ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування однієї з основних і найважливіших частин промислового потенціалу України здійснюють машинобудівні підприємства. Вони забезпечують розвиток таких галузей і напрямів промисловості, як металургійна, вугільна, гірничодобувна, оборонна, сільськогосподарська, ракетно-космічна, авіаційна, приладобудівна, електронна, електротехнічна, переробна, харчова, телекомунікаційна, а також транспорту, зв'язку та енергетики. Загалом немає такої галузі, де б не використовувалася продукція машинобудування.

Останніми роками збільшуються обсяги виробництва підприємствами машинобудування. Так, в 2006 р. вони склали 59,3 млрд. грн. порівняно з 24,5 млрд.грн. у 2002 р. Стрімке зростання вітчизняного ринку сприяло активізації діяльності підприємств машинобудування. У той же час, для України залишаються високими ризики в умовах вступу до СОТ, внаслідок чого комплекс позитивних факторів, який зумовив розвиток машинобудівних підприємств у 2002-2006 рр., може позитивно вплинути вже на їх конкурентів на зовнішньому ринку. В цих умовах конкурувати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках зможуть лише ті підприємства, які у своїй діяльності будуть орієнтуватися, насамперед, на платоспроможний попит і, відповідно, постійне удосконалення механізмів управління реалізаційними процесами.

Питання управління реалізаційними процесами промислових підприємств завжди були у полі зору науковців, спеціалістів та практиків і, відповідно, дістали належне відображення у наукових працях багатьох вітчизняних та зарубіжних учених-економістів, зокрема: В. Андрійчука, І. Ансоффа, Г. Багієва, Л. Балабанової, С. Близнюка, Г. Болта, М. Білопольського, Л. Головкової, Ф. Котлера, В. Заруби, Д. Ланкестера, Р. Ларіної, Л. Лігоненко, А. Мазаракі, М. Мельникової, М. Мескона, В. Ніколайчука, Ю. Огерчука, П. Перерви, М. Портера, О. Савчука та ін.

Слід зазначити, що питання стосовно управління товарно-збутовою діяльністю підприємств різних галузей розроблені недостатньо, особливо для підприємств машинобудування. Це зумовлено складністю та різноманітністю цих підприємств, зокрема різним типом виробництва, характером продукції, що виробляється, організацією виробництва та структурою управління. Проблеми, з якими стикаються підприємства при здійсненні реалізаційної політики, вказують на необхідність розробки організаційно-методичних підходів щодо управління цими процесами.

Тому першочерговим завданням в умовах України є формування такого механізму управління реалізаційними процесами, який ураховував би основні закономірності взаємодії науки і практики, методологічні підходи до основних категорій, які характеризують ці процеси, організаційні структури управління збутом продукції машинобудівних підприємств. Актуальність зазначених проблем і обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт у Дніпродзержинському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за темою: “Розробка методів проектування портальних підйомно-транспортних машин на пневмоколісному ході” (номер державної реєстрації 0106U000735). Безпосередньо автором досліджувалися проблеми ефективності функціонування підприємств машинобудування в умовах трансформаційної економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування організаційно-економічного механізму управління реалізаційними процесами на машинобудівних підприємствах в умовах активного ринкового середовища.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних теоретичних і практичних завдань:

– дослідити сутність комерційної діяльності як основи системи збуту машинобудівних підприємств;

– уточнити поняття “управління реалізаційними процесами” на машинобудівних підприємствах;

– удосконалити класифікацію функцій управління реалізаційними процесами на машинобудівних підприємствах;

– розробити концепцію промислового збуту на машинобудівних підприємствах;

– обґрунтувати систему управління соціальними ризиками у процесі реалізації продукції на машинобудівних підприємствах;

– розробити методичні підходи до оцінки ефективності реалізаційних процесів.

Об'єктом дослідження є процес підвищення ефективності управління реалізаційними процесами на машинобудівних підприємствах в активному ринковому середовищі.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм ефективного управління реалізаційними процесами машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження стали положення економічної теорії, теорії і практики менеджменту та сучасні концепції управління, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у сфері управління реалізаційною діяльністю. Для формування організаційно-економічного механізму ефективного управління реалізаційними процесами машинобудівних підприємств застосовано системний підхід. Для вирішення окремих завдань у дисертаційній роботі були використані наступні методи: абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення і формування висновків; монографічний – для поглибленого вивчення процесів управління промисловими підприємствами та дослідження економічної природи реалізаційних процесів у машинобудівному виробництві; аналізу – для виявлення та аналізу основних реалізаційних функцій і дослідження сегментації ринку як найважливішої реалізаційної функції; експериментальний – для обґрунтування організаційно-економічного механізму ефективного управління реалізаційними процесами машинобудівних підприємств та інші методи, які дали змогу виробити якісно нові методичні підходи до управління реалізаційними процесами в сучасних умовах.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є результати проведених автором наукових досліджень, офіційні статистичні матеріали, первинна документація підприємств машинобудування.