ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ З ІНШИМИ СТРУКТУРНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Автореферат

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, окреслено мету та задачі, об’єкт і предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, вказано на апробацію результатів дослідження та публікації.

Розділ 1 «Система органів державної податкової служби України» складається з трьох підрозділів, у яких досліджено поняття та сутність структурної побудови системи ДПС України, загальна характеристика компетенції і повноважень ДПС України та її основних структурних підрозділів, теоретико-правові засади внутрішньосистемної взаємодії структурних підрозділів ДПС України.

У підрозділі 1.1 «Поняття та сутність структурної побудови системи Державної податкової служби України та місце в ній підрозділів податкової міліції» зроблено висновок, що найбільш ефективну роботу податкових органів забезпечує організаційна структура за функціональною ознакою, яка повинна прийти на зміну діючій організаційній структурі змішаного типу. Для цього запропоновано удосконалити діючі функції через розробку та впровадження стандартних функцій, що дозволить забезпечити їх чіткий розподіл і виконання; автоматизувати значну частку процедур, які на сьогодні виконуються вручну, що дасть можливість вивільнити персонал від виконання рутинних процедур та переорієнтувати його діяльність на обслуговування платників податків; максимально усунути дублювання функцій різними структурними підрозділами, що забезпечить ефективну взаємодію між цими підрозділами та контроль за виконанням функцій; здійснити централізацію системи обробки податкової звітності на обласному рівні тощо.

Розглянуто основні моделі функціонування правоохоронних органів у різних країнах світу на які покладено боротьбу з економічними злочинами у сфері оподаткування. З’ясовано, що формування та робота органів (підрозділів), які забезпечують функцію запобігання, розкриття й розслідування податкових злочинів, залежить від історичних обставин і основних завдань держави на певний проміжок часу. Підтримано думку науковців, що серед причин, які лежать в основі дискусій з приводу ролі та місця, функцій та організації діяльності податкової міліції України є недостатня результативність взаємодії окремих підрозділів податкових органів.

Охарактеризовано організаційну структуру ДПС України. Наголошено на доцільності зберегти в цілому існуючу структуру податкової міліції, систему управління і контролю за її правоохоронною діяльністю. Водночас, з урахуванням зарубіжного досвіду (зокрема, Італії) запропоновано ввести до складу податкової міліції новий структурний підрозділ – спеціальний підрозділ податкової міліції з контролю за доходами й витратами фізичних осіб з метою боротьби із незаконним збагаченням.

У підрозділі 1.2 «Загальна характеристика компетенції та повноважень Державної податкової служби України та її основних структурних підрозділів» проаналізовано погляди науковців щодо розуміння сутності й змісту термінів «компетенція» та «повноваження». З’ясовано, що дефініція «компетенція», на відміну від «повноваження» є ширшою за змістом, оскільки її обов’язковим елементом є предмет відання, тобто конкретні завдання і функції, які вирішує і виконує орган (підрозділ) ДПС.

Вказано, що найважливішою ознакою організаційних та правових основ діяльності органів ДПС України є наявність у них компетенції – владних повноважень (сукупності прав та обов’язків) відповідного змісту й обсягу. Підкреслено, що компетенція органів ДПС визначається особливостями правового статусу їх посадових осіб, зокрема правом на застосування юридичних заходів стягнення, наявністю специфічного юридичного об’єднання, а також можливого застосування спеціальних засобів впливу на суспільні відносини у податковій сфері.

Виходячи з того, що у законодавстві не закріплено обов’язки податкової міліції, які були б спрямовані на виконання визначених в нормативно-правових актах правах, запропоновано усунути цю прогалину шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про Державну податкову службу України».

