ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ортопедична стоматологія ставить за мету відновлення жувальної функції, естетики та фонетики.
Порівняльний аналіз даних багатьох авторів щодо потреби населення м. Києва та України в цілому у використанні незнімних конструкцій зубних протезів дає змогу зробити висновок, що наявність дефектів зубних рядів є актуальною проблемою, яка має тенденцію до зростання (З.Р. Ожоган 2009; В.В. Аніщенко, М.В. Голубчиков, О.В. Павленко 2011).
Вирішення завдань ортопедичної стоматології за рахунок оптимального протезування пацієнтів незнімними ортопедичними конструкціями зумовлено значною частотою втрати твердих тканин зубів та зубних рядів, що є одним із напрямів збереження цілісності зубного ряду та профілактики виникнення вторинних деформацій (О.М. Ряховський 2003; Є.А. Брагін 2004).
Обмежені дефекти зубних рядів заміщуються мостоподібними протезами з опорою на комбіновані коронки облицьовані керамікою або композитними матеріалами (М.Д. Король 2003). Застосування металокерамічних незнімних конструкцій за рахунок міцності дозволяє їх використовувати для відновлення ділянок з підвищеним жувальним навантаженням – бокові сегменти; адекватний колір та достатній блиск готової конструкцій, за рахунок використання склокерамічного облицювання каркасу, що дозволяє відновлювати зуби фронтальної групи. При дотриманні усіх технологічних параметрів виготовлення таких конструкцій дозволяє отримати високі експлуатаційні та естетичні характеристики (М.Д. Король 2009; В.І. Біда 2009). В свою чергу естетичний аспект вимагає використання матеріалів, що здатні відновити або покращити колір та функцію зуба (Х.А. Каламкаров 2002; В.П. Неспрядько, М.М. Рожко 2002; В.Н. Трезубов 2002) .
Однак, досвід використання металокерамічних коронок висвітлив ряд суттєвих недоліків, найбільш значимими з яких можна вважати: обмежену естетику за рахунок застосування металевого каркасу, що не дозволяє даним коронкам мати прозорість натурального зуба; зміну ясеневого краю навколо металокерамічної коронки, що залежить від стану макроорганізму пацієнта, та його загальносоматичного здоров'я (Е.І. Жулев 2001; А.В. Павленко, Д.Л. Байда 2003); розвитку алергічних реакцій на матеріали зубних протезів, навіть на благородні сплави, що не дає змогу використовувати металокерамічні зубні протези даним пацієнтам (А.М. Завєрна 2004; П.В. Леоненко 2005; О.О. Тимофєєв 2010; А.С. Андрусенко 2010).
Бажання пацієнтів мати естетичні ортопедичні конструкції з максимальним терміном експлуатації сприяє розвитку нових технологій в протезуванні
(А.В. Борисенко, В.П. Неспрядько 2002; М.Д.Король 2004).
Тому все вище наведене сприяє розробці та впровадженню безметалових конструкцій та лікувальних методик відновлення, який має великий науково-практичний інтерес (А. В. Борисенко, В. П. Неспрядько 2002; А.В.Павленко 2003; О.О. Тимофєєв 2006).
Проте, суттєвим недоліком є відсутність чітких показань до ортопедичного відновлення зубів та зубних рядів суцільнокерамічнимими конструкціями, визначення особливостей препарування опорних зубів для виготовлення вказаних конструкцій з урахуванням глибини зубо-ясенного з'єднання, стану периапікальних тканин зуба та протяжності ортопедичної конструкції, чітких показань до застосування матеріалів для фіксації вказаних конструкцій, що зумовило мету даного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри стоматології Інституту стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика: «Клініко-лабораторне обґрунтування використання сучасних медичних технологій для діагностики, профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань» (12/85-229 від 16.02.2004 р.; Державний реєстраційний № 0104U000711). Автор є безпосереднім виконавцем зазначеного фрагменту планової науково-медичної роботи.
