ДЕТЕРМІНАНТИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЛІДЕРСТВА У МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об’єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів дослідження.

            У розділі 1 «Сучасна природа і прояви міжнародного лідерства» розкрито суть міжнародного лідерства та його суб’єктної диспозиції, зокрема  оцінено характеристики технологічного процесу з огляду на домінування в  поглядах сучасних економістів неокласичної теорії зростання за умов пасивного та активного використання його результатів. Автор докладно проаналізував чинники лідерства у ХХІ ст., серед яких найвагоміше місце посідають: уміння компаній мінімізувати свої витрати, управління глобальним попитом, розвиток інституційних систем, що набувають статусу поліструктурного суб’єкта, регулювання інноваційного попиту, гнучкість та селективність у міжнародних відносинах тощо.

            Відзначено, що трансформаційна модель переходу до шостого технологічного укладу є результатом своєрідного протистояння між парадигмами «Homo economicus» і «Homo sociologicus» та можливого утворення цілого ряду майбутніх парадигм, головною з яких є «Homo informaticus» (див.рис.1)

Доведено, що в умовах створення інформаційного суспільства саме наносистемна техніка, генна інженерія, нанометрологія  та сканувальні системи визначатимуть прогрес низки галузей виробництва. Водночас вони  суттєво змінюють  природу людського життя, створюючи ризики щодо зміни його характеру («Homo allergicus», «Homo stressicus»). У дисертації наведене чітке розмежування між політиками, зокрема інноваційною, технологічною та науковою, що проводять країни-лідери. Автор уточнює концептуальні підходи С.Борраса, оцінюючи можливості набуття країною мегарегіонального інноваційного лідерства з позиції методології неоекономіксу.