У підрозділі 1.3 «Теоретико-правові засади внутрішньосистемної взаємодії структурних підрозділів Державної податкової служби України» на підставі аналізу теоретичних положень науковців щодо розуміння сутності поняття «взаємодія» зроблено висновок, що спільною рисою майже всіх існуючих визначень є те, що вчені тлумачать взаємодію як узгоджену діяльність, спрямовану на досягнення мети, виконання завдань або досягнення результату. Запропоновано власне визначення дефініції «взаємодія», під якою розуміється заснована на законах і підзаконних нормативних актах, узгоджена за цілями, місцем і часом діяльність незалежних один від одного підрозділів чи окремих працівників органів ДПС щодо поєднання можливостей, сил, методів, і засобів, які є у їх розпорядженні, для успішного проведення комплексу організаційно-технічних, оперативно-розшукових, процесуальних, профілактичних та інших заходів у сфері оподаткування.

Розглянуто стан правового забезпечення внутрішньосистемної взаємодії в ДПС України. З’ясовано, що взаємодія в кожному конкретному випадку не завжди регулюється нормативно-правовими актами. На практиці в процесі виконання своїх функцій між суб’єктами взаємодії встановлюються відносини взаємодопомоги та взаємної зацікавленості, які не завжди вимагають юридичного закріплення. Такі відносини носять організаційний характер і в правозастосовній діяльності переплітаються з правовими відносинами, утворюючи міцну основу ділового співробітництва.

З’ясовано сутність внутрішньоструктурної, внутрішньосистемної та зовнішньосистемної взаємодії в ДПС України. З урахуванням ознак, що включаються до поняття взаємодії, визначені особливості взаємодії податкової міліції з іншими структурними підрозділами ДПС України.

Розділ 2 «Організація внутрішньосистемної взаємодії структурних підрозділів Державної податкової служби України» складається з трьох підрозділів, у яких сформульовано принципи та форми внутрішньосистемної взаємодії в Державній податковій службі України, визначено завдання і функції вказаної взаємодії та розглянуто організацію взаємодії структурних підрозділів ДПС України.

У підрозділі 2.1 «Принципи та форми внутрішньосистемної взаємодії в Державній податковій службі України» здійснено комплексну характеристику принципів і форм внутрішньосистемної взаємодії. Запропоновано всю сукупність принципів внутрішньосистемної взаємодії в ДПС України поділяти на загальні (законність, рівноправність, науковість, плановість, системність тощо), що впливають на всі процесів взаємодії у сфері оподаткування, та спеціальні (організаційні), які, у свою чергу, за сферою дії слід поділяти на дві підгрупи: принципи побудови (організації) внутрішньосистемної взаємодії та принципи здійснення (функціонування) процесу внутрішньосистемної взаємодії. Розглянуто зміст та властивості вказаних принців.

На підставі аналізу законодавства та наукових джерел з питань внутрішньосистемної взаємодії стверджується, що наразі ще не сформульовано чітких критеріїв, принципів, форм та методів внутрішньосистемної взаємодії в ДПС України. Ці питання частково врегульовані на підзаконному рівні де наведено приклади конкретних форм взаємодії. Підкреслено, що форми внутрішньосистемної взаємодії в ДПС України характеризують специфіку того чи іншого різновиду (напрямку) діяльності структурних підрозділів ДПС.

Запропоновано власне визначення поняття форми внутрішньосистемної взаємодії в ДПС України, під якою розуміється зовнішній прояв урегульованих нормами різних галузей права, узгоджених за часом, місцем, засобами й цілями функціонально-обумовлених однорідних дій та процедур відповідних структурних підрозділів ДПС з метою виконання покладених на них завдань.

У підрозділі 2.2 «Завдання та функції внутрішньосистемної взаємодії в Державній податковій службі України» проаналізовано погляди вчених щодо розуміння сутності і значення цих правових категорій та здійснено їх комплексну характеристику. З’ясовано, що завданнями внутрішньосистемної взаємодії є цілі діяльності відповідних структурних підрозділів ДПС України, які отримали юридичне закріплення і поряд з іншими факторами обумовлюють вибір інших складових процесу взаємодії.

