РІШЕННЯ ПРО МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ В СИСТЕМІ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес становлення України як правової держави з розвиненим публічним сектором економіки вимагає подальшого вдосконалення механізму фінансово-правового регулювання. Економічні процеси, які сьогодні відбуваються в Україні, вимагають нових підходів щодо формування ефективної фінансової системи. Основою цього процесу є реформування бюджетної системи країни шляхом раціонального та збалансованого розвитку всіх її ланок, зокрема такої вагомої її складової як місцеві бюджети.

Одним з найголовніших загальнодемократичних принципів організації державної влади є принцип децентралізації влади на рівні регіонів і територіальних громад. З моменту ратифікації в 1997 році Європейської хартії про місцеве самоврядування Україна взяла на себе зобов’язання щодо впровадження в своєму законодавстві її положень, що спрямовані на посилення правового статусу органів місцевого самоврядування як однієї з підвалин будь-якого демократичного режиму, надання права громадянам на участь в управлінні державними справами, розширення автономії та відповідно функцій органів місцевого самоврядування, а відповідно і розширення їх фінансової бази. Хартія закріпила право органів місцевого самоврядування на свої власні адекватні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатись, зокрема шляхом прийняття місцевих бюджетів.

Бюджетна реформа, яка розпочалась в 1999 році і супроводжувалась прийняттям Бюджетних кодексів України від 2001 та 2010 років, схваленням в 2007 році Кабінетом Міністрів України Концепції реформування місцевих бюджетів та прийняттям інших програмних документів, призвела до зміни багатьох чинників бюджетних відносин. Внаслідок її запровадження посилилась фінансова незалежність місцевого самоврядування, відбувся перерозподіл бюджетних повноважень між центральними державними органами і органами влади на місцях, що в результаті не могло не вплинути на змістову характеристику рішень про місцеві бюджети.

Бюджет є основним інструментом регулювання соціально-економічних відносин як на державному, так і на місцевому рівнях. Приписи статей 142 та 143 Конституції України щодо фінансової самостійності органів місцевого самоврядування реалізуються через здійснення бюджетних повноважень відповідними місцевими органами, серед яких право самостійно щорічно затверджувати у формі рішення бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Значну роль у підвищенні ефективності використання коштів місцевих бюджетів відіграє як правильна система збалансування місцевих бюджетів, так і якість їх правового оформлення відповідними рішеннями місцевих рад. Аналіз положень Бюджетного кодексу України від 2010 року свідчить про численні прогалини у правовому регулюванні порядку прийняття рішень про місцеві бюджети, набрання чинності та внесення змін до них. А відсутність в системі законодавства закріплення чіткого механізму правової відповідальності за невиконання правових приписів нормотворчого процесу на місцевому рівні на практиці призводить часом до їх ігнорування. Все це пояснює науковий та практичний інтерес до питання правової природи та порядку прийняття рішень про місцеві бюджети, зумовлює потребу вирішення окреслених проблем як на теоретичному рівні, так і шляхом вироблення конкретних пропозицій щодо внесення змін до бюджетного законодавства й підкреслює актуальність обраного наукового напрямку дослідження.

Для вітчизняної правової науки дослідження проблематики, пов’язаної з місцем рішення про місцевий бюджет у системі бюджетного законодавства, є новим напрямком наукових розробок. Як в юридичних, так і в економічних наукових роботах фрагментарно досліджувались окремі аспекти проблем місцевих бюджетів, зокрема правова природа місцевих фінансів, правові засади формування місцевих бюджетів та місцевого бюджетного процесу, бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування Тому можна стверджувати, що існуючі прогалини і неточності в бюджетному законодавстві щодо багатьох питань рішень про місцеві бюджети та їх недостатнє висвітлення в науковій літературі підтверджує актуальність системного дослідження обраної теми.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження є окремі положення робіт з питань фінансового права науковців другої половини ХІХ – початку ХХ століття В. Лебедєва, І. Тарасова, С. Іловайського, Д. Львова, І. Янжула, радянських вчених С.С. Алексєєва, С.М. Братуся, В.В. Безчеревних, М.І. Боголєпова, А.М. Гурвича, О.С. Йоффе, М.І. Матузова, М.І. Піскотіна, С.В. Полєніна, Ю.А. Ровинського, С.Д. Ципкіна та інших; українських вчених-юристів в галузі конституційного, фінансового та адміністративного права, зокрема: В.Б. Авер’янова, В.Р. Барського, Д.А. Бекерської, Л.К. Воронової, Н.В. Воротіної, Є.С. Дмитренко, О.Б. Заверухи, І.Б. Заверухи, С.Т. Кадькаленка, М.П. Кучерявенка, О.А. Музики, А.С. Нестеренко, Л.О. Нікітіна, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківського, Н.Ю. Пришви, Л.А. Савченко, Н.В. Сидорової, А.І. Сироти, Л.К. Царьової, В.М. Шаповала, Н.Я. Якимчук та інших вчених-юристів та економістів; російських вчених юристів Д.В. Вінницького, І.В. Видріна, О.Ю. Грачової, О.М. Горбунової, С.В. Запольського, М.В. Карасьової, І.В. Кокотова, Т.В. Конюхової, Ю.О. Крохіної, В.М. Сирих, Ю.А. Тихомірова, Н.І. Хімічевої, А.І. Худякова, Є.С. Шугріна та інших.

Праці цих та інших учених є вагомим внеском у розвиток теорії фінансового права та, зокрема, теорії правового регулювання місцевих фінансів. Проте на сьогодні недостатньо досліджено стан правового регулювання рішення про місцевий бюджет та не вироблено єдину точку зору науковців щодо вказаного рішення як результату реалізації бюджетних повноважень місцевих рад, елементу місцевого бюджетного процесу та нормативної підстави місцевих бюджетних відносин.