ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, конкретизовано її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначено мету та завдання дисертаційної роботи, об’єкт, предмет дослідження, висунуто припущення, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, їх достовірність та апробацію.

У першому розділі «Теоретичні засади організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у навчальному процесі» проаналізовано стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній, науково-методичній літературі та практиці; здійснено аналіз дефініцій «самостійна робота», «самостійна робота студентів», «самостійна робота майбутніх інженерів-педагогів», «організація самостійної роботи студентів», «організація самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів»; розкрито сутність поняття «самостійна робота»; проаналізовано місце та роль самостійної роботи студентів у навчальному процесі інженерно-педагогічних навчальних закладів, особливості самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Сучасні дослідження проблеми самостійної роботи студентів розкривають сутність самостійної роботи, її значення, типи, види, рівні та особливість організації цієї роботи. Особливої уваги заслуговують дослідження В. Буринського, В. Буряка, Н. Ванжі, М. Гарунова, В. Євдокимова, І. Ільясова, В. Качурівського, В. Козакова, О. Королюк, О. Малихіна, Л. Онучак, П. Підкасистого, Г. Романової. Однак, слід відзначити, що проблема удосконалення самостійної роботи у процесі вивчення педагогічних дисциплін є недостатньо дослідженою.

На основі аналізу досліджень існуючих дефініцій «самостійна робота» та «самостійна робота студентів» (С. Архангельський, В. Буряк, М. Гарунов, В. Граф, С. Зинов’єв, О. Малихін, Р. Нізамов, Т. Пащенко, П. Підкасистий, М. Рогинський, П. Сікорський, І. Шайдур, І. Шимко) було обрано наступну дефініцію: «самостійна робота майбутніх інженерів-педагогів – це такий спосіб навчальної роботи, де: 1) студентам пропонуються професійно-орієнтовані пізнавальні завдання для самостійної роботи й керівництво для їх виконання; 2) робота проводиться без безпосередньої участі педагога, але під його керівництвом; 3) виконання роботи вимагає від студента розумової напруги».

З опорою на психолого-педагогічні праці у галузі особливостей процесу навчання в інженерно-педагогічних ВНЗ (А. Ашеров, І. Васильєв, Л. Горбатюк, Н. Зоніна, В. Кисляков, О. Коваленко, В. Логвиненко, Л. Назарова, Н. Ничкало, Г. Плієв, О. Чиж, Т. Яковенко) виявлено, що самостійна робота посідає важливе місце у процесі навчання майбутніх інженерів-педагогів та має на меті таке: систематизацію і закріплення отриманих теоретичних знань та практичних умінь; поглиблення та розширення теоретичних знань; формування умінь використовувати нормативну, довідкову та спеціальну літературу; розвиток пізнавальних здібностей та активності, творчої ініціативи, самостійності, відповідальності та організованості; формування самостійності мислення, здатності до саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації; розвиток дослідницьких умінь.

Досліджено особливості самостійної роботи студентів у навчальному процесі вищих інженерно-педагогічних навчальних закладів: уточнено вимоги до ефективної самостійної роботи студентів, надано характеристику компонентам системи самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів, розглянуто структуру самостійної роботи в інженерно-педагогічному ВНЗ, здійснено аналіз дидактичних передумов та умов ефективної самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів. Запропоновано дидактичні умови ефективної самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей (оптимальне поєднання матеріалу, що пропонується викладачем, із самостійною роботою студентів; урахування індивідуально-психологічних особливостей, реальних умінь і навичок навчальної діяльності студентів та вимоги професійної спрямованості під час складання системи пізнавальних завдань для самостійної роботи; керівництво самостійною роботою на основі методичних інструкцій і дидактичних матеріалів; урахування індивідуальних особливостей студентів під час організації змісту навчальної роботи; використання пізнавальних завдань проблемного характеру; забезпечення якісного та всебічного контролю за виконанням системи пізнавальних завдань).

Спираючись на педагогічні праці з організації процесу навчання студентів інженерно-педагогічних ВНЗ (Л. Горбатюк, Є. Громов, Т. Дев’ятьярова, Е. Зеєр, Н. Зоніна, О. Коваленко, О. Кириченко, В. Кошелєва, В. Кулешова, В. Мальована, Л. Тархан, Т. Яковенко), запропоновано таку дефініцію: «організація самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів – це комплексна система форм, методів і засобів навчання, спрямована на формування у студентів умінь самостійно вирішувати професійно-педагогічні та фахово-інженерні завдання».

Шляхом аналізу педагогічних досліджень (О. Абдуліна, З. Абросимова, Л. Байкова, С. Вітвицька, О. Глузман, В. Гриньова, Н. Дем’яненко, О. Дубасенюк, І. Зязюн, О. Коваленко, В. Лозова, Л. Міхеєва, Н. Ничкало, М. Окса, О. Пєхота, О. Семеног, В. Семиченко, Р. Серьожникова, Т. Стефановська) доведено, що дисципліни педагогічного циклу посідають важливе місце у процесі навчання майбутніх інженерів-педагогів і є системоутворювальним елементом у змісті інженерно-педагогічної освіти. Виявлено, що правильно організована самостійна робота майбутніх інженерів-педагогів з педагогічних дисциплін забезпечує глибоке засвоєння теоретичних знань, формування потреби в постійному їх поповненні й оновленні, оволодіння раціональними прийомами і методами самоосвіти, розвиток педагогічного мислення.

Здійснено аналіз особливостей організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін: розглянуто місце та роль педагогічних дисциплін у процесі навчання майбутніх інженерів-педагогів та умови їх ефективного вивчення, виявлено основні цілі та завдання організації самостійної роботи з педагогічних дисциплін в інженерно-педагогічних ВНЗ. Доведено, що в системі вищої інженерно-педагогічної освіти педагогічним дисциплінам належить особливе місце в особистісному, освітньому й професійному розвитку майбутнього інженера-педагога.

