ОСНОВНІ НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ БЕЗПЕКИ ІПОТЕКИ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми. Однією з важливих передумов розвитку економіки України та її фінансового сектору є розвиток іпотечного кредитування. Найбільшого поширення воно досягло в сфері житлового будівництва. У всьому світі – це найзручніший спосіб придбання житла для представників середнього класу. Іпотечне кредитування не тільки сприяє поліпшенню житлових умов населення, а й стимулює розвиток цілої низки галузей національної економіки, зокрема, виробництва будівельних матеріалів.

Важливу роль іпотека може відіграти і в аграрному секторі економіки. Застава земельних ділянок сільськогосподарського призначення та іншого нерухомого майна дозволяє залучати значні інвестиції у цей важливий сектор реальної економіки. Покращення інвестиційного клімату в аграрній сфері завдяки розвитку іпотечних відносин має також важливе соціально-економічне значення.

Значну роль в забезпеченні передумов, необхідних для нормального функціонування іпотеки та підтримання належного рівня її безпеки, відіграє держава через нормативно-правове регламентування іпотечних відносин. Лише державні інститути дозволяють створити ефективну національну систему реєстрації нерухомого майна та прав на нього. Крім того, держава може брати безпосередньо участь у створенні іпотечних установ та їх діяльності. Відсутність до останнього часу ефективного нормативно-правового забезпечення безпеки учасників іпотечних відносин практично унеможливлює розвиток іпотечного кредитування в Україні.

Вагомий внесок у дослідження методологічних основ іпотечних відносин та розв’язання її практичних аспектів зробили зарубіжні вчені, зокрема Д. Раймонд, Р. Джоунз, П. Голден, П. Кларотті, Р. Страйк, К.-П. Фоллак, О. Штекер та інші. Їх дослідження становлять значний науковий та практичний інтерес для України.

Широкий спектр різноманітних теоретико-методичних аспектів іпотеки досліджували вітчизняні науковці – М. Геєнко, Н. Грищук, В. Кравченко,

В. Крилова, І. Лютий, Р. Набок, А. Незнакова, О. Непочатенко, І. Пучковська, В. Савич, О. Митько, С. Юргелевич та інші вчені.

Проблеми розвитку житлової іпотеки в Україні та Росії вивчали О. Євтух,

Г. Кессельман, Ю. Коган, М. Логінов, І. К.Паливода. Перспективи становлення аграрної іпотеки в Україні стали предметом досліджень відомих вітчизняних вчених-економістів – М. Дем’яненка, С. Кручка, М. Маліка, П. Саблука, А. Чупіса та інших науковців.

Незважаючи на значні теоретичні та практичні напрацювання зарубіжної і вітчизняної науки щодо різних аспектів розвитку іпотеки, до цього часу залишаються недостатньо дослідженими проблеми, пов’язані із забезпеченням захисту інтересів учасників іпотечних відносин.

Світова фінансова криза, яка розпочалася як іпотечна, показала, що надзвичайно важливим є дотримання вимог безпеки іпотеки, адже недостатня увага з боку іпотечних інститутів до фінансового стану позичальників та належного забезпечення іпотечних кредитів призвела до вкрай негативних наслідків для позичальників, кредиторів та інвесторів. Розв’язання окреслених питань зумовлює актуальність теми дисертаційної роботи, її теоретичне і практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження, проведені при виконанні дисертаційної роботи, відповідають напрямам, визначеним в Указі Президента України від 8 серпня 2002 року „Про заходи щодо розвитку іпотечного ринку в Україні”.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі фінансів відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою „Розробка моделі „дорожньої карти” управління процесами створення розвинутої фінансово-кредитної системи АПК (ФКСА)” (державний реєстраційний номер 0108U007234), в рамках якої здобувачем обґрунтовані пропозиції щодо підвищення безпеки іпотеки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо основних напрямів реалізації іпотечних відносин, спрямованих на підвищення безпеки їх учасників.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дисертаційного дослідження:

