ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ І КОНФЛІКТІВ В УКРАЇНІ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення України на шлях правової, демокра­тичної, соціальної держави, перехід від командно-адміністративної системи, до демократичного суспільства, зміна форм та суб’єктів власності, необ­хідність закріплення на однаковому рівні прав як найманих працівників, так і роботодавців зумовили проведення реформи трудового законодавства.

В умовах кризи в економіці та виникнення соціальних суперечностей у суспільстві виникає потреба в розробленні нових науково обґрунтованих теоретичних положень подальшого розвитку трудових відносин, що сприя­тиме захисту прав суб’єктів даних відносин, формуванню та розвитку економічного потенціалу України

В Україні окремі аспекти порядку вирішення колективних трудових спорів, конфліктів здійснили у своїх працях Л. В. Беззубко, Н. Б. Болотіна, В. Я. Бурак, В. С. Венедиктов, Ю. М. Гриценко, М. І. Іншин, С. І. Запара, І. Б. Зуб, В. О. Кабанець, Л. І. Лазор, В. В. Лазор, В. П. Пастухов, О. І. Про­цевський, П. Д. Пилипенко, В. І. Прокопенко, В. Г. Ротань, А. М. Слюсар, М. П. Стадник, Б. С. Стичинський, Н. М. Хуторян, Г. І. Чанишева, І. М. Якушев, А. В. Яресько та ряд інших вчених. Разом з тим, дискусійними та не вирішеними залишається ще чимало питань, зокрема: визначення спільних та відмінних ознак між понят­тями колективна трудова роз­біжність, колективний трудовий спір та колек­тивний трудовий конфлікт, аналіз доконфліктної стадії вирішення трудових розбіжностей, реалізація гарантій для учасників примирних органів, вста­новлення правового механізму виконання рішень примирних комісій та трудового арбітражу, удосконалення підстав та порядку визнання страйку незаконним, а також чітке визначення правових наслідків незаконних страйків.

Світова економічна криза досить гостро відбилася на усіх сферах еконо­міки нашої держави, зріс рівень безробіття, зменшилися середньомісячні доходи населення. Все це спричинило масове зростання трудових розбіж­ностей, що, в свою чергу, зумовило велику кількість колективних спорів та страйків. У зв’язку з цим виникає необхідність удосконалення порядку вирішення колективних трудових спорів, конфліктів шляхом прийняття єди­ного кодифікованого нормативно-правового акта, що покликаний регулю­вати всі сфери соціально-трудових відносин. Інститут колективного трудо­вого спору, конфлікту знайшов своє закріплення у проекті Трудового кодек­су України, проте не розв’язаною залишається значна кількість проблем.

У цьому кодифікованому акті відсутні визначення таких понятійних категорій, як «примирення», «посередництво», немає чіткого закріплення прав, обов’язків та відповідальності сторін, не врегульовано процедуру завершення примирних переговорів між сторонами.

Таким чином, недостатня теоретична розробленість питань, пов’язаних з порядком вирішення колективних трудових спорів, конфліктів недоско­налість законодавства зумовила необхідність здійснення наукового дослід­ження із зазначеної проблематики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­таційне дослідження виконано відповідно до планової теми науково-дослід­ної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Кодифікація трудового законодавства: проблеми теорії та практики» (2007–2008 рр. № РК 6106 U 012119).