Правове регулювання відносин щодо отримання органами державної влади України інформації Автореферат

Актуальність дослідження. Демократичні перетворення, що відбуваються в українському суспільстві, зумовлюють формування нових видів відносин між державою, громадянами та інститутами громадянського суспільства. Інформаційна відкритість органів державної влади, доступність адміністративних послуг для громадян стають основними пріоритетами розвитку державного апарату. Однак для належного задоволення і захисту прав та інтересів громадян органи державної влади України зобов’язані здійснювати важливі державні функції, нерідко пов’язані з необхідністю отримання інформації.

За історичних обставин ще до 90-х років ХХ століття отримання органами державної влади інформації задля виконання державних функцій забезпечувалося авторитетом державних органів у суспільстві. Це гарантувало фактично беззаперечне отримання ними інформації та її носіїв. Причому не виникало питань щодо правомірності, відповідності закону отримання органами державної влади інформації. На сьогодні ж суб’єкти, які надають інформацію (фізичні, юридичні особи приватного і публічного права), мають достатній рівень обізнаності з правовими вимогами, і при наданні чи ненаданні інформації орієнтуються переважно власними вузько корпоративними інтересами і не враховують важливості тієї або іншої державної функції. Інформаційне законодавство України також дає таким суб’єктам право обмежувати доступ до власної інформації, що у багатьох випадках стає підставою для відмови у наданні інформації на законні запити органів державної влади України.

Додає складності при виконанні органами влади України державних функцій і недостатнє правове врегулювання відповідних відносин. Проведене у ході дослідження опитування державних службовців та інших працівників органів державної влади показало, що 57 % респондентів не вважають достатнім обсяг законодавчо передбачених повноважень органів державної влади для отримання інформації. Крім того, серед причин, які заважають органу державної влади отримувати інформацію, на відсутність правових підстав вказали 49,5 % респондентів, а на неоднозначність термінів, що визначають відповідні повноваження органу державної влади 57,6 % опитаних службовців. Це також зумовлює необхідність наукового обґрунтування удосконалення правового регулювання відносин, що виникають з приводу отримання органами державної влади України інформації, визначенні підходів до уніфікації термінів та понять, що використовуються у нормотворчій діяльності.

У своїх наукових працях питання інформаційних прав та обов’язків різних суб’єктів розкривають такі науковці: В.М.Брижко, О.С.Денісова, Р.А.Калюжний, Т.А.Костецька, О.В.Кохановська, Л.В.Кузенко, О.В.Логінов, А.І.Марущак, О.В.Нестеренко, Є.В.Петров, О.В.Соснін, В.С.Цимбалюк, М.Я.Швець; І.Л.Бачило, В.М.Лопатин, М.А.Федотов, В.А.Копилов (Російська Федерація); акцентували увагу на питаннях державної інформаційної політики, захисту інформаційних ресурсів та ін. І.В.Арістова, Б.А.Кормич та О.В.Олійник.

Досліджували повноваження органів державної влади України наступні дослідники: В.Т.Білоус, С.Я.Вавженчук, С.К.Гречанюк, В.І.Гурковський, П.В.Кикоть, О.Д.Крупчан, Н.В.Лебідь, М.А.Микитюк, Д.С.Роговенко.

Таким чином, вибір теми дисертації зумовили соціальна і наукова значущість досліджуваного питання, недостатній рівень його теоретико-методологічної розробленості, що виражається в:

· необхідності наукового обґрунтування співвідношення інформаційних прав суб’єктів, які надають інформацію, і органів державної влади України задля уникнення конфліктних ситуацій при реалізації органами державної влади України своїх повноважень ;

· недостатньому правовому регулюванні відносин, що виникають з приводу отримання органами державної влади України інформації, тобто наявністю значних пробілів у праві щодо підстав, процедур, умов отримання органами державної влади України інформації від інших державних органів, юридичних осіб приватного права та фізичних осіб;

· відсутності єдиних науково обґрунтованих принципів регулювання відповідних відносин та підходів до формулювання основних термінів і понять для визначення повноважень органів державної влади України у сфері отримання інформації.