ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ НАДАННЯ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ УКРАЇНИ Автореферат

Актуальність теми дослідження. В Україні відбуваються глибокі системні перетворення у соціально-економічній, політичній та культурно-освітній сферах суспільного буття, спричинені запровадженням курсу на ринкові трансформації у контексті світових інтеграційно-глобалізаційних процесів розвитку людства. Не оминули ці зміни і ринку освітніх послуг. Вища освіта України перебуває нині на шляху реформування й умови, в яких проводиться реформа є досить складними. У вітчизняній системі вищої освіти існує низка проблем, які потребують швидкого вирішення, адже від того наскільки ефективно вона функціонує, залежить і розвиток суспільства та держави в цілому, оскільки саме освіта виступає основою їх інтелектуального, культурного, духовного, соціального та економічного розвитку. В умовах інтеграції національної освітньої системи в європейський та світовий освітні простори постало питання про гармонізацію вітчизняного освітнього законодавства та відповідного законодавства цих країн. Визначальним чинником у цих процесах залишається державна освітянська політика та діяльність спеціальних державних органів, які здійснюють всебічний контроль за дотриманням якісних показників вищої освіти. Водночас законодавство, яким керуються ці державні органи, не позбавлено певних недоліків і суперечностей. Зазначені передумови висувають на передній план нагальну потребу поглибленого дослідження правових проблем процесу надання освітніх послуг у сфері вищої освіти саме з боку адміністративно-правового регулювання.

Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених-юристів, зокрема В. Б. Авер’янова, В. В. Астахова, О. М. Бандурки, Д. Н. Бахраха, Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, І. П. Голосніченка, В. Л. Грохольського, П. В. Діхтієвського, В. К. Колпакова, В. І. Курила, Н. Р. Нижник, В. В. Цвєткова та ін. Використовувалися також праці науковців у галузях економіки, державного управління, педагогіки, зокрема Г. В. Атаманчука, О. В. Дубровки, Н. В. Жигоцької, О. А. Кратта, В. І. Лугового, С. В. Майбороди, Т. Є. Оболенської, В. М. Огаренка, Р. Патори, А. П. Панкрухіна та ін.

Слід зазначити, що в юридичній доктрині мають місце погляди фахівців на окремі аспекти надання освітніх послуг. Так, питання цивільно-правового регулювання діяльності щодо надання освітніх послуг набули пріоритету у дисертаційних дослідженнях В. В. Астахова «Правове регулювання функціонування в Україні вищих навчальних закладів недержавної форми власності» (1999) та К. А. Карчевського «Платні освітні послуги вищих закладів освіти МВС України: цивільно-правовий аспект» (2001). Адміністративно-правові аспекти окремих сфер надання освітніх послуг були розглянуті у дисертаційних працях О. В. Червякова «Організаційно-правові аспекти управління вищим навчальним закладом МВС України» (2002), В. І. Пальчикова «Правові проблеми вдосконалення організації діяльності та управління у сфері освіти» (2005), Н. C. Ракші «Адміністративно-правове забезпечення права громадян на освіту» (2007), Л. І. Миськів «Адміністративно-правові засади діяльності вищих навчальних закладів МВС України з питань морально-правового виховання курсантів» (2008). Однак цілісне комплексне дослідження організаційно-правових проблем надання освітніх послуг у науці адміністративного права поки що відсутнє, що поглиблює актуальність обраної теми дисертації.