ДОГОВІР ТЕСТ-ДРАЙВУ АВТОМОБІЛЯ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, вказано його мету та завдання, об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну, зазначено теоретичне значення й сфери практичного застосування одержаних наукових результатів, також наведено дані щодо їх апробації.

Розділ 1 „Становлення договору тест-драйву автомобіля та його сутність” складається з двох підрозділів і присвячений дослідженню першопричин, витоків виникнення договору тест-драйву автомобіля. Таке дослідницьке завдання включає встановлення правової природи відносин, що виникають при проведенні тест-драйву автомобіля, і з’ясування нормативного масиву, який регулює ці правовідносини.

У підрозділі 1.1. „Становлення та сутність договору тест-драйву автомобіля” увага приділена вивченню нових тенденцій розвитку договірного права і їх впливу на зобов’язальні правовідносини в України, зокрема, на договір тест-драйву автомобіля.

Встановлено, що практика використання досліджуваного виду договору прийшла до нас саме з країн Європи, завдяки вдалим маркетинговим технологіям. З метою зацікавлення потенційних покупців, реклами свого товару представники найвідоміших автомобільних марок світу через автосалони все частіше пропонують пройти тестування автотранспорту – укласти договір тест-драйв автомобіля.

Під час написання дисертації за основу береться реальна практика укладення й виконання договору тест-драйву автомобіля в Україні, Російській Федерації, Чорногорії, Великі Британії, Норвегії, США.

В основному тест-драйв відбувається наступним чином. Особі, яка має намір дізнатися про характеристики певного автомобіля, надають таку інформацію через поїздку в обраному автомобілі, яким керує власник. Так через договір тест-драйву автомобіля замовник за мінімальний час отримує максимум інформації про властивості автомобіля, які – що є для нього дуже важливо – підтвердилися чи були спростовані в дійсності.

Із цього випливає, що особи уклали договір, метою якого є передача інформації про характеристики, ознаки, споживчі якості й властивості, притаманні транспортному засобу: технічні (маневреність, швидкість, якість), зовнішні (чи зручно перебувати за кермом, чи подобаються кольори) та інші, які є важливими для потенційного користувача.

Доведено, що у результаті виконання договору тест-драйву автомобіля відсутня можливість доторкнутися до думок замовника та його ставлення до автомобіля (неможливість фізично доторкнутися до результату послуг, відчути їх), отримана замовником інформація про автомобіль стосується конкретної марки транспорту конкретного автовиробника (неможливо відділити послугу від надавача послуг та власне автомобіля), інформація отримується і усвідомлюється одночасно (споживається послуга). Оскільки досліджуваному договору притаманні ознаки групи договорів про надання послуг, автор відносить договір тест-драйву автомобіля до цього виду зобов’язань.

У підрозділі 1.2. „Загальна характеристика нормативно-правових актів, які регулюють договір тест-драйву автомобіля” на основі проведеного аналізу дається характеристика діючого законодавства України, міжнародних-нормативно-правових актів щодо регулювання договору тест-драйву автомобіля, висвітлена позиція щодо принципів цивільного права, застосування яких необхідне при укладенні та виконанні договору тест-драйву автомобіля. Керуючись аналогією закону, дисертантом віднайдено правові норми, які регулюють договір тест-драйву автомобіля.

Після вивчення законодавства України щодо регулювання досліджуваного договору, з’ясовано, що він має регулюватися положеннями Цивільного кодексу України про договори про надання послуг з огляду на мету договору – надання інформації.

Автор акцентує на тому, що при укладенні, виконанні, припиненні такого договору, притягненні до відповідальності необхідно застосовувати положення, що регулюють надання послуг, передачу в найм та Постанову Кабінету Міністрів України „Про Правила дорожнього руху”.

Вказується на те, що контроль держаних органів діяльності осіб-надавачів послуг тест-драйву автомобіля впливає на соціальну сферу життя, її рівень. Чим якісніше буде здійснений тест-драйв і, за необхідності, внесені виробником зміни у товар, тим краще буде задоволене право споживачів на безпечну та якісну продукцію Як наслідок – реалізовуватимуться завдання щодо стану транспортної галузі, поставлені Україні як учаснику СОТ, законодавство якого відповідає реаліям теперішнього життя та сторони яких захищені конкретними нормативно-правовими положеннями і діють у чітко визначеному правовому полі. Тому дисертант дійшла висновку, що з огляду на дії України щодо адаптації вітчизняного законодавства до країн ЄС, можна говорити про подальше виявлення та появу нових, непоіменованих договорів спочатку на практиці, а згодом – у нормативно-правових актах України.

