РЕЄСТРАЦІЙНІ ПРОЦЕДУРИ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації; визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про їх апробацію, впровадження та публікації.

Розділ 1 «Теоретико-правова характеристика реєстраційних процедур в системі адміністративного процесу» складається з двох підрозділів і присвячений дослідженню поняття, змісту та сутності реєстраційних процедур, а також їх місця в системі адміністративного процесу.

У підрозділі 1.1 «Поняття та особливості реєстраційних процедур» з’ясовуються основні підходи до розуміння поняття «реєстраційна процедура». Розглянуто етимологію поняття «реєстрація» та «процедура», співвідношення термінів «процес», «процедура», «провадження».

Встановлено, що реєстрація може трактуватись, як: а) спосіб державного регулювання суспільних відносин; б) функція державного управління, що доповнює й конкретизує такі загальні функції державного управління, як регулювання, контроль та облік; в) правова форма управлінської діяльності; г) адміністративний метод державного управління.

Реєстраційні процедури запропоновано розуміти як регламентований адміністративно-процесуальними нормами порядком діяльності органів публічної адміністрації, що здійснюються з метою: офіційного визнання законності правових актів; дій юридичних осіб; дій фізичних осіб; підтвердження з боку держави правового статусу суб’єктів; наділення суб’єктів правами або обов’язками; фіксації юридичних фактів; встановлення певних правових відносин.

Серед особливостей реєстраційних процедур названо такі: суспільні відносини, що виникають в процесі реалізації реєстраційних процедур є адміністративно-правовими; порядок здійснення реєстраційних процедур регулюється адміністративно-процесуальними нормами; реєстраційні процедури здійснюється органами публічної адміністрації та їх структурними підрозділами; реєстраційні процедури є процедурами прийняття юридичних актів; реєстраційні процедури здійснюються з метою: офіційного визнання законності, по-перше, правових актів; по-друге, дій юридичних осіб; по-третє, дій фізичних осіб; підтвердження з боку держави правового статусу суб’єктів; наділення суб’єктів правами або обов’язками; фіксації юридичних фактів; встановлення певних правових відносин.

У підрозділі 1.2 «Місце реєстраційних процедур в системі адміністративного процесу» розглянуто наукові підходи щодо визначення структури адміністративного процесу, проаналізовано види адміністративних проваджень, виокремлено місце реєстраційних процедур у системі адміністративного процесу. В сучасній адміністративно-правовій науці сформувались значна кількість концепцій формування структури адміністративного процесу, що свідчить про актуальність даного питання.

Встановлено, що сучасний адміністративний процес складається, по-перше, з адміністративного судового процесу, по-друге, з адміністративних процедур, які в свою чергу включають: а) адміністративні конфліктні процедури (провадження із розгляду справ про адміністративні правопорушення; провадження по дисциплінарних справах; провадження з розгляду звернень громадян): б) адміністративні неконфліктні процедури (нормотворчі провадження; правоуповноважуючі провадження; реєстраційні провадження; установчі провадження; ліцензійні провадження; дозвільні провадження; провадження по комплектуванню особового складу (екзаменаційні провадження, атестаційні провадження, провадження по призову на військову службу та ін.); заохочувальні провадження; захисні провадження; контрольно-наглядові провадження.

Окреслюючи місце реєстраційних процедур в системі адміністративного процесу, встановлено, що реєстраційні процедури відносяться до адміністративних неконфліктних процедур, які є різновидом адміністративних процедур, що в свою чергу є частиною адміністративного процесу.

Розділ 2 «Адміністративно-правові основи реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ» містить три підрозділи, в яких здійснюється аналіз поняття реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ, їх нормативно-правового регулювання, визначається класифікація, а також принципи реєстраційних процедур у діяльності органів внутрішніх справ.

У підрозділі 2.1 «Поняття та нормативно-правове регулювання реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ» розглядаються та аналізуються наукові погляди вчених щодо визначення поняття «реєстраційні процедури в діяльності органів внутрішніх справ», досліджено зміст нормативно-правових актів, що регулюють дану діяльність, а також повноваження суб’єктів реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ.

Під реєстраційними процедурами в діяльності органів внутрішніх справ слід розуміти регламентований адміністративно-процесуальними нормами порядок діяльності, що здійснюються підрозділами Державної автомобільної інспекції та підрозділами дозвільної системи та ліцензування з метою підтвердження з боку держави правового статусу суб’єктів або наділення суб’єктів правами та обов’язками, а також впорядкування відносин, пов’язаних з об’єктами, обіг яких має певні обмеження.