- розвинути пізнання сутності іпотечних відносин в частині визначення поняття „безпека іпотеки”, що поглиблює дослідження їх теоретичних засад і конкретизує напрями їх реалізації;

- розробити систему заходів економічного, інституційного та правового характеру, спрямованих на підвищення безпеки іпотеки;

- оцінити стан і тенденції іпотечного кредитування та фактори його безпеки в Україні з урахуванням наслідків світової фінансової кризи та визначити перспективи подальшого розвитку іпотечних відносин;

- удосконалити методичні підходи до оцінки кредитоспроможності позичальників іпотечних кредитів з метою підвищення безпеки кредитування;

- вибрати оптимальний варіант та розробити алгоритм впровадження державної системи реєстрації об’єктів нерухомого майна та майнових прав, що створює передумови для гарантування необхідного рівня безпеки учасників іпотечного кредитування;

- вдосконалити експертну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського призначення з врахуванням природно-кліматичних умов та застосування різних рівнів наукових технологій, що сприятиме зменшенню ризиків при іпотечному кредитуванні;

- систематизувати існуючі та розробити нові критерії, яким мають відповідати іпотечні цінні папери, що підвищує рівень безпеки іпотеки та гармонізує вітчизняне законодавство;

- обґрунтувати заходи спрощення та прискорення процедури звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна у разі невиконання позичальником фінансових зобов’язань з метою посилення захисту прав іпотечного кредитора.

Об’єкт дослідження - система економічних взаємовідносин між учасниками іпотечного кредитування в контексті підвищення їх безпеки.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні та практичні заходи підвищення безпеки учасників іпотечного кредитування.

Методи дослідження. Дослідження проводились з використанням наукових методів, які базуються на принципах діалектики та основних економічних законах. Поставлені в дисертаційному дослідженні завдання розв’язувались із використанням загальнонаукових та специфічних методів пізнання економічних наук, зокрема: історичного та абстрактно-логічного – при розкритті сутності і ролі безпеки іпотеки та визначенні її основних факторів; системного – для пізнання закономірностей, пов’язаних з іпотечним кредитуванням; аналізу і синтезу, порівняння – при дослідженні розвитку іпотечного кредитування в Україні та оцінці стану його безпеки, а також при обґрунтуванні оптимального варіанта системи реєстрації нерухомого майна і майнових прав, та при обґрунтуванні заходів щодо спрощення, прискорення та здешевлення процедур звернення стягнення на рухоме майно; економіко-математичного та статистичного моделювання – при оцінці кредитоспроможності позичальників іпотечних кредитів та вдосконаленні експертної грошової оцінки земельних ділянок; узагальнення – при дослідженні та систематизації вимог до іпотечних цінних паперів та при обґрунтуванні заходів щодо спрощення, прискорення і здешевлення процедур звернення стягнення на рухоме майно. Широко використовувалися табличне подання результатів дослідження та графічний метод з метою забезпечення максимальної очності явищ і процесів (функціонування первинного та вторинного іпотечних ринків, моделей іпотечного рефінансування, динаміки іпотечного кредитування в Україні тощо).

Інформаційною базою дослідження є закони України, акти щодо іпотечного кредитування та питань його безпеки, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Національного банку України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного комітету статистики України, фінансова та статистична звітність аграрних підприємств і комерційних банків, наукові праці провідних зарубіжних та вітчизняних учених, матеріали семінарів і конференцій, а також матеріали власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні теоретичних, методичних та прикладних питань підвищення безпеки іпотечних відносин в післякризовий період. Найсуттєвіші положення, які визначають наукову новизну дисертаційної роботи і виносяться на захист, наступні :

вперше:

- визначено сутність поняття „безпека іпотеки” як стану економічних відносин між іпотекодавцями, іпотекоутримувачами та інвесторами, який характеризується захищеністю їхніх інтересів і реалізується шляхом впровадження системи заходів фінансово-економічного, нормативно-правового та організаційно-методичного характеру з метою вчасного виявлення, запобігання та нейтралізації загроз цим інтересам;

удосконалено:

