АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ГРАЛЬНОГО БІЗНЕСУ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Трансформаційні процеси в суспільному розвитку та побудова демократичної, правової, соціально-орієнтованої держави в Україні спонукають до оновлення доктринальних засад українського адміністративного права в контексті євроінтеграційних вимог. Провідною тенденцією розвитку сучасного адміністративного права є перегляд його основних засад з метою гармонізації відносин між публічною адміністрацією й людиною. Нормам адміністративного права надається роль основного засобу створення моделей адміністративно-правових відносин нового типу, за яких людина повинна вбачати в адміністративному праві один з головних засобів гарантії реалізації та захисту своїх прав і свобод у сфері публічно-правових відносин.

Серед важливих завдань зазначених перетворень – модернізація інституту адміністративної відповідальності, зокрема, за правопорушення у сфері господарської діяльності, а також одного з її видів – діяльності з організації та проведення азартних ігор. Становлення на початку 90-х рр. ХХ ст. ринкової економіки в Україні створило умови для появи нових законодавчо не врегульованих видів підприємництва, у тому числі грального бізнесу. Стрімке та хаотичне зростання кількості об’єктів і суб’єктів сфери азартних ігор, відсутність чіткого адміністративно-правового механізму регулювання діяльності з причин її новизни та нерішучості законодавця в прийнятті відповідного закону, збільшення кількості адміністративних правопорушень, пов’язаних із залежністю населення від азартних ігор, незначні надходження до бюджету від гральних закладів – саме ці риси останніми роками характеризували сферу грального бізнесу в Україні.

За таких умов було прийнято Закон України “Про заборону грального бізнесу в Україні” від 15 травня 2009 р. Однак короткостроковий досвід заборони грального бізнесу в країні (з червня 2009 р.) виявив певний дисбаланс між публічними та приватними інтересами. Відтак, необхідним є розроблення, публічне обговорення й прийняття виваженого спеціального закону, який би, враховуючи виявлені недоліки та зарубіжний досвід регулювання галузі, сприяв встановленню чіткого механізму правового регулювання діяльності з організації й проведення азартних ігор в Україні та відповідав, передусім, інтересам суспільства, захищав моральність і здоров’я населення, надавав можливість ефективно протидіяти правопорушенням у сфері грального бізнесу, а в разі вчинення їх передбачав обґрунтовану адміністративно-правову відповідальність. За таких обставин зазначена проблема є актуальною та важливою для українського суспільства.

Різні аспекти адміністративної відповідальності відображено в працях таких вітчизняних учених-адміністративістів, як: В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Г.Г. Забарний, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, Л.В. Коваль, І.Б. Коліушко, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, В.В. Копейчиков, Є.Б. Кубко, А.П. Клюшніченко, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінний, В.І. Курило, В.М. Марчук, О.І. Миколенко, О.В. Негодченко, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришко, О.І. Остапенко, І.М. Пахомов, С.В. Пєтков, П.М. Рабінович, А.О. Селіванов, В.М. Селіванов, В.Ф. Сіренко, В.С. Стефаник, Ю.А. Тихомиров, М.М. Тищенко, В.В. Цвєтков, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа та ін. Фундаментальною базою для дослідження питань, які розглядаються, стали також праці російських учених: А.Б. Агапова, Д.М. Бахраха, К.С. Бєльського, Ю.М. Козлова, Б.М. Лазарєва, Л.Л. Попова, М.І. Студенікіної та ін.

Питанню юридичної відповідальності за правопорушення у сфері грального бізнесу в цілому та адміністративної відповідальності зокрема приділено значну увагу в працях українських учених: Д.О. Гетманцева, В.М. Дорогих, Н.І. Майданик, Н.О. Петричко, а також російських правознавців: В.М. Берекета, М.І. Брагінського, В.Д. Леготкіна, О.В. Матіна, М.Ю. Неруша, Н.І. Сазанової, І.В. Шмарова. Науковці досліджують в основному такі види юридичної відповідальності, як кримінальна та цивільно-правова за порушення законодавства щодо азартних ігор, однак проблема адміністративно-правової відповідальності за проступки у сфері грального бізнесу спеціально не вивчалася, в існуючих наукових працях вона висвітлена фрагментарно або в межах більш широкої адміністративно-правової проблематики. Разом з тим необхідно відзначити відсутність комплексних досліджень питань адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері грального бізнесу, що створює передумови для творчого пошуку.

