СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМ РОЗВИТКОМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

summary

Актуальність теми дослідження. Динамічність розвитку технологічної сфери, значний попит на телекомунікаційні та інформаційні послуги зумовлюють необхідність приведення стратегічного управління науково-технологічною діяльністю підприємств у відповідність до змін зовнішнього середовища, потреб, смаків і уподобань споживача.

Теоретико-практичні аспекти стратегічного управління, розроблення та реалізації стратегій інноваційного розвитку на макро- і мікрорівнях відображені у роботах вітчизняних і зарубіжних вчених: О. М. Алимова, Ю. М. Бажала,      О. С. Віханського, В. М. Геєця, В. Г. Герасимчука, В. В. Глухова, Л. Є. Довгань, С. О. Довгого, В. В. Дорофієнка, І. Ю. Єгорова, М. Кастельса, Г. Б. Клейнера,  С. В. Козаченка,  Е. М. Короткова, Д. С. Львова, А. С. Магіденка, Дж. Метьюса, Г. Мура, В. М. Орлова, Ю. М. Пахомова, П. Г. Перерви, В. С. Пономаренка,                О. С. Поповича, Н. П. Резнікової, В. П. Соловйова, О. П. Степанова,                      Д. М. Стеченка, Б. Твісса, Л. І. Федулової, В. Г. Чиркова, Г. Чоу, Д. Шнайдера, З. Є. Шершньової, А. І. Яковлєва та інших.

Аналіз публікацій дає змогу дійти висновку, що стратегії науково-технологічного розвитку інформаційно-комунікаційних підприємств та оцінка ефективності впровадження нових технологій недостатньо досліджені, не належним чином відображені в літературних джерелах також методичні підходи до управління інноваційними технологіями.

Актуальність обраної автором теми зумовлена необхідністю більш поглиблено дослідити науково-методологічні і прикладні аспекти процесу стратегічного управління розвитком інформаційно-комунікаційних підприємств, яке б відображало світові тенденції появи та впровадження новітніх технологій. 

Важливого значення для підвищення ефективності використання потенціалу вітчизняних виробників інформаційно-комунікаційного обладнання в умовах нестабільності ринкового середовища набуває удосконалення процесу розроблення та реалізації стратегій технологічного розвитку під впливом комплексу контрольованих і неконтрольованих факторів. Таке удосконалення потребує впровадження методичних підходів до вибору оптимальних технологій, що сприятиме зменшенню ризиків від впровадження інновацій та ефективному використанню існуючої техніко-технологічної бази підприємств.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у відповідності з планами науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”, а саме такими темами: „Конкурентоспроможність національної економіки та міжнародне науково-технічне співробітництво” (номер державної реєстрації 0106U005045), „Удосконалення механізмів забезпечення ефективного функціонування природних монополій в Україні” (номер державної реєстрації 0108U000509), „Дослідження ринків збуту інноваційної наукомісткої продукції науково-дослідних інститутів, лабораторій та кафедр НТУУ „КПІ” (НДР № 4/15).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних засад, методичних і практичних рекомендацій з удосконалення стратегічного управління технологічним розвитком інформаційно-комунікаційних підприємств.

Для досягнення сформульованої мети було визначено такі завдання:

-    теоретично обґрунтувати сутність дефініції „інформаційно-комуніка­ційна технологія”, виявити особливості стратегічного управління розвитком ін­формаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на виробничих підприємствах;

-    систематизувати та науково обґрунтувати вибір методів прогнозування розвитку ІКТ у процесі стратегічного управління інформаційно-комунікаційних підприємств (ІКП);

-    проаналізувати стан і перспективи технологічного розвитку підприємств, а також ринкового оточення, в якому вони розвиваються;

-    спрогнозувати напрями стратегічного розвитку ІКТ;

-    виявити фактори впливу на процес стратегічного управління технологічним розвитком на підприємствах;

-    удосконалити методичні підходи до техніко-економічного оцінювання ІКТ під час планування загального розвитку технологій на підприємствах;

-    розробити рекомендації щодо удосконалення процесу формування та реалізації стратегій технологічного розвитку ІКП на основі їх адаптації до змін зовнішнього середовища.

Об’єкт дослідження ­– технологічний розвиток підприємств в умовах змін ринкового середовища.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та науково-практичні засади стратегічного управління технологічним розвитком інформаційно-комунікаційних підприємств.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є засади діалектичної логіки та системний підхід до вивчення процесу стратегічного управління технологічним розвитком підприємств. У процесі дослідження використовувалися такі методи: екстраполяції (для дослідження динаміки світового, регіонального та українського ринків ІКТ); регресійний (для вивчення впливу вартісних характеристик на технологічний розвиток); факторний (для встановлення відносного ступеню впливу чинників на показники розвитку виробництва); системний і порівняльний аналіз (для визначення вартісної структури компонентів обладнання й оцінювання інноваційних телекомунікаційних технологій); наукової абстракції (для уточнення функцій ІКТ у науково-технічному розвитку на макро- та мікрорівнях); узагальнення (для оцінювання впливу комунікацій на науково-технологічний розвиток підприємства та функцій ІКТ у процесі створення інноваційних розробок); класифікації (для ранжування факторів впливу на розвиток ІКТ підприємств); опитування (для визначення забезпеченості підприємств засобами інформаційних технологій, значень відносних показників ступеня інноваційності технологій та їх вагових коефіцієнтів під час оцінювання технологій рухомого зв’язку); аналогії (для порівняння тенденцій розвитку ІКТ за регіонами та країнами світу).