- методичні підходи до оцінки потенційної кредитоспроможності позичальників іпотечних кредитів в частині встановлення значимості факторів шляхом їх ранжування за методом аналізу ієрархій (кредитна історія, ділова репутація, фінансовий стан, якість бізнес-плану, ліквідність та достатність забезпечення іпотечного кредиту), які на відміну від існуючих передбачають визначення рейтингу позичальника на основі бальної оцінки, що суттєво підвищує точність оцінки потенційної кредитоспроможності позичальників та сприяє зниженню кредитних ризиків;

- концептуальні підходи щодо експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення в частині оцінки земельної ренти у відносних показниках, які сприяють спрощенню і підвищенню точності оцінки, а також значно збільшує тривалість її використання і, як наслідок, знижує іпотечні ризики;

набули подальшого розвитку:

- система заходів економічного, нормативно-правового та організаційно-методичного характеру, реалізація яких мінімізує ризики іпотечного кредитування та сприяє його розвитку;

- обґрунтування вибору алгоритму запровадження єдиної державної системи реєстрації нерухомого майна та майнових прав, спрямованої на підвищення рівня безпеки іпотеки, яка включає підготовку висококваліфікованих кадрів, матеріально-технічне та програмне забезпечення, створення трьохрівневої реєстраційної мережі, вдосконалення правового регулювання та проведення роз’яснювальної роботи серед зацікавлених осіб;

- стандартизація вимог до емісійних іпотечних цінних паперів усіх видів, що дозволяє поліпшувати іпотечне законодавство, сприяє його гармонізації та підвищує безпеку учасників іпотечних відносин;

- заходи, спрямовані на спрощення та прискорення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, які передбачають поширення позасудової практики такого звернення та правове визначення іпотечного договору правовстановлюючим документом у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекоутримувача з метою державної реєстрації нового власника об’єкта іпотеки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у доведенні теоретичних розробок, які містить дисертаційна робота, до прикладних методик та рекомендацій, зокрема методики оцінки кредитоспроможності позичальника, рекомендацій щодо запровадження в Україні державної системи реєстрації прав на нерухоме майно, методик експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення (ріллі), пропозицій щодо стандартизації вимог до іпотечних цінних паперів та забезпечення позасудового звернення стягнення на обтяжене іпотекою нерухоме майно у разі невиконання боржником забезпечених іпотекою зобов’язань, які можуть бути використанні з метою удосконалення чинного законодавства.

Застосування розроблених методик та реалізація запропонованих рекомендацій спрямовані на підвищення безпеки іпотеки в Україні.

Окремі положення та практичні рекомендації схвалені Міністерством аграрної політики України (Акт впровадження результатів наукових досліджень Міністерства аграрної політики України від 07.04.2010р.). Практична цінність наукових результатів роботи підтверджена їх використанням Львівським управлінням АКІБ „УкрСиббанк” (довідка №137-1/0313 від 19.01.2010р.) та відділенням ПАТ «Індекс-Банк» м. Васильків (довідка №132/36-185 від 01.09.2010р.). Результати дослідження використовуються у навчальному процесі при проведенні лекційних, семінарських та практичних занять з навчальних дисциплін „Банківські операції” та „Іпотечне кредитування ” для студентів економічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України (Акт про впровадження результатів дослідження в навчальний процес від 04.03.2010р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Всі наукові результати, методики і рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно та висвітлені в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи доповідалися на І Міжнародній науково-практичній конференції „Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку ” (м. Макіївка, 22 – 24 квітня 2009 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни” (м. Макіївка, 16 – 17 лютого 2011 р.); на міжнародному круглому столі “Інноваційні напрямки розвитку дорадництва” в рамках VІІ Міжнародної виставки рентабельного високоефективного сільського господарства “ІнтерАГРО 2011” (м. Київ, 2– 4 лютого 2011 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 1,63 д.а., з яких 4 – одноосібні наукові праці у фахових виданнях, 2 - матеріали конференцій та 1- колективна монографія.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 188 сторінках друкованого тексту. Робота містить 22 рисунки, 45 таблиць та 5 додатків, список використаних джерел включає 223 найменування.