VACANCIES AND COOPERATION

У вступі розкрито сутність і стан досліджуваної проблеми; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну; встановлено практичну корисність одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації та опублікування.

Розділ 1 «Еволюція правового забезпечення податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв» складається з трьох підрозділів, у яких здійснено аналіз розвитку засад нормативно-правового забезпечення державного регулювання і податкового контролю уповноважених органів державної влади у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв.

У підрозділі 1.1 «Передумови формування організаційно-правових засад податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв» дисертантом проведено аналіз статистичних даних із 1940 року щодо виробництва і продажу горілки та лікеро-горілчаних виробів (далі – ЛГВ). Виявлено найвищий історичний показник обсягів виробництва горілки і ЛГВ в Україні у період із 1940 до 2000 року, а саме у 1995 році було вироблено 37,5 млн. дол. З 1995 по 1998 рік обсяги легального виробництва горілки в Україні знизилися, відповідно, з 37,5 млн. дол. до 21,6 млн. дол., або на 57,6 %, а легальний продаж знизився відповідно з 15 до 10 млн. дол. або на 66,6 %. Також, починаючи із 1992 року і до 2008 року виявлено тенденції значного збільшення невідповідності даних обсягів виробництва і продажу горілки і ЛГВ в Україні.

Запровадження наприкінці 1991 року акцизів на спирт та алкогольні напої обумовило нормотворчий процес, спрямований на урегулювання відносин виробництва і обігу цих товарів, оподаткування їх акцизним збором та формування системи податкового контролю. Аналіз нормативно-правових актів, здійснений дисертантом із 1990 року, дав змогу виявити негативні й позитивні тенденції (процеси) початкового етапу щодо формування системи державного регулювання та податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв. Зроблено висновок про те, що не сформованість правових засад державного регулювання та податкового контролю, а також системи державного управління в цілому зумовили тінізацію відносин та стрімке зростання низькоякісних алкогольних напоїв.

Основними недоліками системоутворюючого періоду формування організаційно-правових засад податкового контролю були безсистемне правове регулювання відносин у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв. Контролюючий вплив уповноважених органів здійснювався із використанням підзаконних нормативно-правових актів, що встановлювали різні за формою і змістом засоби та способи податкового контролю й попередження нелегального обігу спирту та алкогольних напоїв. Виявлено тенденцію, згідно із якою специфіка продукції, що вироблялася (спирт або алкогольні напої), визначала й особливості правових функцій документального та фактичного податкового контролю.

У 90-х роках основними правовими засобами податкового контролю були норми законів України, Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів (далі – КМ) України та положення інструкцій затверджених наказами уповноважених державних органів виконавчої влади; основними формами податкового контролю були контрольні пости, реєстрації місць зберігання спирту та алкогольних напоїв, акцизні марки, документування.

У підрозділі 1.2 «Основні елементи механізму державного регулювання та сучасні проблеми правового регулювання податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв» у процесі дослідження визначено, що податковий контроль у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв є видовою і специфічною складовою загальної системи державного регулювання та державного фінансового контролю.

Аналіз нормативно-правових актів у сфері виробництва і реалізації спирту та алкогольних напоїв дав змогу класифікувати функції, форми і засоби державного регулювання і контролю на їх основні групи. Під час аналізу виявлено проблему правового регулювання податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв, що полягає у хаотичності несистематизованості закріплення юридичних прав і обов’язків учасників правовідносин, складності й несистематизованості нормативно-правових актів щодо регулювання діяльності Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі –Департаменту САТ ДПА України), його територіальних управлінь, інших уповноважених державних органів. Водночас наявна й у неналежна якість зазначених нормативно-правових форм регулювання, відсутність у них чітких принципів, систематизованих форм, засобів і методів державного регулювання та податкового контролю, закріплення у єдиному акті класифікації основних юридичних прав і обов’язків учасників виробничих, торговельних і контрольних відносин.

Крім цього, до групи основних проблем правового регулювання податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв дисертантом віднесено невідповідність сучасного адміністративно-правового статусу Департаменту САТ ДПА України правовому статусу ОДПС, визначеному у Податковому кодексі України, а також необхідним компетенційним межам сфери контрольно-наглядової діяльності, визначеними нормами спеціального законодавства.

Податкове законодавство на даний час не передбачає відповідної зміни адміністративно-правового статусу Департаменту САТ ДПА України і правових засобів вирішення проблеми уніфікації його функцій і повноважень у межах компетенції щодо податкового контролю.

