ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ

summary

Актуальність теми. Глобалізація світової економіки створює якісно нове середовище економічного зростання країн, визначаючи нові орієнтири розвитку їх економічної політики. Суттєвий прогрес у вирішенні таких питань, як торгівля послугами, проблеми інтелектуальної власності, розвиток ринку технологій та інших, пов’язаних зі здійсненням інвестування, означає не тільки подальшу глобалізацію найбільш динамічних сегментів світового ринку, а й уніфікацію інвестиційного клімату, необхідність для більшості країн перегляду національних законодавств на основі узгодження останніх із загальносвітовими нормами. Все це потребує подальшого „відкриття” економік і ставить перед країнами цілу низку складних проблем.

Зростаюча глобалізація світової економіки визначає важливість дослідження формування правил і процедур вільного руху іноземних капіталовкладень. В умовах тісного взаємозв’язку між прямими іноземними інвестиціями та міжнародною торгівлею лібералізація останньої буде неповною, якщо не супроводжуватиметься лібералізацією руху інвестицій.

Вищезазначене характеризує нові умови, в яких сьогодні відбувається економічне зростання країн. Серед широкого кола питань, що розглядаються світовою економічною наукою, залучення прямих іноземних інвестицій і їх вплив на формування загального простору на сьогодні є одними з найбільш актуальних. Необхідність подальшого дослідження і аналізу сучасних аспектів залучення прямих іноземних інвестицій у країни із різним рівнем економічного розвитку обумовлена наявністю тенденцій інтернаціоналізації і глобалізації світогосподарських процесів, а також появою нових об’єктів інвестування – країн з перехідними економіками.

Так, країни з перехідними економіками через залучення та ефективне використання прямих іноземних інвестицій можуть прискорити вихід на світові фінансові і товарні ринки. Акумулюючи підприємницький, державний та змішаний капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій та менеджменту, іноземні інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але й динамізують розвиток інших факторних ринків та ринків товарів і послуг. Крім того, іноземні інвестиції  сприяють результативній реалізації заходів макроекономічної стабілізації, дозволяють вирішувати окремі соціальні проблеми трансформаційного періоду.

Для більшості країн з перехідними економіками ефективне використання іноземних інвестицій стає ключовим фактором розвитку, а інвестування за кордон сприяє органічній інтеграції до світового господарства. Міжнародне інвестування посідає одне з провідних місць у структурі пріоритетів економіки України.

Дослідженню проблематики і розвитку процесів залучення прямих іноземних інвестицій на макро- та мікрорівні присвячені роботи відомих вітчизняних і зарубіжних вчених: Б.В. Губського, В.В. Дергачової, С.В. Захаріна, Д.Г. Лук’яненка , Ю.В. Макогона, В.М. Мацуки, А.В. Омельченка, А.А. Пересади, О.Г. Федоренка, Н.Н. Вознесенської, П.М. Мозіаса, Л. Гітмана, Д. Кейнса, Г. Марковіца, Ф. Модігліані, У. Шарпа, Г. Шварценбергера та інших.

Разом з тим, у науковій літературі недостатньо уваги приділяється питанням впливу прямого іноземного інвестування на розвиток глобального економічного середовища, недостатньо розробленими залишаються заходи щодо удосконалення механізму участі країн з різним рівнем розвитку в міжнародних інвестиційних процесах в умовах глобалізації.

Таким чином, об’єктивна необхідність подальшого розвитку теоретичних і методико-прикладних основ щодо впливу прямого іноземного інвестування на розвиток глобального економічного середовища визначають актуальність теми даної роботи, її цільове спрямування і зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: теми Г 06/53А “Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональний та галузевий аспект” (номер державної реєстрації 0106U012484), в рамках якої автором удосконалено механізм входження України до системи світогосподарських відносин через виділення глобальних та локальних чинників, визначено напрями та структуру подальшого формування глобального економічного простору. Дослідження виконувалось також відповідно до напрямків програми науково-технічного розвитку регіону “Донецька область – 2020”, у розробці якої приймав участь Донецький національний університет (довідка № 1/8-84 від 17.01.2008 р.). 

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретико-методологічних основ щодо визначення умов і організаційно-економічних засад впливу прямих іноземних інвестицій на формування глобального економічного простору та розробка науково-практичних рекомендацій щодо включення до даного процесу економік країн на рівноправних засадах.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

–      дослідити сутність і причини розвитку міжнародного інвестування;

–      визначити теоретичні засади розвитку міжнародного інвестування;

–      обґрунтувати сутність та значення прямих іноземних інвестицій в умовах глобалізації;

–      проаналізувати залучення прямих іноземних інвестицій в країни з різним рівнем економічного розвитку;

–      оцінити сучасний стан розвитку глобальних світових ринків;

–      встановити вплив прямих іноземних інвестицій на розвиток економіки України в умовах глобалізації;

–      визначити напрями і наслідки розвитку світових економічних глобалізаційних процесів,

–      запропонувати шляхи забезпечення конкурентних переваг країни в умовах розвитку глобального економічного простору,

–      розробити напрямки удосконалення механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України в умовах глобалізації.

Об'єктом дослідження є приплив прямих іноземних інвестицій в національні економіки та вплив даного процесу на формування глобального економічного простору.

Предметом дослідження є передумови і організаційно-економічний механізм формування глобального економічного простору під впливом  прямого іноземного інвестування. 