Аналіз законодавства, що регулює діяльність органів внутрішніх справ щодо здійснення реєстраційних процедур, дозволяє зробити висновок, що переважна частина норм має адміністративно-правовий характер. Зазначено, що провідне місце у правовому регулюванні належить указам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, відомчим нормативно-правовим актам, дія яких спрямована на конкретизацію та виконання законів. Встановлено, що на сьогодні нормативно-правове регулювання даної сфери є несистемним.

На основі аналізу нормативно-правових актів, що регулюють реєстраційні процедури в діяльності органів внутрішніх справ, визначено, що недоліками такого правового регулювання є: недостатнє правове регулювання здійснення реєстраційних проваджень на законодавчому рівні і, як наслідок, підміна законодавчого регулювання підзаконними нормативними актами; неузгодженість норм підзаконних правових актів з нормами законів України у цій сфері; відсутність належної систематизації нормативно-правових актів, що ускладнює їх ефективне застосування. Необхідність проведення роботи з усунення цих недоліків підтверджується і результатами опитування – 69,0 % респондентів підтвердили позицію дисертанта.

З’ясовано, що реєстраційні процедури в органах внутрішніх справ здійснюється: по-перше, підрозділами Державної автомобільної інспекції МВС України; по-друге, підрозділами дозвільної системи та ліцензування. Саме у діяльності даних суб’єктів простежується мета здійснення реєстраційних процедур, а саме: підтвердження з боку держави правового статусу суб’єктів (є метою реєстраційної діяльності Державної автомобільної інспекції); наділення суб’єктів правами та обов’язками (є метою реєстраційної діяльності підрозділів дозвільної системи та ліцензування); впорядкування відносин, пов’язаних з об’єктами, обіг яких має певні обмеження, а саме транспортних засобів і зброї (є метою реєстраційної діяльності, як Державної автомобільної інспекції, так і підрозділів дозвільної системи та ліцензування).

Доведено, що діяльність чергових частин, служби дільничних інспекторів міліції, експертної служби, хоча й називається реєстраційною, проте має суто обліковий характер, оскільки в рамках їх діяльності не здійснюються дії, наявність яких може свідчити про реєстраційний характер діяльності.

У підрозділі 2.2 «Класифікація реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ» досліджено критерії класифікацій реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ. Проаналізована класифікація дозволяє: по-перше, визначити об’єкт щодо якого необхідно здійснити реєстраційні процедури, по-друге, визначити суб’єкт, що уповноважений здійснити дані дії; по-третє, визначити мету реєстраційної процедури; по-четверте, визначити структуру реєстраційної процедури. Також обґрунтовано потребу нормативного закріплення наведених критеріїв, вказану пропозицію підтримало 72,0 % респондентів.

Встановлено, що реєстраційні процедури в органах внутрішніх справ можна класифікувати: а) залежно від об’єкта, щодо якого здійснюється реєстрація (процедури реєстрації транспортних засобів; процедури реєстрації об’єктів дозвільної системи); б) залежно від суб’єкта, що здійснює реєстрацію (реєстраційні процедури, що здійснюється Департаментом Державтоінспекції МВС України та підпорядкованими підрозділами; реєстраційні процедури, що здійснюються Департаментом громадської безпеки МВС України та підпорядкованими підрозділами); в) залежно від мети здійснення реєстраційних процедур (реєстраційні процедури, що мають на меті підтвердження з боку держави прав суб’єктів; реєстраційні процедури, наділення суб’єктів правами та обов’язками; реєстраційні процедури, що мають на меті впорядкування відносин, пов’язаних з об’єктами, обіг яких має певні обмеження); г) залежно від структури реєстраційних процедур (процедури прийому документів, необхідних для здійснення реєстраційних дій; процедури розгляду наданих документів та їх вивчення; процедури прийняття рішення про здійснення реєстраційних дій або відмову в їх здійсненні; процедури оскарження рішення про відмову в здійсненні реєстраційних дій; процедури виконання рішення про здійснення реєстраційних дій).

У підрозділі 2.3 «Принципи реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ» звернено особливу увагу на систему принципів реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ, а також встановлено, що при формулюванні принципів реєстраційних процедур органів внутрішніх справ необхідно ґрунтуватись на сучасних принципах, зорієнтованих на задоволення потреб громадян. Виступаючи як принципи правореалізації, принципи реєстраційних процедур органів внутрішніх справ мають ґрунтуватись на принципах: по-перше, діяльності органів внутрішніх справ, по-друге, реєстраційної діяльності, по-третє, надання адміністративних послуг, по-четверте, принципах прийняття адміністративних актів.

