ПРАВОВИЙ СТАТУС УЧАСНИКІВ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Функціонування держави, діяльність усіх її інститутів значною мірою залежать від забезпеченості належними фінансовими ресурсами, що зосереджені у бюджетній системі і, перш за все, у державному бюджеті. Основною метою правового регулювання бюджетної сфери є мобілізація грошових коштів до бюджетної системи та ефективне їх використання для суспільних потреб.

Важливим завданням у цьому сенсі є чітка регламентація бюджетного процесу, визначення кола його учасників на кожній із його стадій, визначення обсягу їхніх бюджетних повноважень, врегулювання бюджетних правовідносин між ними, визначення їх відповідальності за порушення, пов’язані з реалізацією бюджетних повноважень. Досконале регулювання бюджетного процесу є запорукою своєчасного затвердження бюджету як основного фінансово-планового документа країни, правильної реалізації матеріальних бюджетно-правових норм та ефективного використання фінансових ресурсів держави.

Чинне бюджетне законодавство України та новий Бюджетний кодекс України, прийнятий 8 липня 2010 р. містять норми, в яких визначаються поняття бюджетного процесу, перелік його стадій, склад учасників бюджетного процесу та питання щодо відповідальності декого з них, однак воно регулює ці питання в усіченому вигляді, лише частково. Так, згідно із зазначеними нормативними актами поняття бюджетного процесу включає діяльність його учасників, починаючи безпосередньо із складання самого проекту бюджету і діяльності Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України. Але ж зазначені інституції складають проект державного бюджету лише після отримання відповідних документів, розрахунків, статистичних даних, аналітичних таблиць, де висвітлюється динаміка окремих економічних показників щодо доходів та видатків, зведених бюджетних запитів з економічними обґрунтуваннями тощо. Ця діяльність залишилася поза межами визначеного законодавством бюджетного процесу, що звужує коло учасників бюджетного процесу, суттєво впливає на своєчасність представлення необхідних даних для складання проекту закону про державний бюджет та своєчасне його прийняття, а також не дає змоги забезпечити відповідальне ставлення кожного учасника до належного виконання його обов’язків у бюджетній сфері. Крім того, недостатньо врегульовано питання юридичної відповідальності учасників бюджетного процесу, що теж є суттєвою прогалиною чинного законодавства і потребує дослідження та розробки відповідних пропозицій, оскільки передбачення в законодавстві відповідних складів правопорушень, відповідальності за їх вчинення та чіткого механізму її реалізації спонукає учасників бюджетного процесу до належного виконання їх бюджетних повноважень.

Теоретичним підґрунтям дослідження стали праці відомих фахівців із питань загальної теорії держави та права: С.С. Алексєєва, Д.І. Голосніченка, В.М. Горшеньова, С.О. Комарова, М.І. Козюбри, В.В. Копєйчикова, С.Л. Лисенкова, М.І. Матузова, В.С. Нерсесянца, Ю.М. Оборотова, А.О. Олійника, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун; вченого-фахівця із питань конституційного права М.П. Орзіха; вчених-фахівців із питань адміністративного права: В.Б. Авер’янова, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, Л.Р. Білої-Тіунової, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова,
Б.М. Лазарєва, Ю.О. Тихомирова, О.І. Харитонової; вчених-фахівців у галузі фінансового права: С.Є. Батирова, Д.А. Бекерської, О.В. Болтінової, Е.О. Вознесенського, Л.К. Воронової, О.М. Горбунової, О.Ю. Грачової,
І.Б. Заверухи, Т.М. Затуліної, А.Й. Іванського, М.В. Карасьової, Ю.О. Крохіної, В.Є. Кузнєченкової, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка, Т.А. Латковської,
В.О. Лебедєва, Г.А. Нечай, О.П. Орлюк, О.Г. Пауля, П.С. Пацурківського, М.І. Піскотіна, Ю.А. Ровінського, В.М. Родіонова, Л.А. Савченко, О.О. Семчик,
І.А. Сікорської, О.І. Худякова, Л.К. Царьової, Н.І. Хімічевої, В.Д. Чернадчука, Г.К. Шеховцова, С.О. Шохіна, Н.Я. Якимчук та інших учених.

Нормативно-правову базу дисертаційного дослідження становлять Конституція України, Бюджетний кодекс України, інші закони та підзаконні акти (у контексті питань, розглянутих у дисертації).

У цьому дослідженні на підставі аналізу наукових праць зазначених та інших авторів та бюджетного законодавства зроблено певні висновки та пропозиції щодо вирішення зазначених та інших проблем бюджетно-процесуального регулювання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету “Одеська юридична академія” “Теоретико-правове забезпечення реалізації адміністративної реформи в Україні”, що є складовою частиною теми “Традиції і новації у сучасній українській державності та правовому житті” (державний реєстраційний номер 0101U001195), дослідження якої здійснюється в Національному університеті “Одеська юридична академія”.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення та вдосконалення наукових знань щодо теоретичних засад та сутності бюджетного процесу як одного із видів юридичного процесу шляхом вивчення та визначення на підставі аналізу вітчизняного законодавства, а також історичного та зарубіжного досвіду його змісту, визначення його стадій, кола учасників бюджетного процесу та їхніх повноважень на кожній із стадій бюджетного процесу.

Відповідно до поставленої мети у досліджені передбачено вирішити такі завдання:

визначити поняття та зміст бюджетного процесу;

визначити стадії бюджетного процесу та межі кожної з них;

визначити місце бюджетного контролю у бюджетному процесі та його суб’єктний склад;

визначити коло учасників бюджетного процесу на кожній із стадій;

визначити й охарактеризувати бюджетно-процесуальні повноваження кожного з учасників бюджетного процесу;

визначити й дослідити проблеми встановлення юридичної відповідальності учасників бюджетного процесу та підстави її застосування;

виробити та запропонувати науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання бюджетно-процесуальних відносин.