У підрозділі 1.3 «Міжнародний досвід правового регулювання податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв» проаналізовано історичний розвиток та новітнє податкове законодавство Європейського Союзу (далі – ЄС) у галузі справляння акцизного податку на спирт етиловий та алкогольні напої, що надало можливість дисертанту класифікувати заходи європейської системи податкового контролю.

Із позитивного досвіду здійснення податкового контролю автором виділена система превентивного електронного декларування господарських операцій поставки підакцизних товарів, що є одним із важливих елементів організаційно-правової структури податкового контролю сплати акцизного податку при переміщенні підакцизних товарів територією ЄС.

У роботі окремо досліджено досвід Федеративної Республіки Німеччини (далі – ФРН), Польщі, Сполучених Штатів Америки та Японії. В ході проведеного аналізу автором приділено увагу досвіду ФРН щодо застосування стимулюючих заходів державного податкового регулювання господарської діяльності із виробництва спирту. Зроблено висновок про те, що діюча в країні система державного регулювання обігу спирту, центральною ланкою якої є Федеральне монопольне управління обігу етилового спирту – Bimdesmonopolverwaltung fur Branntwein, по суті не є монополією в прямому сенсі, а являє собою інструмент державної підтримки малих і середніх (сільськогосподарських) виробників у вигляді фінансових субсидій та надання деяких пільг.

Розділ 2 «Правовий режим податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв» присвячений аналізу організаційно-правових засад забезпечення податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв.

У підрозділі 2.1 «Правове забезпечення державного регулювання і податкового контролю у сфері виробництва спирту» дисертантом робиться висновок про те, що проблеми правового регулювання податкового контролю на виробництві спирту пов’язані, насамперед, із правозастосуванням не лише норм ПК України, а й більш загальної системи суспільних правовідносин – державного господарського регулювання, контролю й нагляду у сфері виробництва і обігу спирту, що становить певний галузевий механізм організаційно-правового впливу.

Автором встановлено проблему правової дефініції «податковий контроль» визначеної у Податковому кодексі України (далі – ПК України). Поняття «податковий контроль» формує певний методичний орієнтир як розвитку правового регулювання, так і дослідження проблем контрольної діяльності спеціально уповноважених ОДПС у різних сферах матеріального виробництва, у т. ч. сфері виробництва та обігу спирту і алкогольних напоїв. Контрольні дії ОДПС спрямовані, з одного боку, безпосередньо на дотримання норм законодавства з питань оподаткування, з другого – на дотримання норм іншого законодавства з питань розрахункових та касових операцій у сфері господарської діяльності, включаючи застосування засобів державного регулювання (патентування, ліцензування та надання пільг).

Визначення правової дефініції «податковий контроль» є, безумовно, позитивний аспект для практики. Разом із тим дисертантом робиться висновок, що у сферу податкового контролю не можуть входити функції й повноваження щодо «контролю дотримання законодавства з питань проведення ліцензування і патентування», оскільки ОДПС, виконуючи норми ПК України та спеціального господарського законодавства, застосовують такі засоби державного регулювання у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв і не мають правових підстав контролювати таку діяльність. Ліцензування і патентування є, власне, засобами державного регулювання і контрольного впливу у сфері господарювання і можуть також виявляти своє призначення як контрольні механізми у сфері оподаткування, що застосовуються уповноваженими контролюючими органами, але не підконтрольні їм. У цьому зв’язку автором запропоновано внести зміни у п. 61.1 ст. 61 ПК України щодо виключення слів «патентування» і «ліцензування».

У процесі дослідження діяльності ОДПС автором виявлено ряд проблем правового регулювання податкового контролю на виробництві спирту. Одними із основних, зокрема були такі:

– невиконання органами державного регулювання і контролю вимог нормативно-правових актів і відсутність відповідних юридичних санкцій відповідальності представників державних органів;

1) – брак ефективних правових стимулів щодо розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на державних унітарних підприємствах галузі.

