АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ БОРОТЬБИ З ЕКОНОМІЧНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ МВС УКРАЇНИ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок з науковими планами, програмами й темами, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації та публікації результатів дослідження.

Розділ 1. «Загальна характеристика адміністративно-правових засад діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України» складається з чотирьох підрозділів, в яких досліджується становлення та розвиток ДСБЕЗ МВС України, її місце в структурі Міністерства внутрішніх справ України, принципи та правове регулювання діяльності, а також адміністративно-правовий статус.

У підрозділі 1.1. «Становлення та розвиток Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України» виокремлено і охарактеризовано періоди становлення служби боротьби з економічною злочинністю, а саме: 1) період Української Соціалістичної Радянської Республіки 1917-1920 рр.; 2) радянський період до 60-х рр. ХХ століття; 3) радянський період 60-90 рр. ХХ століття; 4) період незалежної України.

Особливістю першого періоду є те, що у вересні 1920 р. при Головміліції УСРР створюється відділ промислової міліції, обов’язком якого стало забезпечення охорони об’єктів народного господарства і боротьба з розкраданням та дрібними крадіжками державного і громадського майна. Другий період характеризується створенням специфічного правоохоронного підрозділу для боротьби з розкраданням соціалістичної власності в організаціях і установах держторгівлі, споживчої кооперації, заготівельних організаціях і ощадкасах, а також для боротьби зі спекуляцією – ВБРСВ. Третій період позначився черговим удосконаленням правового регулювання діяльності підрозділів БРСВ, насамперед це стосувалося вдосконалення засад оперативно-профілактичної діяльності, забезпечення гарантій дотримання законності, конспірації під час здійснення оперативно-розшукових заходів. Після проголошення незалежності України, в умовах динамічних змін, що відбуваються в економічних відносинах (розвиток нових форм господарювання та власності, збільшення кількості господарюючих суб’єктів, зростання організованої злочинності), молода Українська держава здійснила низку організаційних та законодавчих заходів щодо реорганізації та зміни правового статусу правоохоронних підрозділів, що вже викривали злочини у сфері економіки, в тому числі було створено сучасну Державну службу боротьби з економічною злочинністю МВС України.

У підрозділі 1.2. «Місце Державної служби боротьби з економічною злочинністю в структурі Міністерства внутрішніх справ України» зазначено, що одним з головних завдань держави у сфері забезпечення економічної безпеки є недопущення та ліквідація загроз економічній безпеці України, якими є сукупність наявних та потенційно можливих явищ і чинників, що створюють небезпеку для реалізації національних інтересів у економічній сфері. Доведено, що система забезпечення економічної безпеки повинна відповідати таким основним вимогам: функціонування в межах, визначених законом; забезпечення надійного захисту національних інтересів; прогнозування і своєчасне відвернення загроз економічній безпеці; ефективне функціонування як у звичайних, так і в надзвичайних умовах; наявність чіткої структури і функціональне розмежування органів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади; відкритість і гласність у необхідних межах щодо діяльності відповідних органів, що входять у зазначену систему.

Обґрунтовано положення про те, що Державна служба боротьби з економічною злочинністю МВС України є державним органом, на який покладено завдання з організації та координації діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення економічної безпеки, захисту прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань.

На основі аналізу чинного законодавства виділено й охарактеризовано ознаки Державної служби боротьби з економічною злочинністю, які визначають місце останньої в структурі МВС України: а) створення з метою безпосереднього здійснення конкретного виду державної діяльності, в межах якого реалізуються повноваження щодо виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень у галузі економіки; б) належність до системи органів виконавчої влади; в) наявність структурних підрозділів, посади в яких обіймають державні службовці; г) побудова системи органів Державної служби боротьби з економічною злочинністю відповідно до адміністративно-територіального устрою України, а функціонально – відповідно до напрямів діяльності.

