ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРОКОВИХ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проголошення України суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою викликало необхідність побу­дови власної правової системи, складовою якої є правові норми в сфері регулювання трудових відносин. Дослідження нових інститутів галузі трудового права зумовлено потребою у реформуванні трудового законодавства та приведенні його у відповідність з міжна­родними нормами і стандартами.

Чинний Кодекс законів про працю України містить лише кілька статей, які стосуються регулювання особливостей строкових трудових відносин. Відсут­ність систематизованого викладу норм у цій сфері та єдиного підходу в регулю­ванні особливостей строкових трудових відносин не сприяє ефективному засто­суванню законодавства, результатом чого є зниження рівня правових гарантій для працівників та безпідставне укладення строкових трудових договорів.

Актуальність цієї проблематики зумовлена також тим, що сьогодні прово­диться активна робота з удосконалення проекту нового Трудового кодексу України, в якому особливості регулювання строкових трудових відносин викладені в окремій главі. Такий підхід розробників проекту свідчить про важливе місце інституту строкових трудових відносин у галузі трудового права. Закріплення спільних засад регулювання строкових трудових відносин, а також особливостей окремих їх видів у єдиному кодифікованому акті забезпечить ефективне виконання законодавства.

Особливо актуальним на сьогодні є дослідження загальноєвропейського законодавства, що регулює строкові трудові відносини, адже нашою державою був проголошений курс на європейську інтеграцію, пріоритетною складовою якої є адаптація законодавства України до законодавства ЄС.

Проблема правового регулювання строкових трудових відносин для науки трудового права не є новою, разом з тим дослідження науковців до цього часу обмежувалися лише розглядом окремих видів строкових трудових договорів. У зв’язку з цим існує потреба дослідити особливості укладення строкових трудових договорів з різними категоріями працівників для виявлення спільних ознак, притаманних строковим трудовим правовідносинам. Також потрібно дати визначення поняття та здійснити класифікацію строкових трудових право­відносин, що забезпечить чітке розмежування окремих їх видів.

Наявність широкої сфери укладення строкових трудових договорів зумовлює необхідність аналізу практики застосування норм, які регулюють виникнення та припинення строкових трудових відносин.

Варто зазначити, що протягом радянського періоду строкові трудові дого­вори були предметом досліджень, зокрема, таких вчених, як: К. А. Абжанов, В. С. Андрєєв, Л. М. Анісімов, О. Б. Башкатова, О. М. Волкова, Є. А. Голо­ванова, П. А. Гурєєв, А. Л. Епштейн, П. І. Жигалкін, І. Я. Кисельов, Д. О. Кол­басін, Т. Ю. Коршунова, Ф. М. Левіант, Є. В. Магницька, В. І. Нікітінський, Ю. П. Орловський, О. С. Пашков, О. І. Процевський, О. В. Смирнов, А. І. Став­цева, Є. А. Суботін, Л. О. Туманов, К. П. Уржинський, Л. О. Чиканова, Д. М. Шиник, А. І. Шебанова та інші.

В Україні строкові трудові відносини були предметом дослідження Ю. В. Ба­ранюк, О. В. Гаврилюк, С. В. Дріжчаної, О. М. Дуюнової, П. Д. Пилипенко, С. М. Прилипко, С. О. Сільченко та інших.

Зазначене зумовлює актуальність та необхідність проведення наукового дослідження строкових трудових правовідносин.