Дисертантом класифіковані нормативно-правові акти, що встановлюють правила державного регулювання і податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та спиртовмісної продукції. Системний підхід у дослідженні спеціальних нормативно-правових актів надав можливість визначити структуру галузевої системи функцій державного контролю й нагляду у сфері виробництва спирту. Робиться висновок про те, що дана система спрямована на здійснення контролю виробничих і договірних правовідносини у процесі виробництва й постачання спирту. При цьому використовується специфічна, складна і багаторівнева система обороту звітно-контрольної документації суб’єктів господарювання та адміністративної системи реєстрації, обліку, спостереження та фактичного супроводження спирту працівниками ОДПС. Система податкового контролю сформована на декількох рівнях: 1) зовнішньоорганізаційний рівень уповноважених державних органів господарського регулювання і податкового контролю; 2) рівень внутрішньоорганізаційного контролю суб’єктів господарювання (спиртозаводів) при відвантаженні спирту; 3) рівень державного контролю під час транспортування спирту; 4) рівень організації контролю суб’єктів господарювання покупців спирту (лікеро-горілчаних заводів та ін.) при придбанні спирту. Аналіз документообігу та нормативно-правових актів у сфері виробництва спирту надав можливість визначити основні групи заходів як внутрішньоорганізаційного господарського контролю, так і зовнішнього державного фінансового контролю. Класифіковані контрольні інформаційно-правові методи і засоби реєстрації у сфері обігу спирту та переліку підприємств-виробників, квотування відвантаження.

У підрозділі 2.2 «Правовий режим податкового контролю на виробництві алкогольних напоїв» проаналізовані положення спеціального законодавства щодо державного регулювання та контролю у сфері виробництва алкогольних напоїв. Класифіковані документи дозвільного характеру з організації виробництва алкогольних напоїв та контрольні заходи ОДПС (наряди, довідки з місць зберігання спирту тощо). Так, розподіл спирту між суб’єктами підприємницької діяльності (далі – СПД) – резидентами здійснюється Департаментом САТ ДПС України шляхом оформлення наряду на відпуск спирту безпосередньо покупцям лише за рознарядками органів виконавчої влади.

Проведено аналіз адміністративно-правового регулювання щодо отримання спирту виробниками алкогольних напоїв, а також дозвільного документообігу, документування отримання конфіскованого спирту, порядку оформлення нарядів на повернення спирту, отримання та обігу марок акцизного податку, відвантаження, перевезення та реалізації алкогольних напоїв. Проаналізовані нормативно–правові акти що стосується загальних етапів виробництва винопродукції.

У підрозділі 2.3 «Правовий режим податкового контролю торгівлі алкогольних напоїв» здійснено аналіз законодавства щодо патентування і ліцензування імпорту, експорту, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Проаналізовано нормативно-правові акти господарського та податкового законодавства, щодо патентування торговельної діяльності алкогольними напоями. Зроблено висновок про те, що ПК України передбачає спеціальне торгове патентування і оподаткування торгівлі алкогольних напоїв у вигляді збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Класифіковані види ліцензій щодо обігу алкогольних напоїв та супроводжуючий документообіг надходження до торговельної мережі та закладів громадського харчування. Визначені й проаналізовані види торгівлі алкогольними напоями згідно із чинним законодавством, форми підприємств оптової торгівлі алкогольними напоями, порядок зберігання та документального оформлення транспортування алкогольних напоїв, документообіг і порядок оподаткування торгівлі, касові операції реалізації алкогольних напоїв кінцевому споживачу.

Однією із проблем правового регулювання податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв є закріплення чіткої нормативно–правової системи заходів юридичної відповідальності учасників правовідносин.

Сучасний стан системи заходів юридичної відповідальності закріплений нормами ПК від 02.12. 2010 р. № 2755-VI, Митного тарифу України від 05.04. 2001 р. № 2371-III, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95 (далі–Закон № 481/95-BP), Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (далі–КУпАП), Кримінального кодексу України від 05.04.01 р. № 2341-III. Узагальненими нормативно-правовими актами визначено юридичний порядок застосування основних засобів державного регулювання, елементів державного контролю і нагляду, заходів фінансової і адміністративної відповідальності, більшість з яких застосовуються податковими органами, підрозділами Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (Департамент САТ ДПС України) та його територіальними (регіональними) управліннями.

Заходи фінансово-правової відповідальності за порушення норм законодавства у сфері виробництва спирту та алкогольних напоїв передбачені ст. 17 Закону № 481/95-BP затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790 (далі–Порядок застосування фінансових санкцій), та ПК 02.12.2010 р. № 2755-VI ст. 123. До суб’єктів господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафів, які спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.

Розділ 3 «Шляхи удосконалення правового регулювання податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв» присвячений аналізу організаційно-правових засад забезпечення податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв.

