ПОДАТКОВО-ПРАВОВИЙ КОМПРОМІС ІНТЕРЕСІВ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ І ДЕРЖАВИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Визначення податково-правового компромісу належить до найбільш актуальних проблем в соціально-економічному й політичному житті суспільства. Зумовлено це тим, що в Україні на конституційному рівні закріплено як головний обов’язок держави утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина та обов’язок громадянина сплачувати податки. Проте багатовікова історія людства переконливо свідчить про єдність і протиріччя індивідуальних та публічних інтересів. Це  протиріччя проявляється в тому, що публічні інтереси здійснюються переважно з порушенням інтересів приватних, або реалізація приватних інтересів здійснюються в чітко встановлених межах, які не допускають порушення публічного інтересу. Поряд з тим, публічні інтереси є узагальненим виразом інтересів приватних, базуються на них. Важливо також, що в оподаткуванні, як ніде, помітна дуалістична природа людини, в свідомості якої конкурують дві домінанти: індивідуалістична й соціально-громадянська. Перша провокує особу діяти в обхід держави, вплив другої схиляє людей не виходити за межі загальноприйнятих стандартів чи правового поля. У свідомості платника податків без протидії почуття особистого інтересу та імперативу суспільного обов’язку не відбувається жоден акт оподаткування.

Кінець 2010 року позначився важливими кроками України на шляху формування правової держави та налагодження взаємозв’язків між державою та громадянським суспільством. Зокрема Закон України „Про соціальний діалог в Україні” від 23 грудня 2010 року визначив принципи на основі яких здійснюється соціальний діалог та загалом націлений на врегулювання ситуацій, що потребують врахування інтересів приватних суб’єктів та держави, встановлює нові форми досягнення компромісу. Прийняття Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року стало ще важливішим кроком на шляху впровадження в життя засад податково-правового компромісу. По-перше, він приймався за умов широкого громадського обговорення його положень, що сприяло коригуванню його змісту та врахування більшості зауважень громадськості, і по-друге, Кодекс більш широко передбачає способи оперативного вирішення спірних ситуацій та інші шляхи досягнення компромісу інтересів платників податків та держави в особі податкових органів.

Відсутність теоретичного обґрунтування податково-правового компромісу і недостатнє врегулювання на рівні закону підстав та форм його досягнення як при регулюванні податкових відносин, так і на практиці, викликає значні непорозуміння між носіями публічного та приватного інтересів з приводу мобілізації фінансових ресурсів з метою утворення публічних фондів коштів.

Теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять праці засновників та прихильників лібералізму, зокрема Джона Локка, Адама Сміта, Майкла Фрідена, Джона Аткінсона, Т. Гобсона.

Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять праці основоположників науки фінансового права: С.І. Іловайського, А.О. Ісаєва, В.О. Лебедєва, І.Х. Озерова, М.Ф. Орлова, Г.Д. Сидоренка, І.Т. Тарасова, М.І. Тургенєва, І.І. Янжула та інших. Важливе значення для дисертаційного дослідження мали окремі положення, узагальнення, оцінки та висновки радянських вчених-фінансистів: Ю.А. Ровинського, С.Д. Ципкіна, Р.Й. Халфіної, Б.М. Іванова, М.І. Піскотіна, В.В. Бесчеревних, О.М. Горбунової та інших.

Окремі положення дисертаційного дослідження спираються на праці українських дослідників пострадянського періоду: Л.К. Воронової, І.Б. Заверухи, М.П. Кучерявенка, О.А. Музики, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківського, Н.Ю. Пришви, Л.А. Савченко та інших; серед російських – Д.В. Вінницького, О.Ю. Грачової, С.В. Запольського, О.І.Худякова, М.В.Карасевої, Ю.О. Крохіної, І.І. Кучерова, А.А. Ялбулганова, І.В.Рукавішнікової, С.Г.Пепеляєва, М.Ф. Івлієвої, В.В. Гриценко, О.М. Пастушенко, О.Ю. Бакаєвої, О.М. Козиріна, Г.П. Толстопятенко, Н.І. Хімічевої, М.Н. Злобіна та інших.

Неможливе вивчення питання податково-правового компромісу без використання наукових праць і публікацій економістів, соціологів, політологів та криміналістів: Г.В. Василевської, А.М. Жеребних, О.В. Квасниці, О.М. Ковалюка, В.Н. Кудрявцева, П. Мельника, М. Супрунюка, І.М. Таранова, Л.В. Трофімової, Б.А. Толчинського, Г.О. Усатого, С.І. Юрія та інших.

Нормативно-правову основу дисертаційного дослідження становлять акти конституційного, адміністративного, фінансового, бюджетного та податкового законодавства України, законодавство зарубіжних країн, а також інші нормативно-правові акти, що регулюють податкові відносини.