УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Одним із показників стійкості банківської системи, її надійності та конкурентоспроможності є ліквідність, яка відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку економіки, впливає на стабільність національної валюти, інфляційні процеси і функціонування фінансової системи держави загалом. Світова фінансова криза значною мірою розбалансувала фінанси і економіку України, а вітчизняні банки у кризових умовах виявились неспроможними зберегти стабільність. З огляду на складні умови та кризові ситуації в банківській сфері одним із пріоритетних завдань центральних банків постає удосконалення управління ліквідністю банківської системи. Це пов’язано з тим негативним впливом, який здійснює як недостатня, так і надлишкова ліквідність як на рівні окремого банку, так і на рівні усієї банківської системи. Тому підтримання оптимального рівня банківської ліквідності є важливою передумовою розвитку та стійкості банківської системи, стабільності національної грошової одиниці та зниження інфляційних процесів в країні.

Проблемні аспекти банківської ліквідності розглядалися ще в роботах учених-економістів ХІХ – середини ХХ століття Брегеля Е., Бухвальда Б., Гіндіна І.Ф., Дмитрієва-Мамонова В.А., Євзліна З.П., Каценеленбаума З.С., Соколова Н.К., Трахтенберга І.А., Фрея Л.І, Яснопольського Л.Н. та інших.

Дослідженню питань, пов’язаних з управлінням банківською ліквідністю, присвячена низка наукових праць сучасних зарубіжних і російських науковців і практиків С.Братановича, Л. Батракової, Х.Грюнинга, А. Гусєва., У. Гулда, М. Диченка, Е. Долана, Дж.Кейнса, Р. Дж. Кемпбелла, Г.Г. Коробової, Т.Коха, О.Лаврушина, А.Лобанова, Ю.С. Масленченкова, Р.Л. Міллера, В.Муравйова, С.Панової, М.Поморіної, В. Усоскіна, А.Чугунова, А.Шапкіна. Фундаментальними щодо дослідження проблем ліквідності є праці західних вчених Ф. Мишкіна, П.С.Роуза, Д.Д. Сінкі та інших.

Серед вітчизняних науковців дослідженню теоретико-методологічних аспектів управління ліквідністю банківської системи, розробленню методик аналізу і регулювання банківської ліквідності, адаптації банків до особливостей розвитку фінансового ринку значна увага приділена у працях Г.М. Азаренкової, І.В. Алєксєєва, О.І. Барановського, О.В. Васюренка, О.Д. Вовчак, А.П. Вожжова, А.С Гальчинського, А.М. Герасимовича, В.М. Гейця, В.В. Глущенка, А.А. Гриценка, В.І. Грушка, О.В. Дзюблюка, А.О. Епіфанова, М.І. Зверякова, Г.Т. Карчевої, С. М. Козьменка, В.Л. Кротюка, Л.В. Кузнецової, М.А. Козоріз, О.М. Колодізєва, М.І. Крупки, В.І. Міщенка, А.М. Мороза, С.В. Науменкової, О.І. Петрика, Л.О. Примостки, К.Є. Раєвського, С.К. Реверчука, М.І. Савлука, Т.С. Смовженко, А.В. Сомик, В.С. Стельмаха, Р.І. Тиркала, А.В. Шаповалова, А.А Чухна, Н. М. Шелудько, В.О. Шевчука, О. Л. Яременка та інших.

Зазвичай у наукових працях більшості дослідників висвітлюються світові стандарти та підходи до управління ліквідністю банку і банківської системи в умовах економічної стабільності. Тому бракує праць, в яких би досліджувалися методи аналізу та механізми управління банківською ліквідністю з боку центрального банку в умовах фінансової нестабільності, проявів кризових явищ в світовій і національній економіках.

За таких обставин актуальним є вироблення підходів до управління ліквідністю на макрорівні, обгрунтування механізмів і інструментів управління ліквідністю банківської системи в Україні та уніфікації вимог до діяльності банків в умовах поглиблення кризових явиш та глобалізаційних процесів на фінансових ринках.

Зростання теоретичного та практичного значення вирішення проблем ліквідності банківської системи, нагальна потреба у зміні наявних підходів до управління нею, а також недостатня їх розробленість та висвітленість в наукових публікаціях визначає актуальність теми, мету й основні напрями дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної теми кафедри банківської справи Університету банківської справи Національного банку України «Реструктуризація вітчизняних комерційних банків» (номер державної реєстрації 0110U000031), в рамках якої дисертантом досліджено проблемні аспекти капіталізації та ліквідності банківської системи в Україні, внесено конкретні пропозиції щодо підвищення рівня капіталізації та забезпечення оптимальної ліквідності банківської системи; науково-дослідної теми Інституту регіональних досліджень НАН України «Механізми підвищення ефективності використання фінансового потенціалу регіону» (номер державної реєстрації 0110U002026), де автором, зокрема, розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності використання ресурсів банківської системи через кредитні інструменти і підтримання оптимального рівня ліквідності банків інструментами грошово-кредитного регулювання з боку НБУ.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень та розроблення методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесів управління ліквідністю банківської системи в умовах посилення конкуренції та інтеграції економіки України у світовий економічний простір.