З огляду на системність завдань, які покладені на підрозділи ДПС, запропоновано розглядати їх як зовнішньосистемні – основні та внутрішньосистемні – забезпечуючи, які відповідно до їх специфіки можуть бути ресурсними чи завданнями управління.

Зроблено висновок, що спільність завдань, які виконуються податковою міліцією та іншими структурними підрозділами ДПС України, обумовлює необхідність їх взаємодії.

Вказано, що завдання виступають основним елементом, який відіграє головну роль у формуванні змісту кожної окремої функції, обумовлюють їх виникнення і розвиток. Тому формування завдань підрозділу ДПС передує в часі практичному здійсненню відповідних функцій. З іншого боку, функції ДПС України повинні відповідати її цілям і завданням. Тому органи (підрозділи) ДПС можуть здійснювати лише ті види діяльності (функції), які безпосередньо витікають із покладених на них завдань.

Підтримано думку науковців, що всі структурні підрозділи місцевих органів ДПС, в залежності від здійснюваних ними функцій, поділяються на: 1) підрозділи, що безпосередньо виконують функції основного призначення даних органів; 2) підрозділи, які виконують функції, що мають допоміжний, обслуговуючий характер і призначені для виконання завдань внутрішньосистемного забезпечення.

У підрозділі 2.3 «Організація взаємодії структурних підрозділів Державної податкової служби України» розглянуто зміст та особливості взаємодії між структурними підрозділами ДПС на різних рівнях: центральному, регіональному і місцевому. В залежності від джерела організуючого впливу на процеси внутрішньої взаємодії в ДПС України охарактеризовано три види взаємовідносин: по вертикалі, по горизонталі й по діагоналі.

Аналіз нормативно-правового забезпечення організації взаємодії структурних підрозділів ДПС України дозволяє зробити висновок, що за окремими напрямками діяльності стан такого забезпечення в цілому є задовільним. Про це свідчить поява нових і удосконалення чинних нормативно-правових актів, які спрямовані на уточнення компетенції кожного суб’єкта взаємодії, регламентацію мети й завдань із встановленням організаційно-правового механізму функціонування різних напрямків, форм та видів взаємодії.

Наголошено, що правильно організована взаємодія допомагає органам податкової міліції підвищити якість і ефективність своєї роботи, сприяє вирішенню поставлених завдань за короткий термін та із мінімальними затратами сил і засобів. Вона може і повинна здійснюватися як за ініціативою органів податкової міліції, так і інших структурних підрозділів ДПС. Усе залежить від обставин справи, конкретної ситуації і розв’язуваного завдання.

Розділ 3 «Основні напрямки удосконалення внутрішньосистемної взаємодії структурних підрозділів державної податкової служби України» складається з чотирьох підрозділів, присвячених дослідженню питань удосконалення кадрового, інформаційного, матеріально-технічного і нормативно-правового забезпечення взаємодії структурних підрозділів ДПС України.

У підрозділі 3.1 «Засади удосконалення кадрового забезпечення органів податкової міліції України в структурі ДПС» визначено ознаки кадрового забезпечення в системі ДПС: по-перше, це специфічна цілеспрямована діяльність в структурі органів ДПС; по-друге, ця діяльність здійснюється спеціально уповноваженим органом; по-третє, ця діяльність спрямована на кадрове забезпечення ДПС та його удосконалення. Запропоновано напрямки удосконалення кадрового забезпечення податкової міліції.

Зауважено, що ефективне функціонування підрозділів податкової міліції перебуває у прямій залежності від забезпечення високої якості її кадрового потенціалу, відповідності кадрової роботи сучасним вимогам, постановці цієї діяльності на міцний науковий фундамент з урахуванням тих тенденцій, які сьогодні існують у цій сфері.