Розділ 2 „Поняття договору тест-драйву автомобіля та його місце в системі договірного права” складається з двох підрозділів. У ньому, враховуючи висновки попереднього розділу, запропоновано поняття договору тест-драйву автомобіля, подана його юридична характеристика та визначено місце такого договірного зобов’язання у системі договірного права України.

Підрозділ 2.1. „Поняття та сторони договору тест-драйву автомобіля” присвячений дослідженню елементів договору тест-драйву автомобіля, сформовано дефініцію та вивчено суб’єктивні права і юридичні обов’язки сторін такого договору з урахуванням масиву характеристик, які містить дисертація.

Автором доведено, що необхідність перекладати слова „тест-драйв” на українську мову відсутня. У дисертації наголошено, що предметом договору тест-драйву автомобіля є передача візуально-відчуттєвої інформації, зокрема – про споживчі властивості автомобіля. Із цього випливає нематеріальний інтерес замовника у досліджуваному договорі.

Враховуючи зміст обов’язків сторін договору тест-драйву автомобіля запропоновано називати їх «замовник» і «виконавець». Сторонами договору тест-драйву автомобіля можуть бути фізичні та юридичні особи.

Аналіз дій та мети поведінки замовника й виконавця дає можливість запропонувати таке поняття тест-драйву – це з’ясування властивостей, віднайдення ознак, притаманних характеристик речі.

Порівнявши мету укладення договору тест-драйву автомобіля з іншими договірними зобов’язаннями, проаналізувавши спосіб укладення цього договору, права і обов’язки його сторін, вважаємо за можливе віднести непоіменований договір тест-драйву автомобіля до виду договорів про надання послуг та запропонувати таке авторське визначення досліджуваного договору: за договором тест-драйву автомобіля виконавець за завданням замовника надає йому візуально-відчуттєву інформацію про автомобіль, його характеристики та якості під час поїздки в автомобілі.

У підрозділі 2.2. „Юридична характеристика договору тест-драйву автомобіля та його місце в системі договірного права України” основна увага спрямована на віднайдення характеристик договору тест-драйву автомобіля, в результаті чого з’ясовано його місце в системі договірного права.

Договір тест-драйву автомобіля вивчався у даній роботі саме через належне його виконання. Дане договірне зобов’язання часто є публічним договором, договором приєднання, консенсуальним, одностороннім, споживчим, казуальним, підприємницьким.

Договір тест-драйву автомобіля містить правила поведінки сторін у зв’язку з передачею/отриманням інформації, жодної нової речі під час виконання договору не створюється, тому він є нематеріальним.

Досліджуване договірне зобов’язання не є попереднім договором, незважаючи на те, що зазвичай замовниками є особи, які у подальшому мають намір придбати автомобіль. Проходження тест-драйву на певній машині не створює обов’язку для замовника купити це ж авто, якщо сторони договору не передбачать таке у ньому. Із цього випливає висновок, що договір тест-драйву є основним (головним) договором.

У договорі тест-драйву автомобіля сторони зазвичай обумовлюють і встановлюють строк/час тест-драйву. Ці умови роблять договір строковим (або терміновим).

Автор зауважує, що договір тест-драйву автомобіля може містити елементи договору найму (оренди) транспортних засобів. Таким чином, він за конструкцією й метою належить до групи договорів про надання послуг, проте залежно від способу виконання, надання послуги він може отримувати ознаки або повністю перетворюватися у договір найму. При цьому відповідно змінюється й законодавство, яким слід керуватися при укладенні, виконанні і припиненні даного договору.

Розділ 3 „Укладення, припинення та відповідальність за договором тест-драйву автомобіля” складається з чотирьох підрозділів й присвячений вивченню особливостей укладення та припинення договору тест-драйву автомобіля. Належна увага приділена дослідженню законодавству, яке необхідно застосовувати для притягнення до відповідальності у разі завданні шкоди під час тест-драйву автомобіля. В останньому підрозділі вивчається законодавство щодо захисту прав споживачів та його дотримання у договорі тест-драйву автомобіля.

У підрозділ 3.1. „Особливості укладення договору тест-драйву автомобіля” детальний розгляд отримав порядок укладення договору тест-драйву автомобіля, вивчені його особливості, увагу акцентовано на особливостях письмової та усної форм укладення цього договору.

