Актуальність теми дослідження. Забезпечення достатньо високого рівня міжнародної конкурентоспроможності передбачає вироблення ефективного механізму регулювання зайнятості, наявність якого є, також, фактором динамізації соціально-економічного розвитку, становлення відкритого суспільства інформаційного типу, покращення рівня життя населення у державі.
Процес підвищення міжнародної мобільності та масштабності світових потоків робочої сили зумовлюється нерівномірністю соціально-економічного розвитку окремих регіонів та країн світу, періодичними кризовими подіями, які провокують макроекономічні та глобальні дисбаланси, дефіцитні тенденції при зведенні платіжних балансів, нові реалії у забезпеченні інвестиційними ресурсами. Комплекс міжнародних та внутрішньонаціональних чинників обумовив прискорену еволюцію, інтенсифікацію процесів міжнародного руху робочої сили, формування в багатьох країнах світу нової економічної моделі, ознакою якої є залучення на національну територію якомога більшої кількості кваліфікованих кадрів, носіїв інформації та передових технологій з метою підвищення ефективності соціально-економічного розвитку та зростання капіталізації в інформаційно-знаннєвій формі.
Активний розвиток міжнародних ринків праці є наслідком, але водночас і чинником процесів глобалізації, наростання взаємопов’язаності й відкритості національних економік, інтернаціоналізації капіталу та виробництва. Тому дослідження проблематики тенденцій зайнятості та розвитку ринків праці є не тільки актуальним, але й вельми значущим з позицій регулювання. Це обумовило посилення уваги з боку зарубіжних та вітчизняних вчених до аналізу зазначених проблем. Питання регулювання зайнятості, зокрема у контексті завдань забезпечення міжнародної конкурентоспроможності й підвищення ефективності зайнятості, висвітлювалися в численних публікаціях низки провідних авторів, зокрема зарубіжних вчених М.Алле, Р.Дж.Еренберга, М.Портера, Р.С.Смітта, Дж.Ріфкіна, Дж.Стігліца, Я.Тінбергена та російських авторів А.Бузгаліна, В.Варламова, А.Колганова, А.Никифорової й інших. Широке коло загальнотеоретичних питань розвитку ринків праці та регулювання зайнятості в Україні досліджувалося у працях В.Близнюк, Д.Богині, В.Будкіна, М.Дудченка, Т.Коробчук, А.Колота, Е.Лібанової, Л.Лісогор, Д.Лук’яненка, Т.Мірошниченко, В.Новицького, Ю.Пахомова, М.Семикіної, С.Сіденко, А.Чухна, Л.Шевченко та інших авторів. Низка питань методологічного характеру висвітлюється у нормативних документах, а також фахівцями, що працюють в структурах під егідою спеціалізованих міжнародних організацій і в українських регулятивних інститутах.
Водночас, незважаючи на достатньо широке опрацювання міжнародних аспектів функціонування ринків робочої сили, багато питань лишаються дискусійними та недостатньо дослідженими. Так, вимагає критичного переосмислення низка теоретичних положень, зокрема потребують поглибленого аналізу особливості формування людського капіталу як інвестиційного феномену в сучасному суспільно-відтворювальному процесі в умовах відкритих економік та глобальної лібералізації. Дотепер відсутній комплексний синтетичний підхід, який інтегрував би питання державної політики на ринку праці та інноваційної стратегії з метою наукового обґрунтування мобілізації трудових, матеріальних та фінансових ресурсів в інтересах забезпечення глобальних конкурентних переваг держави, розвитку найбільш динамічних та перспективних сегментів реального сектору економіки. Наведені міркування обумовили вибір теми дисертації, її мету та зміст дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності до планової тематики досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема при розробці НДР «Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики» (державний реєстраційний № 0106U010980), а також у контексті підготовки НДР «Визначення критеріїв та показників ефективності планування видатків бюджету в соціальній сфері» Науково-дослідним інститутом міжнародних відносин НАУ на замовлення Міністерства фінансів України(державний реєстраційний № 0107U008182).
Мета дослідження полягає у встановленні закономірностей впливу міжнародних тенденцій зайнятості на концептуальні підходи до регулювання ринків праці, зокрема із застосуванням економічного та інституційного інструментарію, в контексті завдань забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, з урахуванням зарубіжного досвіду та світових тенденцій розвитку ринків робочої сили. Відповідно до поставленої мети в роботі реалізовано наступні основні завдання дослідження:
-уточнити функціональну роль людського капіталу в процесах економічного зростання та сучасного НТП, зокрема особливості його інформатизації в системі глобального конкурентного середовища, а також у контексті тенденцій розвитку міжнародних ринків праці та регулятивних підходів;
-сформулювати інноваційні завдання розвитку людського капіталу, а також нові критерії економічної ефективності останнього;
-виявити тенденції регулювання сфери зайнятості, зокрема у контексті міжнародного досвіду та інформаційно-інноваційних імперативів розвитку національних господарств з метою інтеграції до глобальної економіки;
-визначити найбільш ефективні комерційні механізми впливу на параметри зайнятості;
-проаналізувати тенденції зайнятості в некомерційному секторі у контексті завдань інституційного розвитку;
-уточнити компетенцію державних органів управління підготовкою кадрів, вищою освітою і навчальними закладами в контексті загального регулювання економічної діяльності;
-обґрунтувати напрями оптимізації регулювання зайнятості в умовах відкритої економіки України, з урахуванням завдань підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки та глобальних і регіональних імперативів регулювання зайнятості;
-виробити найбільш адекватні концептуальні підходи щодо підвищення ефективності функціонування сфери зайнятості в Україні в контексті завдань інноваційного розвитку.
Об’єктом дослідження є система економічних відносин, які виникають у зв’язку із сучасними тенденціями у сфері зайнятості у контексті застосування інструментарію регулювання ринків праці, вдосконалення параметрів зайнятості та виходячи з міжнародного досвіду стимулювання інноваційних процесів шляхом впливу на стан людського капіталу.
Предметом дослідження є трансформація механізмів зайнятості у сучасних відкритих економіках, які еволюціонують під впливом глобалізації та інформатизації відтворювальних процесів.