У другому розділі – «Обґрунтування моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін» – було здійснено аналіз теоретичних основ моделювання процесу організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів; проаналізовано дефініції «пізнавальне завдання» та «система пізнавальних завдань»; виявлено дидактичні умови організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та запропоновано шляхи їх реалізації; виявлено принципи організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі вивчення педагогічних дисциплін; побудовано модель організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

З опорою на педагогічні праці з питань моделювання процесу організації самостійної роботи у вищій школі (Н. Бойко, О. Змієвська, В. Качурівський, Т. Оленькова, О. Прохорова, Б. Совєтов, А. Цюприк, Г. Юшко, С. Яковлев, Л. Якушкіна) виявлено, що побудова моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін зумовлена необхідністю підготовки високоосвічених фахівців, здатних до активної участі в інноваційних процесах, експериментально-дослідницькій діяльності, поєднання безпосередніх функцій педагога й функцій ученого-дослідника.

За допомогою аналізу педагогічних досліджень (В. Андрєєв, Н. Бавикіна, Я. Гулецька, І. Друзь, А. Котова, С. Кустовський, Т. Лобода, Н. Самошкіна, А. Філіпенко, С. Шаров, Н. Шевчук, І. Шимко) та методу експертної оцінки виявлено, що під час організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін слід дотримуватися таких дидактичних умов:

1. Наявність базових теоретичних знань із психолого-педагогічних та фахово-інженерних дисциплін. Дотримання цієї дидактичної умови зумовлено тим, що неможливо здійснювати організацію самостійної роботи у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу, якщо студенти не мають базового комплексу знань із психолого-педагогічних дисциплін, що вивчалися раніше та фахово-інженерних дисциплін. Слід відзначити, що базові теоретичні знання з фахово-інженерних дисциплін зумовлюють варіативність змісту самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів різних спеціальностей у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

2. Забезпечення розвитку у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей умінь самостійної роботи з педагогічних дисциплін (передбачає розвиток у студентів умінь самостійної роботи за рахунок виконання ними варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи студентів, що враховує формування реальних професійних якостей майбутнього фахівця).

3. Використання варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. На основі аналізу наукових досліджень з питання розроблення пізнавальних завдань для самостійної роботи (А. Ашеров, Г. Балл, С. Батишев, В. Василів, К. Даутова, В. Козаков, І. Лернер, В. Логвіненко, І. Трубавіна, І. Федоров, О. Чиж) запропоновано такий комплекс вимог до варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін: професійна спрямованість пізнавальних завдань, що входять до системи; варіативність пізнавальних завдань; індивідуальний характер пізнавальних завдань; диференційованість пізнавальних завдань; використання інформаційних технологій при розробленні й виконанні пізнавальних завдань; системність пізнавальних завдань, що входять до системи; можливість якісного й усебічного контролю з боку викладача за якістю виконання пізнавальних завдань, можливість самоконтролю.

4. Розвиток позитивної мотивації студентів на інтеграцію фахово-інженерного та педагогічного змісту самостійної роботи у процесі вивчення педагогічних дисциплін, яка здійснюється демократичним ставленням викладача до студента та наданням йому певної самостійності в навчанні. Запропоновано такі шляхи підвищення мотивації студентів під час виконання варіативної дидактичної системи пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін: самостійний вибір студентами рівня пізнавальних завдань (репродуктивного, реконструктивного, творчого); здійснення студентами самоконтролю й самооцінки за допомогою шкали оцінювання навчальних досягнень.

5. Розроблення відповідного методичного забезпечення організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей із дисциплін педагогічного циклу. Для організації і проведення самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін ми пропонуємо використовувати: методичні рекомендації з організації та планування самостійної роботи, що містять відомості щодо форм і методів організації та планування самостійної роботи; навчально-методичний посібник для організації самостійної роботи студентів, який містить теоретичні відомості з тем курсу, зміст практичних занять, питання для самоперевірки та варіативну дидактичну систему пізнавальних завдань для самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін; методичні рекомендації до виконання курсової роботи, що містять структуру курсової роботи, вимоги до оформлення, приклади виконання окремих розділів і тематику курсових робіт залежно від варіантів і спеціалізації студентів.

6. Реалізація системи контролю самостійної роботи студентів, спрямованої на коригування недоліків організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Запропоновано такі форми контролю самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі вивчення педагогічних дисциплін: вхідний контроль знань і вмінь студентів на початку вивчення дисципліни; поточний контроль, тобто регулярне відстеження рівня засвоєння матеріалу на лекціях і практичних заняттях; проміжний контроль після закінчення вивчення розділу або модуля курсу; самоконтроль, здійснюваний студентом у процесі вивчення дисципліни під час підготовки до контрольних заходів; підсумковий контроль із дисципліни у формі заліку; контроль залишкових знань і вмінь через певний час після завершення вивчення дисципліни.

Виявлено, що під час організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі вивчення педагогічних дисциплін слід керуватися як загальнодидактичними принципами, так і частковими, специфічними для такого виду діяльності: особистісного підходу; свідомості й активності студентів у навчанні; диференційованого підходу; систематичності самоосвіти; контролю й самоконтролю; координації; дидактичної цінності навчального матеріалу; обмеження різноманітності; елективності самостійної роботи.

З метою підвищення результативності організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічного ВНЗ було створено модель організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін (рис. 1).

Побудова моделі здійснювалася у декілька способів: шляхом аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми моделювання процесу організації самостійної роботи студентів; експериментально за допомогою методів експертної оцінки та ранжирування параметрів (у якості експертів виступили викладачі Української інженерно-педагогічної академії).