Мета дослідження – підвищення ефективності ортопедичного лікування дефектів зубів та зубних рядів суцільнокерамічними (безметаловими) конструкціями шляхом удосконалення методики їх виготовлення.
Завдання дослідження:
1. Визначити рівень потреби у заміщенні включених дефектів зубних рядів та окремих зубів суцільнокерамічними ортопедичними конструкціями у мешканців м. Києва.
2. Математично обґрунтувати модель руйнації зубів, що є опорами під суцільнокерамічні конструкції, та модель руйнації каркасу мостоподібного протезу із різним типом поперечного перерізу між основною і проміжною частиною під дією жувального навантаження.
3. Провести експериментальний аналіз напружено-деформованого стану опорних зубів і каркасу мостоподібного протезу, виготовленого з урахуванням математичних розрахунків.
4. Розробити та впровадити удосконалену методику заміщення включених дефектів зубних рядів та окремих зубів суцільнокерамічними (безметаловими) конструкціями.
5. Провести порівняльну клінічну оцінку ефективності запропонованої схеми ортопедичного лікування включених дефектів зубних рядів та окремих зубів суцільнокерамічними (безметаловими) конструкціями з загальноприйнятими методиками.
Об`єкт дослідження – суцільнокерамічні конструкції, які застосовуються для заміщення включених дефектів зубних рядів та окремих зубів, та експериментальне удосконалення методики їх клінічного відновлення.
Предмет дослідження – ефективність ортопедичного лікування включених дефектів зубних рядів та окремих зубів при використанні вдосконалених методик їх відновлення; особливості руйнування зубів, що є опорами під суцільнокерамічні конструкції під дією жувального навантаження; напружено-деформований стан зубощелепної системи після встановлення мостоподібного суцільнокерамічного протезу; клінічні критерії оцінки проведеного лікування.
Методи дослідження:
- епідеміологічні - для визначення поширеності включених дефектів зубних рядів та окремих зубів у мешканців м. Києва та можливості їх відновлення;
- клінічні - для оцінки стоматологічного статусу пацієнтів та визначення ефективності проведеного лікування, оцінки віддалених результатів;
- рентгенологічні – для визначення стану периапікальних тканин та стану пародонту опорних зубів;
- математичні - для обґрунтування руйнування зубів, що є опорами при виготовленні суцільнокерамічніх конструкцій під дією жувального навантаження, аналізу напружено-деформованого стану зубощелепної системи після встановлення мостоподібного суцільнокерамічного зубного протезу та міцності суцільнокерамічних конструкцій, а також механічних властивостей опорних зубів;
- експериментальні – для експериментального дослідження міцності ортопедичних конструкцій під дією навантаження;
- статистичні - для визначення статистичної достовірності отриманих результатів в клінічних і лабораторних дослідженнях.
Наукова новизна отриманих результатів. У ході виконання дисертаційної роботи на підставі експериментальних та математичних досліджень вивчено напружено-деформований стан опорного зуба з урахуванням концентратора напруження – уступу під кутом 90º та 135º.
Вперше проаналізовано напружено-деформований стан зубощелепної системи після встановлення мостоподібного суцільнокерамічного протезу та створено математичну модель напруженого деформованого стану у точній математичній постановці з урахуванням всіх конструктивних особливостей протезу. Доведено умови міцності для протезів у двох випадках навантаження – вертикально діючої сили та під кутом.
При аналізі роботи каркасу зубного протезу з шестикутним та еліпсоїдальним перерізом доведено, що еліпсоїдальний переріз у 1,25 разів більше за шестикутний витримує жувальний тиск, що дозволить виготовляти протези з більшою міцністю.
Експериментально обґрунтовано та математично обраховано спосіб зменшення концентрації напруження у куті, де може виникати тріщина культі зуба, шляхом створення кругової виточки по периметру уступа, що дозволить зменшити кількість випадків ускладнень ортопедичного лікування у вигляді перелому культі опорного зуба.