Актуальність дослідження зумовлена місцем інституту адміністративної відповідальності в забезпеченні правопорядку в господарській діяльності, зокрема, у сфері грального бізнесу, затяжним процесом розроблення вітчизняного законодавства для здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор у спеціально створених гральних зонах в умовах тимчасової заборони зазначеного виду підприємницької діяльності й необхідністю урахування особливостей адміністративної відповідальності у сфері грального бізнесу в процесі оновлення адміністративно-деліктного законодавства України.

Актуальність та недостатній рівень наукової розробленості проблеми адміністративно-правової відповідальності за правопорушення у сфері грального бізнесу зумовили вибір теми дисертаційної роботи, мету й завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри конституційного та адміністративного права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету “Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності публічної влади в Україні” (номер державної реєстрації 0108U008955) на 2009–2014 рр.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є встановлення правової сутності адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері грального бізнесу та вироблення на основі комплексного аналізу наукових, нормативних джерел і результатів правозастосовної практики теоретичних висновків та обґрунтованих пропозицій з удосконалення законодавства щодо адміністративної відповідальності в зазначеній сфері й практики його застосування.

Для досягнення мети поставлено такі завдання:

- дослідити генезис адміністративної відповідальності за порушення законодавства щодо діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні;

- розкрити сутність та встановити особливості адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері грального бізнесу;

- охарактеризувати підстави адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері грального бізнесу;

- встановити ознаки адміністративних правопорушень у галузі грального бізнесу на основі їх комплексного аналізу;

- визначити особливості провадження у справах про адміністративні проступки у сфері грального бізнесу;

- узагальнити зарубіжний досвід правового регулювання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор;

- розробити пропозиції до перспективного законодавства стосовно адміністративної відповідальності у сфері діяльності з організації й проведення азартних ігор в Україні на основі концепції публічно-правової моделі побудови суспільних відносин.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі адміністративно-правового регулювання грального бізнесу.

Предметом дослідження є адміністративно-правова відповідальність за порушення у сфері грального бізнесу.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано дві групи методів наукового пізнання: загальнонаукові (діалектичний, історичний, логічний, системний аналіз тощо) та спеціальні (формально-юридичний, порівняльно-правовий тощо). Так, діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються під час застосування адміністративно-правових норм у разі вчинення правопорушення у сфері грального бізнесу, дає змогу розглянути їх у розвитку та взаємозв’язку, виявити усталені напрями й закономірності в цілому. Історично-правовий метод передбачає вивчення інституту адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор у його розвитку, виявлення зв’язку минулого й сьогодення (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1), системно-структурний підхід застосовано при визначенні суб’єктів адміністративної відповідальності у сфері грального бізнесу (підрозділ 2.1), формально-логічний – для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозділи 1.2, 2.2, 3.2). Важливе значення має також порівняльно-правовий метод, який дає можливість виявити переваги та недоліки зарубіжного досвіду правового регулювання адміністративної відповідальності у сфері грального бізнесу й реформування зазначеного інституту (підрозділ 3.1). Метод моделювання, аналізу та синтезу використано при розробці пропозицій з удосконалення законодавства (підрозділ 3.2).

Нормативною основою роботи є Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти України й зарубіжних країн.