Інформаційною базою дисертаційного дослідження виступають статистичні дані Держкомстату України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства промислової політики України, Світового банку,                Євро­пейсь­кого статистичного агентства, Організації з питань розвитку інформаційно-комунікаційних технологій ООН, Міжнародної спілки електрозв’язку, ОЕСР, Асоціації GSM операторів, Європейської обсерваторії інформаційних технологій, комерційно-господарська та фінансова звітність підприємств галузі. Для обробки первинної інформації та побудови математичних моделей використовувалися програмні засоби Microsoft Excel, MathCAD 2001i, Advanced Grapher 2.1.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в удосконаленні теоретико-методологічного і науково-методичного забезпечення процесу розроблення та реалізації стратегії технологічного розвитку ІКП, а саме:

вперше:

−    запропоновано і впроваджено методичний підхід до оцінювання ІКТ за критерієм інноваційності на стадії вибору технології для забезпечення оптимального технологічного розвитку підприємства;

          удосконалено:

−    алгоритм реалізації стратегії розвитку ІКТ на основі принципу адаптивності, що включає діагностику технологій за інноваційністю й ефективністю, та середньострокового прогнозування;

−    модель розвитку ІКТ, яка має циклічний характер, за кількісними показниками на основі закономірності подвоєння обсягів та зниження вартості виробництва транзисторів основних електронних пристроїв, що дає змогу використовувати її для довгострокового технологічного прогнозування розвитку інформаційно-комунікаційних систем;

          набуло подальшого розвитку:

−    прогноз потенційних можливостей розвитку технологій інформаційно-комунікаційного підприємства на основі факторної моделі із застосуванням груп чинників, які визначають ефективність управління розвитком виробничого процесу, техніко-технологічну оснащеність підприємства, конвергенцію, мікромініатюризацію та вичерпання фізичних можливостей подальшого розвитку існуючої компонентної бази;

−    модель технологічного розвитку, яка враховує взаємозв’язок попиту на інформаційно-комунікаційні послуги та інноваційних змін підприємства-інтегратора від упровадження технологій;

−    методичний підхід до розроблення стратегії технологічного розвитку ІКП на основі організаційно-аналітичного забезпечення щодо взаємодії його підрозділів з упровадження технологічних інновацій та технологічної діагностики внутрішнього середовища;

−    систематизація впливу технічної, технологічної та організаційної               конвергенцій, мікромініатюризації, факторів технологічних змін на основі              регресійних залежностей, що дає змогу підвищити ефективність реалізації                технологічної стратегії через її адаптацію до змін зовнішнього середовища.

          Практичне значення отриманих результатів. Методичні та практичні результати проведеного дослідження використовуються Міністерством промислової політики України (довідка № 01/7-2-787 від 30.09.2008 р.), а також такими організаціями, як: ПП „Фірма „Корифей+” (довідка № 17/05 від 22.06.2007 р.), Філія „Центр післядипломної освіти ВАТ „Укртелеком” (довідка № 30/05-9 від 12.06.2007 р.). Практичне застосування отриманих результатів дає змогу зазначеним установам удосконалити процес вибору ІКТ та оцінювання ефективності їх використання.

Результати дослідження використовуються також у навчальному процесі під час проведення лекційних і практичних занять з таких дисциплін: „Менеджмент у телекомунікаційних компаніях”, „Системи технологій”, „Стратегічне управління”, „Транснаціональні корпорації”, „Управління зовнішньоекономічною діяльністю” в НТУУ „КПІ” МОН України (довідка № 152 від 22.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою. Подані до захисту рекомендації та пропозиції розроблені автором особисто й наведені у його наукових працях. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які належать автору.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, наукові результати та висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на  науково-методологічних семінарах кафедри міжнародної економіки, факультету менеджменту та маркетингу НТУУ „КПІ”. Отримані результати  доповідалися автором на науково-практичних конференціях, семінарах і форумах як всеукраїнського, так і міжнародного рівня, зокрема на: V Міжнародній  науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Науково-технічний розвиток: економіка, технологія, управління» (Київ, 2006 р.), ІІІ Міжнародній  науково-технічній конференції студентства та молоді «Світ інформації та телекомунікацій – 2006” (Київ, 2006 р.), XIV Міжнародній  науково-практичній конференції «Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність» (Вільнюс, 2006 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених вищих навчальних закладів «Формування та проблеми розвитку підприємництва в Україні» (Київ, 2006 р.), Міжнародній конференції «Економічна теорія і практика – сьогодення та майбутнє ІІ» (Банська Бистриця, 2007 р.), ІІІ науково-практичній конференції «Міжнародне науково-технічне співробітництво» (Київ, 2007 р.), Міжнародному експертному форумі «Виклики та розв’язання проблем сталого розвитку у країнах Центральноєвропейської ініціативи» (Скоп’є, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Менеджмент малого і середнього бізнесу: управління знаннями» (Севастополь, 2007 р.), Міжнародному семінарі «Глобалізація та управління підприємствами: досвід України та Фінляндії» (Хельсінкі, 2008 р.), XVІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність» (Таллінн, 2008 р.), IX Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні інформаційні та електронні технології» (Одеса, 2008 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання та організаційно-правові засади співробітництва України та КНР у галузі високих технологій» (Київ, 2008 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 18 наукових праць загальним обсягом 7,72 д. а. (особисто автором − 6,25 д. а.), із них − 6 статей у провідних фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел з 236 найменувань, 9 додатків на 36 сторінках, 51 рисунку на 23 сторінках і 31 таблиці на 11 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 191 сторінці.