У підрозділі 1.3. «Принципи та правове регулювання діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України» зазначається, що діяльність ДСБЕЗ МВС України має відповідати певним принципам, які відображають природу та сутність цієї діяльності. Розмежовано основні логічно пов’язані між собою принципи, яких необхідно дотримуватись під час виявлення правопорушень у галузі економіки, а саме: основні або конституційні принципи, принципи забезпечення економічної безпеки та спеціальні принципи. Запропонована класифікація має слугувати створенню стійкої цілісної системи принципів, що характеризується взаємозв’язком, єдністю мети і поставлених завдань. Принципи доповнюють один одного, одні сприяють здійсненню інших, тому порушення будь-якого з них призводить до порушення означеної системи в цілому.

Доведено, що однією з початкових, вихідних ланок правового регулювання є юридичні норми, які складають основу механізму правового регулювання. Норми, які визначають повноваження ДСБЕЗ МВС України як суб’єкта профілактики правопорушень у галузі економіки, є матеріально-правовою основою цієї діяльності. Норми, які встановлюють порядок діяльності ДСБЕЗ МВС України, а також участі останніх у процесі розгляду справ щодо порушень закону, утворюють її процесуально-правову основу.

Обґрунтовано необхідність удосконалення окремих положень відповідних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів з метою поліпшення діяльності ДСБЕЗ МВС України щодо виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень у галузі економіки.

У підрозділі 1.4. «Адміністративно-правовий статус Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України» визначаються елементи правового статусу зазначеної служби. Підсумовуючи думки науковців щодо структури правового статусу державних органів, дисертант визначає, що до зазначених елементів ДСБЕЗ МВС України доцільно віднести такі: 1) цільовий блок; 2) організаційно-структурний блок; 3) компетенційний блок; 4) юридичну відповідальність працівників.

До цільового блоку включено призначення (основна мета діяльності), завдання та функції ДСБЕЗ МВС України.

Організаційно-структурний блок включає два елементи: а) структурний, б) організаційний. До першого віднесено структуру органу; схему організаційного підпорядкування структурних одиниць; схему розподілу завдань, функцій кожного структурного підрозділу. До другого – порядок взаємодії структурних підрозділів ДСБЕЗ МВС України з іншими підрозділами органів внутрішніх справ, а також з іншими державними органами та громадськістю.

До складу компетенційного блоку віднесено права та обов’язки ДСБЕЗ МВС України. Виділено різні підходи до класифікації повноважень ДСБЕЗ МВС України. Залежно від змісту приписів повноваження поділяються на: 1) процесуальні (здійснення перевірок; призначення експертиз; проведення огляду службових приміщень та транспортних засобів суб’єктів господарювання – юридичних осіб, ознайомлення з необхідними для проведення перевірки документами або накладання арешту на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі тощо); 2) правотворчі (прийняття правових актів у межах компетенції – індивідуальних та нормативних); 3) аналітичні (підготовка інформаційно-аналітичних документів з питань профілактики правопорушень у галузі економіки для органів виконавчої влади; проведення серед населення роботи щодо роз’яснення вимог законодавства, висвітлення в засобах масової інформації стану економічної злочинності тощо); 4) організаційні. Класифікація повноважень ДСБЕЗ МВС України залежно від мети та функцій найбільшою мірою розкриває зміст та специфіку діяльності зазначеного державного органу. За цією ознакою виділено наступні групи повноважень: а) організаційно-регулятивні; б) контрольні; в) правоохоронні.

Юридичну відповідальність працівників ДСБЕЗ МВС України виділено в окремий блок з огляду на існування істотних відмінностей відповідних відносин від інших відносин, що складаються у сфері позитивних зобов’язань. Адже саме про позитивні зобов’язання йдеться тоді, коли вказується на обов’язок як елемент чи складову компетенції.

Розділ 2. «Організація діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України» містить три підрозділи, в яких науковому аналізу піддано форми та методи діяльності ДСБЕЗ МВС України, а також досліджено взаємодію з іншими правоохоронними та контролюючими органами.

У підрозділі 2.1. «Форми діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України» обґрунтовано підхід щодо визначення поняття форм діяльності ДСБЕЗ МВС України, виділено такі форми та здійснено їх класифікацію.

