ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ ПЕРСОНАЛУ АВІАТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проведено огляд стану наукових досліджень з даної теми, сформульовано мету та основні задачі дослідження, об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи контролінгу в управлінні персоналом підприємства» досліджено розвиток контролінгу як концепції сучасного менеджменту, узагальнено еволюцію підходів до управління персоналом, проаналізовано сучасні проблеми в цій сфері та визначено особливості управління персоналом авіатранспортних підприємств.

В процесі огляду результатів досліджень проблем контролінгу іноземними вченими виявлено чотири групи концепції контролінгу, що розглядають його як допоміжний управлінський інструмент, орієнтований на облік; як комплексний інструмент, орієнтований на інформацію; як інструмент координації всередині системи управління загалом чи координації окремо між плануванням і контролем. Серед вітчизняних дослідників сформувалися дві точки зору, що основою системи контролінгу може бути обліково-аналітична система або система обліку та звітності, яка спирається на господарський облік, зовнішній контроль і економічний аналіз. Обидві точки зору можна вважати тотожними, оскільки до складу господарського обліку входять фінансовий і управлінський.

Особливостями контролінгу з точки зору його участі у інформаційній підтримці  прийняття  управлінських рішень є те, що він шляхом інтеграції інструментів стратегічного і тактичного управління дозволяє попереджати та завчасно ліквідовувати відхилення, змінює ретроспективне бачення керівництва перспективним, що спирається на потужну систему моніторингу і збору інформації, формує масиви цільової управлінської інформації. Автором розроблено структуру системи контролінгу, що складається із чотирьох підсистем: інформаційного забезпечення, планування, моніторингу і контролю та усунення відхилень.

Аналіз останніх світових тенденцій свідчить про консолідацію усіх напрямків діяльності в організації через їх взаємозалежність, що стимулює координацію стратегії управління людськими ресурсами із виробничими і фінансовими стратегіями, а у функціях HR-директора робиться наголос на стратегічному партнерстві із топ-менеджментом. Особливостями вітчизняної практики управління людськими ресурсами є розподіленість функцій управління персоналом між багатьма підрозділами, в той час, коли відділ кадрів займається питаннями найму-звільнення і не несе відповідальності за реалізацію кадрової політики.

Характерними особливостями людських ресурсів у авіації є тривалий час їхнього використання, висока вартість підготовки та накопичення значного інтелектуального капіталу протягом професійного життя, що зумовлює стратегічний характер контролінгових заходів. Актуальність використання контролінгу як інструменту з координації управління персоналом авіапідприємств полягає у інформаційному забезпеченні керівництва в розрізі вартісної ефективності рішень, що приймаються в функціональних напрямках управління персоналом шляхом розробки показників (фінансового та нефінансового характеру), які відображають зв'язок результативності операційної діяльності із стратегією управління людськими ресурсами. Головна мета кадрового контролінгу – системна орієнтація на ефективне управління персоналом в умовах ринку.

Проведені в дисертаційній роботі дослідження дозволили визначити місце контролінгу в системі управління персоналом, як проміжної ланки, що виконує функцію координації між стратегію управління людськими ресурсами і кадровою політикою та системою управління персоналом, яка слугує механізмом оперативної реалізації визначених довгострокових цілей (рис. 1). Використання контролінгу на авіатранспортних підприємствах забезпечує інструментальну, аналітичну та інформаційну підтримку прийняття рішень, що супроводжують стадії процесу управління персоналом, а також моніторинг відхилень у системі цілей і результатів. Завданнями впровадження кадрового контролінгу є формування автоматизованої системи інформаційного забезпечення процесу роботи із персоналом, формування релевантного специфіці підприємства змісту кадрової звітності, визначення ключових зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на планування витрат, вибір методів і процедур планування тощо.

У другому розділі «Дослідження стану управління персоналом на підприємствах авіаційного транспорту» проведено аналіз сучасного стану та перспектив розвитку авіаперевезень в Україні, міжнародного досвіду управління авіаперсоналом, досліджено ступінь використання інструментів контролінгу та проведено аналіз витрат на управління персоналом авіатранспортних підприємств.