ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, гіпотезу, задачі, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подані відомості про апробацію й упровадження основних наукових положень, дані про публікації та структуру роботи.

У першому розділі – «Підготовка майбутніх учителів трудового навчання до організації технічної творчості учнів як педагогічна проблема» – проаналізовано стан розробленості досліджуваної проблеми в психолого-педагогічних працях вітчизняних і зарубіжних науковців; уточнено сутність ключових понять дослідження; виокремлено структурні компоненти готовності майбутніх учителів трудового навчання до організації технічної творчості учнів; обґрунтовано модель професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до організації технічної творчості учнів.

На основі аналізу дисертаційних робіт (В. Є. Береки, О. С. Домінського, А. В. Іванчука, М. С. Корця, Є. В. Кулика, А. М. Плутка, В. К. Сидоренка, Б. В. Струганця, наукових праць В. І. Амелькіна, А. С. Линди, М. І. Меєровича, Ю. С. Столярова, М. П. Турова, Д. О. Тхоржевського, О. В. Чуса та ін.), навчальних програм підготовки студентів встановлено, що проблеми творчого розвитку студентів, їхньої підготовки до роботи з учнями у творчому технічному напрямку завжди були актуальними.

У різні роки підготовка майбутніх учителів трудового навчання в аспекті технічної творчості була розкрита у змісті підготовки студентів. Майбутні педагоги мали можливість вивчати різні дисципліни, котрі пов’язані з технічною творчістю, здобувати знання з питань технічної творчості при вивченні спецкурсів, спецсемінарів, дисциплін за вибором тощо. Проте, така підготовка не завжди розкривала реальні потреби загальноосвітньої школи, оскільки часта зміна навчальних планів і програм, недостатність методичного забезпечення саме з питань підготовки майбутніх учителів трудового навчання до організації технічної творчості учнів не сприяла інтегрованому оволодінню студентами професійними знаннями. Тому розв’язання проблеми сучасної професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до організації технічної творчості ми вбачаємо в удосконаленні змісту навчання, методів і форм співпраці зі студентами, розробці навчально-методичного забезпечення, яке враховує індивідуальний підхід до кожного студента, можливість самоосвітньої діяльності, елементів наукових досліджень, тобто підготовці такого вчителя, котрий ґрунтовно володіє знаннями з психології, педагогіки, методики навчання учнів та здатний розв’язувати сучасні проблеми організації технічної творчості.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури уточнено сутність поняття «готовність майбутніх учителів трудового навчання до організації технічної творчості учнів основної школи» як психологічного стану, що характеризується позитивним ставленням студентів до навчання, розвиненими технічними здібностями, міцними психолого-педагогічними й фаховими знаннями.

Визначено компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання до організації технічної творчості учнів. Під критеріями готовності логічно виступають структурні компоненти готовності: мотиваційний, когнітивний, розвивально-творчий. Показником мотиваційного компонента є мотивація студентів до педагогічної діяльності в цілому та до діяльності, яка пов’язана з технічною творчістю. Головним показником сформованості когнітивного компонента готовності майбутніх учителів трудового навчаннями визначено якісні систематизовані знання з технічної творчості. Показником розвивально-творчого компонента готовності визначено формування в студентів технічного мислення, яке виявляється в розумінні структури технічних пристроїв, принципу їхньої дії, розуміння схематичних зображень об’єктів праці та ін. Компоненти й показники готовності дали можливість визначити й охарактеризувати рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання до організації технічної творчості учнів: високий, достатній, середній, низький.

Високий рівень характерний для студентів, які володіють глибокими, системними знаннями з різних аспектів технічної творчості, мають розвинуті технічні здібності; розуміють структуру й уміють використовувати на практиці методи активізації творчості, способи усунення технічних протиріч при розв’язанні технічних завдань; володіють методикою організації технічної творчості учнів, розуміють зміст програм і структуру учнівської технічної творчості; при поясненні навчального матеріалу виявляють здатність аналізувати, систематизувати, робити висновки; усні відповіді студентів логічні, грамотні, з опорою на власні приклади; уміють раціонально користуватися інформаційними та інформаційно-технічними джерелами; виявляють творчу ініціативу при виконанні завдань самостійної та науково-дослідної роботи, спрямовані на самореалізацію та самовдосконалення; мають високий рівень мотивації як до навчально-виховного процесу, так і до майбутньої педагогічної діяльності, організації технічної творчості учнів як на уроках, так і в позаурочний час.

