ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ В ІННОВАЦІЙНІЙ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ОПЕРАТОРА ЗВ\'ЯЗКУ

summary

ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В епоху глобального інноваційного процесу інформатизації та інтелектуалізації суспільства й економіки, конкурентноздатність і технологічна незалежність країни визначатиметься її інтелектуальним виробничим потенціалом, рівнем фундаментальної і прикладної науки, наявністю кваліфікованих фахівців, здатних генерувати нові ідеї і технології. Тому сьогодні актуальним стає питання створення сучасних виробничих систем, сформованих під впливом інноваційної діяльності, що відтворює рух інтелектуального капіталу. Сучасні напрямки теорії інноваційної діяльності, використання інтелектуального потенціалу підприємств для забезпечення ефективного розвитку економіки розглянуті в роботах: Т. Стюарта, Л. Мартинова, В. Геєця, В. Рубана, О. Бутнік-Сіверського, О. Редькіна й ін. Але розкриття основних напрямків перетворення виробництва, накопичення інтелектуального потенціалу і трансформації в інтелектуальний капітал ще не є на сьогодні досить повним. Так, залишається недостатньо дослідженою низка теоретичних і практичних питань щодо формування інтелектуального потенціалу, сутності інтелектуального капіталу, ефективності використання нематеріальних активів як головного фактору інноваційного виробництва, побудови і реалізації його інноваційної моделі розвитку. Це стосується, насамперед, наукоємної, високотехнологічної телекомунікаційної сфери, що володіє специфічними, неречовинними ресурсами – інформацією і знаннями. Все це визначило потребу в узагальнені, подальшому дослідженні теоретичних аспектів формування, ефективності використання інтелектуального потенціалу як основи нарощування інтелектуального капіталу, і практичному застосуванні розроблених підходів і принципів у процесі побудови і реалізації інноваційної моделі розвитку оператора зв’язку. Системне дослідження процесу формування й використання інтелектуального потенціалу оператора зв’язку, його впливу на реорганізацію виробничої діяльності в напрямку інноваційного розвитку сьогодні здобуває все більшого значення для реформування української економіки, що зумовлює необхідність теоретичного й методичного пророблення проблеми й визначає актуальність теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає тематичному плану НДР ОНАЗ ім. О.С. Попова (№ ДР 0105U007417, тема: «Розробка проекту концепції розвитку ВАТ «Укртелеком» до 2010 р.»), де особисто автором розроблено розділ «Інтелектуальна власність». Результати роботи реалізують рішення Уряду України від 2005 р. (Програма «Назустріч людям») про впровадження інноваційного розвитку економіки на основі ефективного використання інтелектуальної власності, Міністерства освіти та науки України від 24.06.2004 р. № 533 «Про створення підрозділів комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності» і від 20.10.2004 р. № 811 «Про введення у вищих навчальних закладах дисципліни «Інтелектуальна власність».

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці й обґрунтуванні теоретичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо використання інтелектуального потенціалу у формуванні інноваційної моделі розвитку оператора зв’язку. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних основних завдань:

– на підставі аналізу теоретичних принципів формування інтелектуального потенціалу і його трансформації в інтелектуальний капітал, визначити сутність, структуру останнього, розробити підходи до збереження вартості інтелектуального капіталу і визначення вартості його визначального елемента – людського капіталу, позначити модель кругообігу інтелектуального капіталу;

– визначити сутність і дослідити участь нематеріальних активів у формуванні інтелектуального капіталу підприємства, виявити взаємозв'язок між ними;

– розробити напрямки економічного аналізу нематеріальних активів, оцінити стан та ефективність їх використання оператором зв’язку,  виявити закономірності розвитку нематеріальних активів;

– дослідити і визначити ступінь впливу інформатизації та інтелектуалізації виробництва на його ефективність;

– на підставі дослідження теоретичних принципів організації інноваційної діяльності на підприємстві розробити підхід до оцінки можливостей і перспектив створення інноваційної моделі розвитку оператора зв’язку. 

Об'єктом дослідження є процес формування і реалізації інноваційної моделі розвитку оператора зв'язку (на прикладі ВАТ «Укртелеком»).

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, практичні основи і принципи організації інноваційної діяльності оператора зв'язку на основі використання інтелектуального потенціалу.

Методи дослідження. У роботі використано сучасні теорії ринкової економіки і прийоми, методи наукового дослідження: аналітичний, логічний (аналіз процесу формування інтелектуального потенціалу і трансформації в інтелектуальний капітал); економіко-статистичний (аналіз нематеріальних активів і перспектив розвитку інфокомунікацій); метод узагальнення (систематизація, статистичне групування вихідних даних); системного аналізу, техніко-економічний, економіко-математичний (розробка підходу до оцінки вартості людського капіталу, методів економічного аналізу нематеріальних активів, математичних моделей прогнозування, принципів підходу до оцінки виробничого потенціалу фірми; визначення понять «інтелектуальний капітал», «нематеріальні активи» і системи показників виміру інтелектуального капіталу).

Інформаційною базою дослідження є статистична, фінансова звітність ВАТ «Укртелеком», нормативна документація, наукові, періодичні видання.