Враховуючи використання у договорі тест-драйву автомобіля легкового транспорту, що є джерелом підвищеної небезпеки, обов’язковість дотримання Правил дорожнього руху та високу можливість завдання шкоди особам і майну, запропоновано укладати такий договір у письмовій формі наступним чином. Після ознайомлення замовником із Правилами тест-драйву автомобіля, він на відривній частині Правил ставить підпис та власноруч пише: «Мої права та обов’язки щодо тест-драйву автомобіля мені роз’яснені та зрозумілі, зобов’язуюсь виконувати». Копія цієї частини залишаться у виконавця, а оригінал із підписами й печатками сторін (за наявності), найменуванням та адресою виконавця видається замовнику. Підписаний додаток буде підтвердженням того, що сторони дійшли згоди щодо істотних й інших умов договору та взяли на себе обов’язки його виконувати.

Дисертанткою встановлено, що особливістю виконання договору тест-драйву автомобіля є те, що послуга за таким договором надається за допомогою речі, тест-драйв якої здійснюється.

Дослідницьким завданням підрозділу 3.2. „Припинення договору тест-драйву автомобіля” є встановлення підстав та моменту припинення правового зв’язку між сторонами в договорі тест-драйву автомобіля. Насамперед автор виходить з узагальнених положень ст. 6 ЦК України про припинення договору чи у більш широкому плані – зобов’язання. Тут використані загальновизнані підходи, зокрема: неналежним виконанням, домовленістю сторін, односторонньою відмовою, неможливістю виконання.

Вважаємо, що виконавець має на свій розсуд вирішувати питання про існування умови в договорі тест-драйву автомобіля про те, що він припиняється у разі будь-якого порушення замовником умов договору. Така суворість доречна з огляду на використання джерела підвищеної небезпеки під час надання послуги тест-драйв.

Підрозділом 3.3. „Відповідальність сторін за договором тест-драйву автомобіля” встановлено, що відповідальність за договором тест-драйву автомобіля настає відповідно до ст.ст. 23, 617, 1172, 1187 ЦК України, при необхідності з урахуванням положень Закону України „Про захист прав споживачів”.

Так, згідно з п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Проте, взявши до уваги ст. 1172 ЦК, «не визнається володільцем джерела і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляла джерелом в силу виконання своїх трудових обов’язків перед володільцем джерела підвищеної небезпеки». Отже, слід зробити такий висновок: якщо шкода завдана автомобілем, котрим керував представник власника автомобіля, який перебуває з ним у трудових стосунках, то за завдану шкоду відповідатиме власник автотранспорту. Так ризик випадкового пошкодження чи втрати автомобіля несе його власник, а умисне завдання автомобілю шкоди є позадоговірною відповідальністю й її несе той, хто таку шкоду завдав.

У разі, якщо за кермом перебуватиме замовник і з його вини буде завдано шкоду, то з огляду на те, що він керував автомобілем на відповідній правовій підставі – договору – він зобов’язаний відшкодовувати збитки. При цьому не важливо, хто потерпілий – треті особи чи виконавець – завдану шкоду відшкодовуватиме той, хто керував автомобілем.

У підрозділі 3.4. „Захист прав споживачів у договорі тест-драйву автомобіля” внаслідок аналізу норм Закону України «Про захист прав споживачів» автор доводить, що у разі, якщо замовник у договорі тест-драйву автомобіля виступає як фізична особа, а виконавець – як суб’єкт підприємництва, то замовник є споживачем. З цього випливає, що даний договір є споживчим з відповідними правовими наслідками для його сторін.

Підсилює такі обставини той факт, що договір тест-драйву автомобіля часто є договором приєднання й особа не має можливості змінювати його умови, навіть якщо вони їй невигідні. Проводячи паралель, підкреслимо, що дотримання прав споживачів у договорі тест-драйву автомобіля сприятиме активному розвитку сфери послуг тест-драйву, транспортної галузі взагалі та у кожному конкретному випадку тест-драйву автомобіля зокрема.

Автором запропоновано тезу про те, що підвищення рівня захисту прав споживачів можна досягти також за рахунок:

1) посилення значення споживчого договору;

2) виключення його зі сфери приєднання.

Додаток А містить складений здобувачем проект Закону України „Про договір тест-драйву автомобіля” та Примірні Правила тест-драйву автомобіля. Згідно з Правилами до початку тест-драйву автомобіля виконавець зобов’язаний повідомити замовнику всі особливості керування автомобілем, у тому числі ті, що стосуються гальм, коробки передач, керма; клієнт має право обрати спосіб отримання інформації – перебуваючи у салоні під час керування автомобілем виконавцем чи самостійно керувати автомобілем після пред’явлення виконавцю свого дійсного посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії; виконавець чи замовник може бути негайно усунений від керування автомобілем, якщо внаслідок раптового погіршення здоров’я він не в змозі керувати авто з дотриманням Правил дорожнього руху