У підрозділі 3.1 «Основні напрями удосконалення правового регулювання податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв в Україн» на основі положень Основних засад внутрішньої політики України в економічній сфері, Програми економічних реформ України на 2010–2014 роки, сучасних наукових розробок щодо основних напрямів подальшого розвитку системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні, Декларації керівних принципів аудиту державних фінансів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (далі – INTOSAI), перспектив розвитку сільського господарства і харчової промисловості України визначено основні напрями удосконалення правового регулювання податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв в Україні.

У межах першого напряму – вдосконалення державного господарського регулювання виробництва і обігу спирту та алкогольної напоїв –пропонується, виходячи із вимог конституційно-правових норм, розроблення і прийняття загального системоформуючого закону України про державні монополії, у якому доцільно передбачити загальні принципи, цілі, завдання, основні види й напрями державної монопольної діяльності в Україні.

У межах другого напряму – удосконалення функціональної та організаційної структури уповноважених контролюючих органів –пропонується, що координаційні функції нагляду і контролю у сфері виробництва та обігу спирту і алкогольних напоїв повинні закріплюватися за єдиним уповноваженим урядовим органом державного регулювання, контролю і нагляду із статусом центрального органу виконавчої влади згідно зі ст. 17 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». Тому для приведення у відповідність до цього закону діючих норм статусного податкового законодавства необхідно певним чином змінити правовий статус, назву та функції Департаменту САТ ДПА України та його структурних підрозділів у регіонах.

У межах третього напряму – удосконалення системи державного контролю – пропонується розроблення і прийняття загального системоформуючого Закону України «Про державний контроль», у якому визначити загальні принципи, цілі, завдання, основні види і напрями публічно-фінансового контролю та його форми: нагляду і моніторингу на підприємствах, установах, організаціях. У діючому правовому полі щодо здійснення функцій податкового контролю, як і в цілому у системі державного контролю практично не приділяється уваги встановленню необхідних для практики господарювання правил застосування таких форм державного контролю, як нагляд і моніторинг, попередній і поточний контроль. На думку дисертанта, зазначені форми державного контролю є перспективними для вирішення проблем взаємодії держави (ОДПС) і платників податків, суб’єктів господарювання, соціально-економічного розвитку в країні. Так, аналіз норм ПК України засвідчив відсутність зазначених форм податкового контролю. Фактична перевірка, як форма документальної податкової перевірки, вперше передбачена у податковому законодавстві. Проте, згідно зі ст. 80 ПК України така форма перевірки застосовується ОДПС у випадках виявлення фактів правопорушень, тобто як наступний, а не попередній (превентивний) контроль.

У межах четвертого напряму – удосконалення державного податкового контролю інформаційно-правовими засобами – пропонується поновити позитивний нормотворчий досвід минулих років ОДПС і запровадити інформаційно-правовий режим відеоспостереження у брагоректифікаційних відділеннях та місцях зберігання і відпуску спирту, здійснення контролю за роботою приладів відеоспостереження та забезпечення накопичення, збереження й передачі матеріалів відеоспостереження.

У підрозділі 3.2 «Концепція розвитку правового регулювання податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв в Україні» визначено, що прийняті в Україні державною владою у нормативно-правовій формі сучасні концептуальні засади розвитку економіко-правових відносин у сфері оподаткування визначають стратегічні цілі реформування податкової системи насамперед через орієнтири стійкого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі за одночасного збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів, децентралізації джерел публічних доходів, удосконалення міжбюджетних відносин. Зазначений принцип поєднання тенденцій розвитку суспільно-виробничих відносин і публічно-правових питань мобілізації фінансових ресурсів, організації здійснення податкового контролю є одним із основних у формуванні концептуальних елементів удосконалення правового регулювання у досліджуваній сфері.

Визначено, що невідповідність законодавства у сфері оподаткування економічному стану, завданням підвищення ефективності виробництва, забезпечення економічного розвитку породжує масове ухилення від сплати податків суб’єктів господарювання. Актуальним на даний час є питання удосконалення податкового законодавства і організації системи державного податкового контролю шляхом узгодження його норм із інститутами господарського законодавства.