Для досягнення мети були поставлено та вирішено такі завдання:

– проаналізувати наукові підходи та узагальнити теоретичні засади щодо з’ясування сутності понять “ліквідність” і «банківська ліквідність»;

- уточнити економічну сутність та структуру банківської ліквідності на мікро- та макрорівнях;

– дослідити сучасні механізми й інструменти управління ліквідністю банківської системи в Україні та в світовій практиці;

– удосконалити концептуальні засади та методичні підходи до визначення оптимального рівня банківської ліквідності;

– проаналізувати сучасний стан і тенденції змін ліквідності банківської системи України та виявити чинники впливу на її стан;

– дослідити рівень капіталізації українських банків та визначити шляхи підвищення рівня капіталізації банківської системи;

– визначити особливості використання механізмів та інструментів регулювання банківської ліквідності з боку центрального банку в умовах фінансової нестабільності;

– розробити основні напрями підвищення рівня ліквідності та стійкості банківської системи та окремих банків;

– сформулювати рекомендації з удосконалення методології управління ліквідністю банківської системи та нагляду за ризиком ліквідності в банках.

Об’єктом дослідження є процеси управління ліквідністю банківської системи України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів управління ліквідністю банківської системи України.

Методи дослідження. Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань у роботі використовувалися загальнонаукові та емпіричні методи: аналіз і синтез, індукція і дедукція - при дослідженні теоретичних засад ліквідності і платоспроможності банків; аналогії і порівняння - при пошуку шляхів удосконалення управління ліквідністю банків; історичний метод - при дослідженні теорій управління банківською ліквідністю; абстрагування - при визначенні суті окремих понять і термінів; узагальнення – при виділенні низки причин і тенденцій змін ліквідності банківських установ; формалізації – при розробці показників ліквідності банківських установ, компаративні методи – для виявлення спільного і відмінного у підходах до управління ліквідністю банківської системи; методи статистичного аналізу - для оцінки ліквідності і грошових потоків банку; ретроспективний аналіз – для оцінки стану розвитку банківської ліквідності в Україні; факторного аналізу – для оцінки ефективності банківської діяльності; структурно-функцiональний метод - при розгляді систем управління банківською ліквідністю, механізмів та шляхів їх реалізації; інформаційно-компютерні – для моделювання, аналізу і оцінки рівня капіталізації та ліквідності банків.

Інформаційно – аналітичною базою дослідження слугували законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України і Національного банку України, які регулюють діяльність банків України, міжнародні і національні стандарти бухгалтерського обліку, дані Державного комітету статистики України, монографії, наукові статті та інші праці вітчизняних і зарубіжних авторів з питань банківської ліквідності. Для безпосереднього аналізу результатів функціонування банків використано дані офіційних періодичних видань та офіційного сайту Національного банку України, оперативні дані банків, аналітичні огляди, методичні розробки і фінансову звітність банків, ресурси інтернету.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретико-методологічних засад підвищення ефективності управління ліквідністю банківської системи України в умовах євроінтеграційних та глобалізаційних процесів в економіці.

Найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, що містять наукову новизну та виносяться на захист, такі:

уперше:

- на основі бенчмаркінгу розроблено модель короткострокового прогнозування стану ліквідності банківської системи, що базується на визначенні сукупного впливу на стан ліквідності банківської системи грошово-кредитних важелів з боку центрального банку та автономних чинників, що не підлягають регулюванню з його боку. Запропонована модель надає можливість спрогнозувати рівень ліквідності банківської системи на будь-яку визначену дату, розрахувати надлишок або дефіцит ліквідних коштів та забезпечити, за умов фінансової нестабільності, застосування адекватних грошово-кредитних інструментів і механізмів управління ліквідністю банківської системи з боку центрального банку;

удосконалено:

– з позицій системного підходу визначення економічної сутності банківської ліквідності, яка, на відміну від існуючих визначень, розглядається не як трирівнева, а як дворівнева система категорій, що охоплює мікро- та макрорівень. На мікрорівні сутність ліквідності розкривається через спроможність окремого банку забезпечувати свій розвиток на основі нарощування обсягів його операцій та своєчасно й у повному обсязі виконувати всі свої грошові зобов’язання; на макрорівні ліквідність – це достатність коштів у банківській системі відповідно до потреб розвитку економіки, що забезпечує одночасно своєчасність, повноту і безперервність виконання усіх її грошових зобов’язань;