Визначено основні заходи з підвищення конкурентоспроможності кадрового складу працівників ДПС: отримання спеціальних фахових знань через систему вищої освіти, перепідготовки кадрів національного рівня або регіональну мережу закладів освіти; обмін досвідом з організації конкурентоспроможного оподаткування – семінари, короткотермінові курси тощо; залучення працівників ДПС України до системи атестації кадрів вищої кваліфікації з обранням вузькоспеціалізованої тематики дисертаційного дослідження (оподаткування та конкурентоспроможності податкової політики).

У підрозділі 3.2 «Модернізація взаємодії структурних підрозділів Державної податкової служби в інформаційній сфері» запропоновано здійснити вказану модернізацію шляхом створення єдиної інтегрованої інформаційної системи ДПС, що може складатися з комплексу функціональних, управлінських та інфраструктурних підсистем центрального та регіонального рівнів.

Охарактеризовано інформаційні системи з приводу яких підрозділи ДПС вступають між собою у інформаційні відносини. Розглянуто зміст інформаційних відносин з метою визначення суб’єктів та об’єкту внутрішніх інформаційних відносин за участю підрозділів ДПС.

Вказано на необхідність введення у податкове законодавство України поняття «інституту податкової таємниці». Податковою таємницею пропонується вважати інформацію, що недоступна загальному колу осіб, про платників податків, податкові правопорушення, податкові інформаційні системи, відомості з цих систем, які відомі працівникам ДПС України та іншим державним органам. У зв’язку з цим пропонуємо доповнити розділ 5 Концепції захисту інформації в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 14 вересня 2006 р. № 549, пунктом 8 такого змісту: «Запровадження відповідальності посадових осіб структурних підрозділів органів ДПС за порушення режиму «податкової таємниці» та встановлення адміністративної і кримінальної відповідальності за розголошення податкової таємниці у Кодексі України про адміністративні правопорушення та Кримінальному кодексі України відповідно».

У підрозділі 3.3 «Напрямки удосконалення матеріально-технічного забезпечення взаємодії структурних підрозділів системи органів Державної податкової служби» зроблено висновок, що у межах модернізації забезпечення матеріально-технічними ресурсами між структурними підрозділами системи органів ДПС України необхідно передбачити окрему структурну одиницю з матеріально-технічного забезпечення податкової міліції. Також слід розробити і затвердити наказом ДПС України «Концепцію матеріально-технічного забезпечення взаємодії підрозділів ДПС України», яка повинна включати такі напрямки: встановлення загальної потреби в матеріально-технічних ресурсах для взаємодії структурних підрозділів ДПС України, розробка матеріально-технічної системи зв’язків між підрозділами ДПС України; власні матеріально-технічні ресурси окремих структур ДПС; матеріально-технічні ресурси загального користування; порядок розподілу матеріально-технічних ресурсів між структурними підрозділами ДПС України, джерела покриття потреб у матеріально-технічних ресурсах тощо. На підставі цієї концепції необхідно кожного року формулювати окремий розділ у щоквартальних планах діяльності ДПС України.

У підрозділі 3.4 «Удосконалення нормативно-правового забезпечення внутрішньосистемної взаємодії структурних підрозділів ДПС України» проаналізовано стан нормативно-правового забезпечення взаємодії структурних підрозділів між собою та запропоновано в «Інструкцію з діловодства в ДПС України» ввести окрему норму, в якій слід закріпити перелік актів внутрішньосистемної взаємодії структурних підрозділів ДПС України.

Удосконалено визначення нормотворчості ДПС України, як системної діяльності з прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на управління системою податкових органів, упорядкування внутрішніх (внутрішньосистемних) та зовнішніх (міжсистемних, міжвідомчих) правовідносин, урегулювання сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Зроблено висновок, що нормотворчість ДПС України є формою управлінської діяльності, яка забезпечує вплив податкових органів на об’єкт податкових правовідносин. Запропоновано поділяти нормотворчість ДПС України на зовнішню та внутрішню.