Клінічно доведено ефективність заміщення дефектів зубів та включених дефектів зубних рядів суцільнокерамічними конструкціями, виготовленими за запропонованою методикою.
Практичне значення отриманих результатів. На основі експериментальних і клінічних досліджень для практичної стоматології запропоновано удосконалену методику відновлення дефектів зубів та включених дефектів зубних рядів суцільнокерамічними конструкціями, що дозволить підвищити ефективність ортопедичного лікування за рахунок зменшення кількості ускладнень у вигляді переломів культі опорних зубів і руйнування каркасів мостоподібних протезів.
Під час обстеження та планування ортопедичного лікування з метою вибору матеріалу для виготовлення зубних протезів та попередження виникнення ускладнень слід ретельно аналізувати анамнез, враховувати стан макроорганізму пацієнта. Застосування безметалових конструкцій зубних протезів, як метод вибору, може бути рекомендований пацієнтам, які потребують високих естетичних вимог; із проявами непереносимості сплавів металів зубних протезів та наявністю їх в анамнезі; з наявністю захворювань тканин пародонта та хронічні захворювання слизової оболонки порожнини рота; з наявними алергічними реакціями; з наявним хронічними захворюваннями внутрішніх органів та систем організму пацієнтів.
При препаруванні опорного зуба під час виготовлення суцільнокерамічної конструкції доцільно створювати уступ із кутом 135º та круговою виточкою у ділянці кута уступу, яку створюють після отримання заключного відбитку шаровидним бором по всьому периметру зуба.
При виготовленні суцільнокерамічних мостоподібних протезів місце з'єднання коронкової та проміжної частини доцільно створювати з еліпсоїдальним перерізом, який суттєво знижує ризик перелому каркасу протезу в цій ділянці.
Результати досліджень знайшли застосування в роботі клінік кафедр стоматології та ортопедичної стоматології Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика, введено у програму навчального процесу кафедри ортопедичної стоматології та кафедри стоматології Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним дослідженням. Автором особисто виконаний патентно-інформаційний пошук за темою дисертації, проведено аналіз наукових літературних джерел з обраної теми, проведені експериментальні та клінічні дослідження, статистична обробка отриманих результатів. Під керівництвом наукового керівника визначені завдання, проведений аналіз та узагальнення основних результатів дослідження, сформульовано висновки та практичні рекомендації.
Математичні та експериментальні дослідження виконано автором разом із співробітниками кафедри «Динаміки міцності машин та опору матеріалів» та науково-випробувального центру «Надійність» Національного технічного університету (за участю доцента кафедри Трубачева С.І.).
Наукові публікації, текст дисертації та автореферат підготовлені автором особисто.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження підтверджено та апробовано на засіданні профільної кафедри стоматології, міжкафедральному засіданні співробітників кафедр Інституту стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. За матеріалами дисертації зроблено наукові доповіді на науково-практичних конференціях: «VI Международный стоматологический форум: «Дни высокой стоматологии в Крыму» (Форос, 2008 р.); «Нуково-практичній конференції молодих вчених НМАПО імені П.Л.Шупика» (Київ, 2008 р.); «Симпозіум молодих вчених-стоматологів «Інноваційні технології в практичну стоматологію»» Медвін: Стомат. салон-2010» (Київ, 2010 р.); обласній науково-практичній стоматологічній конференції «Інноваційні технології в стоматології» (Черкаси – 2010 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць, в тому числі 4 з яких входять до переліку видань, рекомендованих ВАК України як фахові,1 - у наукових збірниках конференцій .
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота написана українською мовою на 151 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що містить 183 джерело (139 написаних кирилицею та 44 – латиницею). Робота ілюстрована 26 таблицями, 41 рисунками та 42 формулами.
| 