– концептуальні підходи до вибору інструментів управління банківською ліквідністю на мікро- та макрорівнях, які, на відміну від вже існуючих, ґрунтуються на виявленні особливостей реагування ліквідності банківської системи на внутрішні та зовнішні чинники. Зокрема, з метою усунення монетарного навісу, недопущення посилення девальваційного тиску та інфляційних процесів, запропоновано використовувати інструменти регулювання структурного профіциту ліквідності банківської системи, до яких віднесено на мікрорівні - кредитні інструменти банку та інструменти фондового ринку, а на макрорівні –інструменти грошово-кредитної політики, серед яких як найбільш ефективні визначені процентний канал монетарної трансмісії та стабілізаційні кредити центрального банку;

- наукові підходи до використання обов’язкових резервних вимог та системи коррахунків банків у центральному банку, депозитних інструментів НБУ і валютних інтервенцій, як елементів системи збалансування ліквідності банківської системи, які, на відміну від існуючих підходів, ґрунтуються на недопущенні як недостатньої, так і надлишкової ліквідності і встановленні її оптимального рівня;

набули подальшого розвитку:

– система критеріїв і обґрунтування структурних елементів ліквідності банківської системи та їх змістове наповнення, якими є: оптимальна, оптимальна вільна, надлишкова і недостатня ліквідність. Запропонований підхід дає можливість використовувати адекватні інструменти і механізми регулювання стану ліквідності з боку центрального банку та підвищити ефективність управління ліквідністю банківської системи загалом;

– напрями підвищення ефективності управління банківською ліквідністю, які, на відміну від існуючих, базуються на прогнозуванні та комплексному запровадженні удосконаленого вітчизняного інструментарію регулювання ліквідності з боку НБУ і дають можливість приймати адекватні оперативні рішення щодо управління ліквідністю;

– наукові підходи до визначення поняття оптимального рівня ліквідності банківської системи, що, на відміну від існуючих визначень, ґрунтується на здатності банківської системи досягти належного розвитку відповідно до потреб економіки за рахунок зростання обсягів банківської діяльності на основі підвищення капіталізації, нарощення зобов’язань та ефективності їх трансформації в активи банків.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретико-методологічні положення дисертаційної роботи доведено до конкретних науково-методичних рекомендацій щодо удосконалення управління ліквідністю банківської системи на основі системи показників раннього попередження.

До найбільш значимих практичних результатів належать: методичні рекомендації та алгоритми з моделювання й оцінки ліквідності банківської системи, розроблені напрями та заходи щодо удосконалення управління ліквідністю банківської системи України, які схвалені та впроваджені в практику роботи Національного банку України (довідка від №53-108/556 від 9 листопада 2009р.). Розроблені автором рекомендації щодо застосування кредитних інструментів в регулюванні ліквідності банківської установи використовуються ВАТ КБ «Хрещатик » (довідка№ 1210-1545 від 29 жовтня 2009 р.), методичні підходи щодо формування стратегії розвитку банку на основі запропонованої автором моделі прогнозування стану ліквідності впроваджені в практику Публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк» (довідка№115/01 від 3 лютого 2010 р.), методичні рекомендації щодо вдосконалення процесу управління ліквідністю банку на основі нагляду за ризиком ліквідності та методичні підходи до аналізу та прогнозування ліквідності з використанням балансового підходу використано при підготовці нормативних документів ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» (довідка №22-01/1 від 30 березня 2010 р. ).

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ при викладанні дисциплін «Банківські операції», «Фінансовий менеджмент у банку», «Аналіз банківської діяльності» (довідка № 01.1-08/162 від 25.02.09) та Інституту магістерської і післядипломної освіти Університету банківської справи НБУ при розробці навчальної програми і викладанні дисципліни «Управління банківськими ризиками».

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертаційній роботі та винесені на захист, отримані автором одноосібно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження апробовано на 9-ти Міжнародних науково-практичних конференціях, серед яких: «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (м.Суми, УАБС НБУ, 2005,2008) , Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика ( м.Суми, УАБС НБУ, 2008 ), Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи (м.Львів, 2008 ) , Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків (м.Черкаси, 2008,2009), Міжнародна банківська конкуренція : теорія і практика ( м.Суми, УАБС НБУ, 2008,2009).

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення у 13 наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 8,1 д.а., а також у 9 тезах доповідей на конференціях загальним обсягом 3,4 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг тексту дисертації - 225 сторінок. Робота містить 11 таблиць на 15 сторінках, 12 рисунків, 10 додатків і список літератури з 225 найменувань.