Достатній рівень об’єднує студентів, які на належному рівні володіють навчальним матеріалом, мають розвинене технічне мислення, можуть використовувати набуті знання на практиці, самостійно здійснювати пошук необхідної інформації з різних питань технічної творчості; при поясненні навчального матеріалу відповіді студентів повні, логічні, обґрунтовані, але з деякими неточностями; при підготовці до занять виконують більшість завдань, але потребують допомоги, роз’яснень викладача; мають належний рівень сформованості мотивації до педагогічної діяльності, бажання в майбутньому працювати з учнями в напрямку розвитку їхніх технічних творчих здібностей.

Середній рівень притаманний студентам, які виявляють розуміння основних положень навчального матеріалу, уміють частково застосовувати здобуті знання на практиці; їхні відповіді цілком правильні, але недостатньо аргументовані; за допомогою викладача можуть узагальнювати, робити висновки, виправляти допущені помилки; виявляють епізодичну зацікавленість технічною творчістю; мають недостатньо сформований рівень мотивації до майбутньої педагогічної діяльності; потребують постійної уваги та допомоги при вивченні навчального матеріалу, при практичному використанні здобутих знань, підготовці до занять, виконанні індивідуальних завдань самостійної роботи.

Низький рівень притаманний студентам, які мають поверхові уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно, на репродуктивному рівні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; у них низький рівень теоретичних знань і технічного мислення, що не забезпечує можливість якісно застосовувати теоретичні знання на практиці; при суттєвій допомозі викладача студенти можуть робити елементарні висновки й узагальнення; не виявляють наполегливості при пошуку й опрацюванні інформації; мають низький рівень сформованості мотивації до педагогічної діяльності.

Для формування професійних знань, умінь і навичок студентів, їхньої готовності до організації технічної творчості учнів ми розробили модель професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання (рис.1).

Розроблена модель охоплює мету; зміст підготовки (передбачає психолого-педагогічну, фахову, методичну підготовку); форми проведення занять; засоби контролю, самоконтролю й корекції знань, умінь і навичок студентів; компоненти, критерії, показники та рівні готовності; педагогічні умови.

Аналіз змісту кожного структурного елемента запропонованої моделі дає підстави стверджувати про наявність таких взаємозв’язків між ними, котрі сприяють професійній підготовці майбутнього вчителя трудового навчання для реалізації вимог розвитку технічної творчості школярів.

У другому розділі – «Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до організації технічної творчості учнів основної школи» – визначено педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до організації технічної творчості учнів основної школи; розкрито зміст, структуру, методику навчання та позааудиторної роботи студентів.

На основі аналізу різних підходів до тлумачення поняття «педагогічні умови» визначено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів трудового навчання до організації технічної творчості учнів:

– мотивація студентів на технічну творчість;

– оновлення змісту й методики підготовки студентів;

– активізація позааудиторної діяльності майбутніх учителів трудового навчання.

Формування мотивації студентів на технічну творчість забезпечується застосуванням у навчально-виховному процесі активних методів навчання, використанням інформаційно-технічних засобів, практичних завдань з технічної творчості, котрі дають змогу студенту побачити результати власної праці, створенням сприятливої емоційної атмосфери, зацікавленості в процесі навчання, дієвим стимулювання навчальної діяльності майбутніх педагогів. Важливим елементом формування мотивації студентів є проходження ними педагогічної практики, яка дає можливість використати набуті теоретичні й практичні знання для організації технічної творчості учнів.

Для практичної реалізації оновленого змісту та методики підготовки студентів розроблено:

– програму курсу «Технічна творчість з методикою викладання», у якій передбачено, що зміст лекційних занять розкриває більшість аспектів творчої технічної діяльності, що сприятиме формуванню у студентів як технічних, так і психолого-педагогічних знань про технічну творчість і методи її формування, розвитку й організації;