АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ В УКРАЇНІ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На початку ХХІ ст. відповідно до норм та стандартів різних галузей діяльності європейських держав, Україна долучається до низки інтеграційних процесів. Особливого значення у контексті адміністративної реформи та гармонізації національного законодавства з вимогами Ради Європи набуває теоретичне обґрунтування механізму адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів. На сучасному етапі розвитку української держави це зумовлено низкою причин.

Наразі, суттєво змінилося ставлення громадськості та держави до спектру проблем інвалідів. Це стало підґрунтям для формування ефективної національної політики держави в сфері соціального захисту інвалідів, яка зорієнтована на відновлення соціального та правового статусу інвалідів, поліпшення їхньої життєдіяльності, самореалізації, самодостатності, досягнення матеріальної незалежності, всебічної інтеграції.

Розгляд питань реабілітації, працевлаштування, зайнятості й освіти інвалідів без належного узагальнення, систематизації й комплексного підходу зумовлює суперечливі тенденції в процесі здійснення адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів.

Сучасна політика держави щодо інвалідів у цілому зорієнтована на спрощену систему доступу їх до соціальних послуг і максимальне фінансування. Одночасно з цим, відбуваються зміни в адміністративно-правовому та організаційному регулюванні соціального захисту інвалідів, і цей процес потребує суттєвого вдосконалення механізму адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів.

Дослідження науково-теоретичних напрацювань учених-адміністративістів з питань організації та здійснення соціального захисту інвалідів засвідчує недостатню розробленість системи адміністративно-правових норм соціального захисту інвалідів.

Фундаментальною основою для зазначеного дослідження стали наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених-адміністративістів таких, як: В. Б. Авер’янов, Д. Н. Бахрах, В. М. Бевзенко, А. І. Берлач, М. М. Биргеу, Ю. П. Битяк, І. П. Голосніченко, Е. Ф. Демський, Є. В. Додін, В. О. Заросило, М. І. Іншин, Д. П. Калаянов, С. В. Ківалов, В. В. Коваленко, Т. О. Коломоєць, В. В. Конопльов, В. К. Колпаков, С. Ф. Константінов, А. Т. Комзюк, О. В. Кузьменко, О. Є. Користін, М. В. Лошицький, Д. М. Лук'янець, Р. С. Мельник, О. М. Музичук, Н. Р. Нижник, В. І. Олефір, Д. В. Приймаченко, С. Г. Стеценко, Ю. О. Тихомиров, В. К. Шкарупа, Х. П. Ярмакі та інші.

Окремі аспекти проблеми адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів відображено в працях науковців у галузях теорії держави й права, конституційного права, трудового права та права соціального забезпечення, зокрема: С. С. Алексєєва, П. М. Рабиновича, А. М. Колодія, О. Ф. Скакун, А. Ю. Олійника, О. Г. Мурашина, В. С. Нерсесянца, Ю. О. Фрицького; О. В. Басая, О. І. Кульчицької, О. М. Пономаренко, Т. З. Гарасиміва, С. М. Прилипко, О. Г. Чутчевої, Н. М. Стаховської та інших.

Питанням соціального захисту та соціального забезпечення присвячено праці низки науковців-економістів, соціологів, філософів, серед яких можна відзначити праці В. Я. Бідака, Т. М. Гребенюк, М. О. Мирошніченко, В. А. Макаренко та інших.

Проте у більшості сучасних наукових праць окреслена тема висвітлюється лише фрагментарно, хоч і має важливе наукове й практичне значення. З огляду на це, набуває актуальності, необхідності та своєчасності дослідження проблеми адміністративно-правового регулювання соціального захисту інвалідів в Україні в сучасних соціально-економічних умовах, що й обумовило вибір даної теми дисертації.