процевський, В. Г. Ротань, В. М. Скобєлкін, О. В. Смирнов, А. І. Ставцева, Б. С. Стичинський, В. М. Тол­кунова, К. П. Уржинський, Р. І. Шабанов, Г. І. Чанишева, Н. М. Хуторян, О. М. Ярошенко та ін. До проблем юридичних гарантій у сфері праці та розробки правового механізму реалізації права на працю зверталися і зарубіжні автори: Х. Енсен, Д. Мідор, Р. Паннет, Г. Редфорд, Дж. Ріггс, Р. Родес, А. Сільвестрак та ін.

Однак, науковцями досліджувалися в основному питання змісту права на працю та окремих його гарантій, виходячи з норм нині чинного Кодексу законів про працю. Проблеми ж організаційно-правових засад, комплексного розвитку та форм реалізації права на працю в нових економічних, політичних і правових реаліях сучасності окреслені ще неповно. Саме це, а також недо­статня розробленість теоретичних положень, низка правових проблем і суперечливих питань розвитку трудового законодавства і стали підставою для обрання автором цієї теми дослідження.