Емпіричну основу роботи становлять: узагальнення судової практики Верховного Суду України за 2007–2010 рр. та Вищого Адміністративного суду України за 2009–2010 рр., показники статистичної звітності Державного комітету статистики України, а також аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням, присвяченим адміністративній відповідальності за правопорушення у сфері грального бізнесу в Україні. У дисертаційній роботі обґрунтовано ряд наукових положень і висновків, що є новими в теоретичному плані й важливі в практичному значенні, кінцеві результати якого виносяться на захист, зокрема:

уперше:

- запропоновано й обґрунтовано періодизацію генезису інституту адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері грального бізнесу в Україні із часу зародження адміністративно-правового регулювання сфери азартних ігор на українських землях до сьогодення та встановлено етапи його розвитку з визначенням періодів залежно від моделі ринку азартних ігор у країні;

- розкрито сутність адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері грального бізнесу, яка полягає в застосуванні до учасників правовідносин у сфері грального бізнесу суб’єктами владних повноважень адміністративних стягнень, передбачених законом, у разі вчинення ними правопорушень і настанні для осіб, що їх вчинили, несприятливих наслідків особистого та/або майнового характеру, а також виявлено особливості адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері грального бізнесу в період здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор і під час заборони;

- встановлено ознаки адміністративних проступків у сфері грального бізнесу на основі комплексного аналізу правопорушень у зазначеній галузі та надано пропозиції до перспективного законодавства з метою вдосконалення відповідальності у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор на основі концепції публічно-правової моделі побудови суспільних відносин;

удосконалено:

- визначення поняття грального бізнесу, який являє собою діяльність з організації та проведення азартних ігор, здійснювану організаторами азартних ігор у гральних закладах з метою отримання прибутку та встановлення характерних для нього рис; визначення поняття “азартна гра” з наданням її ознак;

- порядок провадження у справах про адміністративні проступки у сфері грального бізнесу, вчинені як фізичними особами-учасниками, так і організаторами азартних ігор у період здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор і під час заборони;

дістало подальшого розвитку:

- узагальнення зарубіжного досвіду правового регулювання адміністративної відповідальності у сфері грального бізнесу на основі аналізу нормативно-правових актів та результатів правозастосовної практики;

- характеристика підстав адміністративної відповідальності за порушення законодавства щодо діяльності з організації та проведення азартних ігор.

Практичне значення одержаних результатів полягає в теоретично-прикладній спрямованості кожного з напрямів діяльності, зокрема:

- у науково-дослідній діяльності – результати дисертаційної роботи поглиблюють існуючі уявлення про адміністративну відповідальність за порушення законодавства в галузі грального бізнесу й можуть бути використані для подальшої розробки теоретичних і прикладних питань;

- у правотворчій діяльності – результати дослідження містять ряд пропозицій до перспективного законодавства стосовно правового регулювання сфери грального бізнесу (лист Верховної Ради України від 23 червня 2011 р.);

- у правозастосовній діяльності – рекомендації можуть бути використані в процесі розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері діяльності з організації і проведення азартних ігор (довідка про впровадження у діяльність органів Державної податкової служби в Запорізькій області від 19 травня 2011 р.);

- у навчальному процесі – матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні навчальних дисциплін “Адміністративне право України”, “Господарське законодавство”, “Підприємницьке право” (акт впровадження Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій від 09 червня 2011 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи, висновки, рекомендації та пропозиції до чинного та перспективного законодавства оприлюднені на таких конференціях: ХІІІ Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених (м. Запоріжжя, 2010); ХХІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи” (м. Тернопіль, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання сучасних державотворчих та правотворчих процесів” (м. Запоріжжя, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції “Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення” (м. Запоріжжя, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасне міжнародне та вітчизняне право як регулятор суспільних відносин” (м. Одеса, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Актуальні проблеми державотворення в сучасних умовах” (м. Київ, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції “Правові проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Харків, 2011).

Публікації. Основні висновки авторських досліджень відображено у дванадцяти публікаціях, з яких: п’ять – наукові статті в наукових фахових виданнях, сім – тези доповідей на конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 3,9 авт. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Обсяг дисертації становить 230 сторінок, з них основного тексту – 191 сторінка, список використаних джерел включає 319 найменувань.