АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ НАРОДНОГО ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ В УКРАЇНІ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сьогодні, коли Україна прямує до побудови демократичної, правової держави, особливого значення набуває реалізація громадянами своїх конституційних прав обирати і бути обраними до органів державної влади й органів місцевого самоврядування. У зв’язку з цим питання забезпечення реалізації установчої влади народу нормами, які мають адміністративно-правовий характер та зміст, набувають вагомого практичного і наукового значення.

Специфіка виборчого та референдумного процесів, їх швидкоплинність, використання у цій справі значних фінансових ресурсів держави, кінцева значущість для розвитку суспільства потребують нового осмислення цих процесів та явищ суспільної дійсності.

Про розвиток демократії у країні свідчить не лише рівень збалансованості гілок влади у функціональному плані та завданнях, але й ефективність діяльності окремих з них (виконавча, судова) під час здійснення народного волевиявлення. Зокрема, питання щодо форм, методів та суб’єктного складу адміністративно-правового забезпечення форм народного волевиявлення, адміністративно-правових засобів цієї діяльності виходять на перший план одразу ще на самому початку виборчого та референдумних процесів.

У зв’язку з цим, безумовно, існує потреба в поглибленому науковому дослідженні питань, пов’язаних зі здійсненням адміністративно-правового забезпечення народного волевиявлення, питань, які стосуються адміністративної відповідальності за проступки у цій сфері, а також потреба у виробленні теоретичних і практичних положень щодо вдосконалення діяльності органів, які використовують адміністративно-правові засоби під час виборчого та референдумних процесів.

Конституції України надається пріоритетна роль у регулюванні суспільного розвитку власне безпосереднього волевиявлення громадян, найвищим проявом і однією з основних конституційних форм якого   виступають вибори. Перетворення народовладдя з формального атрибуту держави на реальний політичний суспільно-правовий інститут, яким встановлюється право народу на вільне волевиявлення й забезпечується легітимність, стабільність, поступовість і наступність його влади, надзвичайно актуалізувало проблеми реформування виборчого права й виборчого законодавства України як правової основи формування і функціонування державних органів та органів місцевого самоврядування. Сьогодні українське суспільство остаточно ще не визначилося з типом виборчої системи і поки що не має стабільного виборчого законодавства. За цих умов першочергового значення набувають дослідження в галузі виборчого права. Власне, кожний із законів про вибори на відповідному етапі становлення української державності виступив визначальним законодавчим актом у правовому регулюванні організації системи народовладдя.

Обґрунтовані в дисертаційному дослідженні теоретичні висновки та практичні рекомендації базуються на працях учених-конституціоналістів: А.І. Кіма, В.В. Комарової, О.В. Лавриновича, М.І. Малишка, М.І. Ставнійчук, О.Ю. Тодики, В.Є. Чиркіна; вчених науки адміністративного права: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, Н.О. Армаш, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, О.А. Веденєєва, І.О. Галагана, О.П. Гетьманець, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, В.В. Долежана, Р.А. Калюжного, М.М. Клименко, В.К. Колпакова, М.І. Корнієнка, В.В. Маклакова, В.М. Манохіна, В.М. Марчука, А.О. Монаєнка, Д.М. Овсянка, В.І. Олефіра, В.Ф. Опришка, С.В. Пєткова, І.С. Самощенка, О.Ю. Синявської, М.С. Студенікіної, В.Д. Сущенка, Ю.О. Тихомирова, В.Д. Чернадчука, В.О. Шамрая, О.М. Якуби та багатьох інших, які стали фундаментальною основою для подальшого вивчення питань, що розглядаються в дисертаційному дослідженні. Проте науково-практичні розробки у цій сфері здійснювалися за іншими напрямами і стосувалися питань адміністративно-правового забезпечення народного волевиявлення лише побіжно.

Отже, на сьогодні важливість вивчення адміністративно-правового забезпечення здійснення народного волевиявлення зумовлена тим, що наукові дослідження з цієї тематики не проводилися або ж вивчалися лише окремі аспекти цієї проблеми. Тому обставинами реалізації установчих положень Конституції України щодо визначення України як демократичної, соціальної та правової держави беззаперечно виступають адміністративно-правові норми, дослідження специфіки та використання яких у виборчому й референдумних процесах дотепер не реалізовивалося в науці адміністративного права.

Зазначені питання й аспекти окресленої проблематики свідчать про актуальність теми дисертаційного дослідження як з теоретичних позицій, так і з огляду на потребу вдосконалення чинного адміністративного, виборчого та референдумного законодавства й підвищення ефективності практики його практичного застосування.