Концепція розвитку правового регулювання податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв в Україні (далі – Концепція) визначає необхідні напрями державно-правового регулювання, з одного боку, господарських відносин, пов’язаних із галузевим розвитком переробної (харчової) промисловості АПК України, виробництвом і обігом спирту та алкогольних напоїв, а з другого, публічних фінансово-правових відносин, пов’язаних із розвитком єдиної системи державного контролю в Україні, галузевих особливостей сучасних видів, форм державного фінансового контролю і нагляду у сфері господарської діяльності. Концепція включає необхідні елементи і декілька базових напрямів розвитку правового регулювання у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв із урахуванням необхідних системоформуючих положень адміністративної, економічної та правової реформ, прийнятих в Україні й адаптованих до відповідного законодавства ЄС, Росії та інших країн.

На підставі аналізу проблем у досліджуваній сфері виділено такі змістовні елементи Концепції, як мета, завдання, принципи, основні напрями, а саме:

1. Державна економіко-правова політика у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв.

У контексті визначення основних напрямів удосконалення державного регулювання виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв необхідно внести зміни і доповнення до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо визначення єдиних цілей, завдань, принципів, основних напрямів державної економіко-правової політики у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв, що допоможе більш цілеспрямовано й системно здійснювати правове регулювання, оптимізацію організаційної та функціональної структури діяльності уповноважених державних органів регулювання, нагляду і контролю, як зовнішнього, так і внутрішньогалузевого, внутрішньоорганізаційного на підприємствах. Доповнити зазначений Закон окремою статтею під назвою: «Державна політика в сфері виробництва та обігу спирту та алкогольних напоїв».

2. Удосконалення системи державного господарського регулювання діяльності в сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв. Засади галузевого державного господарського регулювання діяльності в сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв повинні бути забезпечені шляхом внесення змін та доповнень до Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

3. Удосконалення організаційно-правових відносин державної монополії у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв. У системі державного господарського регулювання та виходячи із вимог конституційних норм, необхідно розробити і прийняти загальний системоформуючий закон України «Про державні монополії», у якому необхідно передбачити загальні принципи, цілі, завдання, основні види і напрями державної монопольної діяльності в Україні. Запропоновано заходи щодо формування правових засад державної монополії у сфері виробництва та обігу спирту та алкогольних напоїв.

4. Удосконалення функціональної та організаційної структури уповноважених контролюючих органів. Дисертантом зазначається, що законодавчо визначена галузева компетенція з державного господарського регулювання і контролю (нагляду, моніторингу) повинна надати можливість державі поєднувати необхідні напрями діяльності щодо задоволення потреб соціально-економічного розвитку галузі та наповнення публічних фінансових фондів.

5. Удосконалення правового регулювання державного податкового контролю у системі державного та внутрішньоорганізаційного контролю підприємств, установ, організацій потребує розроблення й прийняття загального системоформуючого Закону України «Про державний контроль», у якому доцільно визначити загальні принципи, цілі, завдання, основні види і напрями публічно-фінансового контролю і правила застосування таких його форм, як нагляд і моніторинг на підприємствах, установах, організаціях. Удосконалення зовнішнього державного податкового контролю неефективне без удосконалення внутрішньоорганізаційного контролю на підприємствах, установах, організаціях. Розвиток правового регулювання внутрішньоорганізаційного контролю на підприємствах – виробниках спирту і алкогольних напоїв полягає у закріпленні їх законодавчих прав і обов’язків щодо самостійного визначення засобів та форм захисту своєї продукції від фальсифікації (підроблення), а також ініціативи самостійного корпоративного й галузевого контролю обігу фальсифікованої продукції.

6. Удосконалення інформаційно-правового забезпечення державного податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв. Для впровадження таких форм державного контролю, як нагляд і моніторинг, попередній і поточний контроль, необхідне створення комп’ютерно-програмних, інформаційно-аналітичних систем декларування, реєстрації й обліку використання податкових пільг, обігу податкових векселів на етапі від акцизного складу щодо виробництва і обігу біоетанолу та спирту етилового денатурованого (спирту технічного) на спиртозаводах до споживача. Така система інформаційного забезпечення повинна бути інтегрована в системі суб’єктів відносин, з одного боку, підприємств, на яких випускається зазначена продукція і може бути виданий податковий вексель, а з другого, ОДПС, що здійснюють функції податкового контролю за територіальною компетенцією.

7. Удосконалення правового забезпечення засобів юридичної відповідальності у сфері виробництва і обігу спирту та алкогольних напоїв, яке включає: 1) порядок оскарження дій органів з ліцензування діяльності із виробництва і обігу спирту та алкогольними напоями; 2) заходи юридичної відповідальності посадових осіб, уповноважених державних органів регулювання і контролю у законодавстві.