Об’єктом дослідження є бюджетний процес як правове явище.

Предметом дослідження є правовий статус учасників бюджетного процесу та проблеми реалізації їх бюджетних повноважень.

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: діалектичний метод, метод системно-функціонального аналізу, метод класифікації, формально-логічний метод, логіко-семантичний метод, порівняльно-правовий метод. Серед цих методів чільне місце посідає діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання, який становить основу методів наукового пізнання, що використанні під час дослідження. Застосування методу системно-функціонального аналізу дозволило розглянути бюджетний процес як сукупність стадій, у
межах яких реалізують свої повноваження учасники бюджетного процесу [1.1, 1.2]. У межах зазначеного методологічного підходу використано
також формально-логічний метод, який застосовувався при дослідженні норм законодавства, що регулює порядок здійснення бюджетного процесу, під час якого реалізують свої повноваження учасники бюджетного процесу [1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.2]. Метод класифікації використано для виокремлення видів учасників бюджетного процесу [1.3]. Застосування логіко-семантичного методу дозволило поглиблено проаналізувати понятійний апарат та виявити недоліки визначення певних понять. Порівняльно-правовий метод дав змогу проаналізувати повноваження учасників бюджетного процесу щодо визначення випадків дублювання та протиріччя прав та обов’язків різних учасників бюджетного процесу [3.2].

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням теоретичних та практичних аспектів проблем правового статусу учасників бюджетного процесу, визначення меж бюджетного процесу в цілому та кожної із його стадій, що дало змогу розробити пропозиції щодо усунення існуючих недоліків бюджетного законодавства та його вдосконалення.

Наукова новизна результатів дослідження відображена у таких положеннях, що виносяться на захист:

уперше:

визначено поняття категорій “межі бюджетного процесу” та “межі стадії бюджетного процесу”;

запропоновано та обґрунтовано виокремлення “внесення змін до закону про Державний бюджет на відповідний рік” як позастадійне провадження у бюджетному процесі;

виокремлено бюджетний контроль у наскрізне провадження у бюджетному процесі та визначено його зміст;

встановлено вичерпний перелік учасників бюджетного процесу та запропоновано законодавче закріплення його у Бюджетному кодексі України із чітким визначенням їх бюджетно-процесуальних повноважень;

удосконалено:

визначення поняття “бюджетний процес” як категорії бюджетного права та як різновиду юридичного процесу;

структуру бюджетного процесу, яка включає: стадію “бюджетне планування”, стадію “підготовка до розгляду проекту закону про Державний бюджет, його розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік”, стадію “виконання бюджету”, внесення змін та доповнень до закону про Державний бюджет України як позастадійне провадження, стадію “підготовка звіту про виконання Державного бюджету України, його подання та прийняття рішення щодо нього”, бюджетний контроль як наскрізне провадження у бюджетному процесі;

назву першої стадії бюджетного процесу як “бюджетне планування” та її змісту;

суб’єктний склад учасників бюджетного процесу на кожній стадії бюджетного процесу;

набули подальшого розвитку:

визначення змісту таких категорій бюджетно-процесуального права, як : “бюджетний процес”, “учасники бюджетного процесу”, “бюджетне планування”;

положення щодо необхідності визначення в бюджетному законодавстві складів порушень бюджетного законодавства не лише на стадії виконання бюджету, але й на стадії бюджетного планування, на стадії підготовки до розгляду, розгляду проекту закону про Державний бюджет та прийняття закону про Державний бюджет України, на стадії звітування про виконання бюджету та встановлення відповідальності за невиконання або неналежне виконання бюджетних повноважень учасниками бюджетного процесу.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що зроблені в процесі дослідження висновки та сформульовані на їх основі пропозиції можуть бути використані у:

правотворчості – для вдосконалення бюджетного законодавства, зокрема для подолання прогалин правового регулювання здійснення бюджетного процесу, внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів щодо удосконалення діяльності суб’єктів, що наділені повноваженнями щодо бюджетного планування, розгляду, затвердження та виконання Державного бюджету;

науково-дослідницькій сфері – для подальшого дослідження природи правового статусу учасників бюджетного процесу та проблем, які виникають при його реалізації;

навчально-методичній роботі – для підготовки навчальних посібників та при викладанні навчальної дисципліни “Фінансове право України” та спеціального курсу “Бюджетне право та процес в Україні”.

Апробація результатів дослідження. Дисертаційну роботу було обговорено на засіданні кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету “Одеська юридична академія”. Положення, висновки та пропозиції, що містяться в роботі, доповідалися на: Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії “Правове життя сучасної України” (травень 2007 р., травень 2008 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції “Система фінансового права” (27 – 28 травня 2009 р., м. Одеса), Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії “Правове життя сучасної України” (5 – 6 червня 2009 р., м. Одеса), Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії “Правове життя сучасної України” (21 – 22 травня 2010 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції “Генезис публічного права: від становлення до сучасності”(26 – 27 листопада 2010 р., м. Миколаїв), Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу Національного університету “Одеська юридична академія” “Правове життя сучасної України” (21 – 22 травня 2011 р., м. Одеса).

Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дослідження знайшли відображення у 9 публікаціях, 5 із яких – статті у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють одинадцять підрозділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок, із них основного тексту – 208 сторінок, список використаних джерел включає 193 найменування і розташований на 19 сторінках.