Зазначається, що в теорії адміністративного права поширена класифікація, згідно з якою форми поділяються на правові (видання актів державного управління, укладання договорів, здійснення інших юридично значущих дій) та організаційні (проведення організаційних заходів, здійснення матеріально-технічних операцій). Виходячи з цього, можна говорити також про дві форми діяльності ДСБЕЗ МВС України. І ті, й інші форми діяльності ДСБЕЗ МВС України мають використовуватися з дотриманням таких вимог: а) не повинні виходити за межі режиму законності; б) мають відповідати компетенції ДСБЕЗ МВС України (посадової особи), змісту і характеру вирішуваних питань; в) повинні сприяти досягненню мети адміністративної діяльності; г) мають враховувати особливості контрольно-наглядової діяльності.

До правових форм віднесено, насамперед, адміністративні акти, які ДСБЕЗ МВС України приймає в процесі та внаслідок здійснення контрольно-наглядової діяльності. Класифікація адміністративних актів ДСБЕЗ МВС України здійснена на підставі загальної класифікації адміністративних актів та з урахуванням специфіки її діяльності. Її проведено за наступними критеріями: сферою застосування, юридичними властивостями, формою прийняття та назвою. За сферою застосування адміністративні акти поділено на внутрішньо організаційні та зовнішньоорганізаційні. За юридичними властивостями адміністративні акти поділяються на індивідуальні та нормативні. За формою прийняття адміністративні акти ДСБЕЗ МВС України поділяються на письмові та усні.

Серед правових форм пропонується виділяти також матеріальні та процесуально-процедурні. Діяльність ДСБЕЗ МВС України в таких формах передбачає наявність врегульованого порядку реалізації контрольних функцій у вигляді чітких, законодавчо закріплених, розроблених на основі передових досягнень юридичної науки процедурних правил, які в сукупності складали б контрольні провадження. За своєю правовою природою процедури контрольно-наглядової діяльності ДСБЕЗ МВС України належать до адміністративно-правових засобів попередження правопорушень у галузі економіки і мають на меті таке: 1) здійснення превентивного впливу на правовідносини; 2) отримання інформації (даних) про фактичний стан підконтрольного об’єкта, даних щодо виконання ними вимог нормативно-правових актів, виявлення правопорушень; 3) надання методичної допомоги підконтрольній структурі; 4) припинення порушень вимог закону.

У підрозділі 2.2. «Методи діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України» встановлено, що ці методи становлять сукупність певних способів здійснення відповідних дій. Зазначені способи класифіковано залежно від сфери застосування та поділено на дві групи: загальні та спеціальні методи. Загальні методи застосовують працівники ДСБЕЗ МВС України як носії функцій і повноважень міліції. У сенсі досягнення ДСБЕЗ МВС України основної і проміжних цілей своєї діяльності застосовуються спеціальні методи: спостереження, огляд, реєстрація, перевірка, запит тощо. До основних (загальних) методів діяльності ДСБЕЗ МВС України як напряму зовнішньоорганізаційної позитивної адміністративної діяльності міліції належать переконання і примус. ДСБЕЗ МВС України реалізує метод переконання здебільшого у формах поширення передового досвіду та профілактики правопорушень у галузі економіки. Серед заходів адміністративного примусу працівники ДСБЕЗ МВС України застосовують адміністративно-попереджувальні заходи та заходи адміністративного припинення (загального та спеціального призначення). Серед спеціальних методів працівниками ДСБЕЗ МВС України застосовуються перевірки (планові та позапланові), спостереження, огляд, реєстрація, запит.

У підрозділі 2.3. «Взаємодія Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України з іншими правоохоронними та контролюючими органами» для визначення змісту адміністративно-правового регулювання взаємодії досліджено її поняття, виходячи з аналізу теоретичних положень про сутність такої діяльності. Згідно з позиціями науковців виділено ознаки взаємодії, а саме: вона полягає в узгодженні дій її суб’єктів за цілями, часом, місцем проведення, виконавцями і програмою; для взаємодії необхідна наявність не менше двох суб’єктів; під час взаємодії кожен із взаємодіючих суб’єктів (систем) діє в межах наданої йому законодавцем компетенції; суб’єктів взаємодії об’єднує єдина мета щодо виконання спільних завдань.

У свою чергу, взаємодію ДСБЕЗ МВС України з правоохоронними органами щодо протидії правопорушенням у галузі економіки поділено на внутрішню (в рамках органів та підрозділів МВС України) та зовнішню (правоохоронні органи, які мають повноваження, як основні, так і додаткові, щодо забезпечення економічної безпеки держави та законодавчо закріплений статус як правоохоронних); що стосується контролюючих органів, то така діяльність має тільки зовнішній прояв.