Відтак, запропонована їх класифікація на: фундаментальні (основоположні) – законності, пріоритету прав і свобод людини, справедливості, гуманізму; загальні принципи діяльності органів внутрішніх справ – гласності, конфіденційності, підконтрольності, відповідальності, неупередженості, професійності; спеціальні (особливі) принципи – рівності учасників реєстраційної процедури, вільного доступу громадян до інформації, необхідної для здійснення реєстраційних дій, прозорості процесу прийняття рішень, належного документального оформлення реєстраційних дій, забезпечення можливості оскарження прийнятого рішення та дій, що здійснені в рамках реєстраційної діяльності.

Розділ 3 «Організаційно-правові засади здійснення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ та напрямки їх удосконалення» містить три підрозділи, в яких висвітлено організацію та здійснення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ, вимоги щодо організації та здійснення а також визначено напрямки удосконалення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ.

У підрозділі 3.1 «Організація та здійснення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ» зазначено, що ефективність здійснення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ залежить від додержання уповноваженими суб’єктами (підрозділами Державної автомобільної інспекції; підрозділами дозвільної системи та ліцензування) стадій реєстраційних процедур та їх належного нормативно-правового забезпечення.

Організація та здійснення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ включає в себе стадії, що складаються з послідовних дій уповноважених суб’єктів, які об’єднані єдиною метою.

Встановлено, що порядок здійснення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ включає в себе такі стадії: прийом документів, необхідних для здійснення реєстраційного провадження; розгляд наданих документів та їх вивчення (перевірка достовірності); прийняття рішення про здійснення реєстраційних дій або відмову в їх здійсненні; оскарження рішення про відмову в здійсненні реєстраційних дій (факультативна); виконання рішення про здійснення реєстраційних дій, де кожна стадія реєстраційного провадження має певні етапи, які наповнені рядом дій.

У підрозділі 3.2 «Вимоги щодо організації та здійснення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ» акцентовано увагу на визначені змісту додаткових вимог щодо організації та здійснення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ. З’ясовано, що додаткові вимоги щодо здійснення реєстраційних процедур доцільно розглядати у тісному взаємозв’язку з критеріями оцінки якості надання адміністративних послуг.

Встановлено, що додаткові вимоги до здійснення реєстраційних процедур повинні доповнювати принципи реєстраційних процедур, які виступають як основні вимоги до їх здійснення, адже у разі їх недотримання здійснення реєстраційних процедур може бути визнане таким, що порушує норми законодавства. Недотримання ж «додаткових» вимог не тягне за собою визнання незаконності реєстраційних процедур, проте можливість розцінювання їх, як необов’язкового елемента реєстраційних процедур, також, є недопустимою.

Додатковими вимогами до здійснення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ мають стати результативність, своєчасність, зручність, доступність, коректність, ввічливість та шанобливе ставлення до громадян. Також обґрунтовано потребу у їх нормативному закріпленні (цю пропозицію підтримало 69,0 % респондентів).

У підрозділі 3.3 «Напрямки удосконалення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ» відмічено, що необхідність удосконалення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ підтверджується опитуванням працівників органів внутрішніх справ, відповідно до якого значна кількість респондентів (82,0 %) вказала на недостатню ефективність даної діяльності. Відзначено, що ефективне здійснення реєстраційних процедур в діяльності органів внутрішніх справ видається можливим завдяки вдосконаленню: по-перше, нормативно-правового забезпечення, по-друге, інформаційного забезпечення.

Вдосконалення нормативно-правового забезпечення реєстраційних процедур в органах внутрішніх справ видається можливим завдяки прийняттю Адміністративно-процедурного кодексу, Закону України «Про адміністративні послуги», адміністративних регламентів із надання реєстраційних послуг, запровадженню типової структури нормативно-правових актів, які мають регламентувати організаційну побудову та повноваження органів, що здійснюють реєстраційну діяльність, внесенню змін до діючих нормативно-правових актів, що регламентують реєстраційні процедури в органах внутрішніх справ.

Основними шляхами ефективного забезпечення інформаційної безпеки здійснення реєстраційних процедур є: запровадження та використання комплексних систем захисту інформації; постійне оновлення та вдосконалення комплексних систем захисту інформації; запровадження системи навчання працівників підрозділів, що здійснюють реєстраційні функції особливостям формування реєстрів; забезпечення можливості постійного консультування працівників підрозділів, що здійснюють реєстраційні функції з фахівцями у галузі використання комплексних систем захисту інформації; посилення відповідальності за розголошення конфіденційної інформації та інформації, що становить державну або іншу передбачену законом таємницю, як відносно працівників підрозділів, що здійснюють реєстраційні функції, так і інших осіб, які отримали доступ до вказаної інформації; внесення до основних функцій підрозділів, що здійснюють реєстраційні функції такої функції, як «контроль за захистом конфіденційної інформації та інформації, що становить державну або іншу передбачену законом таємницю».