ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ З ВИКОРИСТАННЯМ ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь вивченості проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, їх апробацію, визначено особистий внесок здобувача, подано інформацію щодо публікацій, структури та обсягу роботи.

У першому розділі – «Теоретичні основи технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств на основі реалізації можливостей фінансового лізингу» – розглянуто сутність та форми технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств, розвиток системи фінансового лізингу як специфічного джерела технічного забезпечення, досліджено теоретичні аспекти підвищення системності технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств на основі лізингу.

На сучасному етапі предметом особливої уваги є не лише розвиток усього комплексу галузей, пов’язаних з виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції, а й із забезпеченням технічної бази сільськогосподарських підприємств. Новітні технології та забезпечення необхідною кількістю технічних засобів мають бути на всіх етапах роботи сільськогосподарських підприємств – від селекційної роботи до виробництва сільськогосподарської продукції, її заготівлі, переробки, зберігання, транспортування та реалізації.

Досліджено, що основними формами технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств є одноосібне придбання технічних засобів через відповідні дилерські мережі, спільне володіння технікою для власників кількох сільськогосподарських підприємств при  створенні обслуговуючого кооперативу, одержання послуг від спеціалізованих машинно-технологічних станцій з виконання механізованих робіт.

Нині більшість сільськогосподарських підприємств існують за умов обмежених можливостей залучення коштів для капітальних вкладень, насамперед для при­дбання тракторів, зернозбиральних комбайнів, посівної та іншої техніки. За такої ситуації фінансовий лізинг є способом залучення фінансових ресурсів для тих підприємств, які не можуть отримати їх в інший спосіб. Лізинг – це додаткове джерело фінансування нового обладнання, що знаходиться за межами витрат обігових коштів. Основна перевага лізингу – можливість використовувати об’єкт лізингу як заставу. Купуючи на умовах фінансового лізингу підприємство платить за обладнання по мірі користування ним, не сплачуючи за нього повну вартість.

Фінансовий лізинг – досить складне і багатогранне економічне явище, в якому поєднуються операції купівлі-продажу, оренди, кредитування, інвестування,  а тлумачення цього понят­тя характери­зується великою різноманітністю. На думку автора, специфічність рис дозволяє характеризувати його як самостійний, принципово новий інститут цивільного права. Існуючі нині визначення поняття «фінансовий лізинг» враховують наступні його ознаки: тристоронній характер угоди, роль лізингоодержувача як ініціатора, право власності лізингодавця на об’єкт лізингу протягом всього терміну його використання, зобов’язання викупу його у власність. Разом з тим, залишилися без уваги інші важливі особливості: можливість придбання на умовах фінансового лізингу лише машин, обладнання та устаткування (винятком є нерухомість та земельні ділянки) та відсутність додаткового забезпечення, оскільки об’єкт лізингу  і виступає як застава. Це дає підстави для розширення існуючих трактувань поняття «фінансовий лізинг», що наведені у чинних нормативно-правових актах.

У результаті узагальнення підходів до визначення поняття фінансового лізингу, а також виявлення ознак, що відрізняють його від суміжних інвестиційних інструментів, запропоновано його авторське трактування як господарської операції, згідно з якою перша сторона (лізингодавець) на замовлення другої сторони (лізингоодержувача) купує у третьої сторони (постачальника) машини, обладнання та устаткування та надає лізингоодержувачу право користування цим майном, одночасно приймаючи його як заставу, в обмін на сплату лізингових платежів.

Неповне технічне забезпечення сільськогосподарських підприємств вимагає пошуку джерел фінансових ресурсів на рівнях простого і розширеного відтворення засобів виробництва. Доведено, що цей процес має системно узгоджуватися із різнорівневими стратегіями і програмами держави. Провідну роль у цьому відіграватиме система фінансового лізингу, у межах якої визначатиметься науково обґрунтований платоспроможний попит окремих підприємств на конкретні засоби виробництва з подальшим розміщенням відповідного замовлення між виробниками техніки. Ми поділяємо думку авторів, які стверджують, що процес технічного забезпечення сільськогосподарські підприємства мають проводити на основі інноваційних технологій. Головними резервами його прискорення залишається гармонізація зусиль підприємств із програмами та прогнозами держави. Саме система фінансового лізингу спрямована на підтримку цього процесу через розробку проектів інвестиційно-інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств (рис. 1).