Залежно від напрямів діяльності ДСБЕЗ МВС України виділено такі види взаємодії з правоохоронними та контролюючими органами: 1) взаємодія щодо протидії правопорушенням у сфері земельних відносин, приватизації, інфраструктури та в зовнішньоекономічної діяльності; 2) взаємодія щодо протидії правопорушенням у базових галузях економіки та на споживчому ринку; 3) взаємодія щодо протидії правопорушенням у бюджетній та кредитно-фінансовій сфері; 4) взаємодія у сфері протидії незаконним посяганням на фінансові ресурси та майнові права власників.

Розділ 3. «Шляхи вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України» складається з двох підрозділів, присвячених з’ясуванню напрямів розвитку законодавства з питань діяльності ДСБЕЗ МВС України та шляхів удосконалення організації цієї діяльності.

У підрозділі 3.1. «Напрями розвитку законодавства з питань діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України» підтримано думку про необхідність підготовки та прийняття Закону України «Про боротьбу з економічною злочинністю», в якому пропонується передбачити 6 розділів, зокрема: I. Загальні положення; II. Обов’язки, права та відповідальність працівників підрозділів, які здійснюють боротьбу з економічною злочинністю; ІІІ. Взаємодія підрозділів, які здійснюють боротьбу з економічною злочинністю, з іншими державними органами влади, органами місцевого самоврядування та громадськістю; ІV. Інформаційне, фінансове, матеріально-технічне та наукове забезпечення боротьби з економічною злочинністю; V. Соціальний та правовий захист працівників підрозділів, які здійснюють боротьбу з економічною злочинністю; VІ. Контроль та нагляд за додержанням законодавства у сфері боротьби з економічною злочинністю.

Крім того, запропоновано доповнити чинний Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» вичерпним переліком оперативно-розшукових заходів, що сприяло б поліпшенню захисту прав громадян від їх порушення внаслідок застосування непередбачених законом негласних форм і методів одержання оперативної інформації.

Обґрунтовано також необхідність уточнення низки нормативно-правових актів, які визначають адміністративно-правові засади діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України, зокрема, Закону України «Про основи національної безпеки України» та постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної служби боротьби з економічною злочинністю».

У підрозділі 3.2. «Шляхи вдосконалення організації діяльності Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України» зазначено, що одним із найбільш продуктивних напрямів суттєвого підвищення ефективності заходів, засобів і методів діяльності щодо протидії вчиненню правопорушень у галузі економіки є аналітична розвідка, тобто перехід до збагачених інформаційно-наукових та прогностичних форм діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України, вивчення матеріалів прихованого спостереження, повідомлень негласних працівників, даних перехоплення з різних каналів зв’язку, а також аналіз повідомлень, публікацій і виступів у засобах масової інформації, статистичних даних, зведень, що містяться в державному і недержавному автоматизованих банках даних та інформаційних системах.

Обґрунтовано необхідність постійного супроводження співробітниками ДСБЕЗ МВС України підприємств, які діють у пріоритетних галузях економічного сектору держави – банківській, паливно-енергетичній, будівельній, агропромисловій, бюджетній та інших, а також налагодження системи постійної взаємодії та координації їх діяльності з правоохоронними та контролюючими органами, іншими органами державної влади та громадськістю з метою профілактики правопорушень у галузі економіки.

Визначено основні напрями зусиль ДСБЕЗ МВС України щодо максимальної декриміналізації сфери бюджетних відносин: по-перше, це налагодження системного й ефективного захисту бюджетних видатків на всіх рівнях – від загальнодержавного до бюджету кожної сільської і селищної ради; по-друге, протидія правопорушенням, пов’язаним з коштами соціально захищених статей, призначених для підтримання окремих галузей і підприємств, супроводження держаних і регіональних програм; по-третє, максимальна девальвація корупційної складової при здійсненні державних закупівель, а також попередження розкрадання ПДВ з бюджету в умовах гострого дефіциту ресурсу для його відшкодування; по-четверте, жорстке реагування на порушення права громадян на оплату праці.