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу роботи становлять діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: теоретичного узагальнення (при дослідженні теоретичних основ формування глобального економічного простору та залучення прямих іноземних інвестицій); аналізу і синтезу (для дослідження основних характеристик і тенденцій розвитку прямого іноземного інвестування); групування і класифікації (для систематизації теорій глобалізації, видів міжнародного інвестування); факторний аналіз (для визначення факторів, що впливають на залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України та економіки інших країн світу); статистичного аналізу (для дослідження напрямів розвитку глобальних економічних процесів й перспектив включення до них України); порівняльного аналізу (для оцінки впливу прямих іноземних інвестицій на розвиток економіки України в умовах глобалізації).

Інформаційною базою дослідження є міжнародні нормативно-правові акти, нормативно-правові акти України, що регламентують інвестиційну діяльність; офіційні звіти міжнародних економічних організацій; міжнародні угоди; дані Державного комітету статистики України; монографії вітчизняних і зарубіжних вчених; періодичні видання; матеріали міжнародних конференцій; результати власних досліджень та спостережень автора.

 Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у поглибленні теоретичних засад, розвитку науково-методичних положень та розробці науково-практичних рекомендацій щодо формування глобального економічного простору через створення умов залучення прямих іноземних інвестицій в економіки країн:

вперше:

надано визначення поняття «глобальний економічний простір» як якісно нового етапу закономірного об’єктивного розвитку світового економічного простору, який формується на основі взаємозв’язків і взаємозалежності країн (збільшення обсягів і прискорення темпів обміну товарами та послугами, міжнародного перетікання капіталів і робочої сили), що призводить до поступового відходу від локальних інтересів, норм і традицій й формування єдиного міжнародного економічного центру управління;

розроблено економетричну модель оцінки впливу прямих іноземних інвестицій на розвиток економіки країни в умовах глобалізації («ПIІ → економічне зростання», «приплив ПІІ → зростання експорту →  економічне зростан­ня»), використання якої дозволяє виявити вплив прямого іноземного інвестування на формування та подальший розвиток економіки країни-реципієнта; 

удосконалено:

класифікацію капіталовкладень, які можна віднести до інвестицій, за рахунок виділення таких ознак: потенційна здатність приносити прибуток; перетворення частини накопиченого капіталу на альтернативні види активів економічного суб’єкта; використання різних інвестиційних ресурсів; цілеспрямований характер вкладання капіталу; наявність строку вкладання; переслідування інвесторами індивідуальних цілей; наявність ризику вкладання капіталу;

систематизацію міжнародних інвестицій в економіку країни в умовах економічної глобалізації за такими напрямками: характеристика суб’єктів інвестицій (природа інвестицій – державні, приватні, міжнародних організацій, змішані; цільова орієнтація – прямі, портфельні); види інвестицій (іноземна валюта, національна валюта, рухоме та нерухоме майно, цінні папери, грошові вимоги, права інтелектуальної власності, права господарської діяльності, послуги); форма інвестицій (підприємство зі 100% власністю інвестора, часткова участь у підприємствах, придбання рухомого та нерухомого майна, концесії); характеристика інвестиційних потоків (величина – малі, середні, великі; термін – коротко-, середньо-, довгострокові; джерело – первинні, реінвестиції), використання якої дозволяє виявити позитивні та негативні наслідки міжнародного інвестування і ступінь потреби в іноземних інвестиціях країн;

механізм залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України  через виділення глобальних і локальних передумов, що створюють відповідне інвестиційне середовище та інвестиційний клімат, використання якого сприятиме сталому, динамічному і збалансованому розвитку економіки України в системі глобальної економіки;

дістали  подальшого розвитку:

визначення поняття «прямі іноземні інвестиції» як капіталовкладень, які здійснюються у високоефективні іноземні проекти, що спрямовані на створення, розширення чи модернізацію виробництва, розробку інтелектуального продукту або вкладення в «людський капітал», результатом використання яких є як матеріальний, так і нематеріальний прибуток (дохід, дивіденд, здобуток).

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що отримані теоретичні і методологічні результати доведені до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій.  

Положення, висновки та пропозиції дисертації впроваджено в роботі Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції (довідка №075-12 від 21.01.2008 р.) – результати використання економетричної моделі оцінки впливу прямих іноземних інвестицій на розвиток економіки країн в умовах глобалізації; відділом з питань інвестиційного розвитку територій управління з питань сучасних форм регіонального розвитку головного управління Донецької обласної державної адміністрації (довідка №01.05/75 від 25.01.2008 р.) – механізм залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України в умовах глобалізації; ВАТ „ЕРСТЕ БАНК” (довідка №02-08/3 від 05.02.2008 р.) – результати аналізу залучення прямих іноземних інвестицій у країни із різним рівнем розвитку; компанією „METCOAL S.A.” (Швейцарія) (довідка №125 (DON) від 23.02.2008 р.) – результати систематизації наслідків залучення прямих іноземних інвестицій в економіку країни в умовах економічної глобалізації, що необхідно для прийняття рішень щодо інвестування за кордоном; ПІІ „System Antracit Energy” (м. Красний Луч) (довідка №89/3-07 від 19.12.2007 р.) – результати систематизації наслідків залучення прямих іноземних інвестицій в економіку країни з метою оцінювання інвестиційних проектів; а також при підготовці рекомендацій Міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми та перспективи співробітництва між державами Південно-Східної Європи у межах Чорноморського економічного співробітництва і ГУАМ”, які направлено урядам країн-членів ЧЕС і ГУАМ, посольствам держав в Україні, державній та регіональним торгово-промисловим палатам (акт №44-02/7.9.7-134 від 07.10.2007 р.) та при підготовці рекомендацій XIV Міжнародного науково-практичного семінару «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект», які направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, обласним державним адміністраціям (акт №88-01/7.9.7-134 від 27.01.2008р.).

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використано в навчальному процесі Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України при розробці навчально-методичного комплексу і викладанні курсів «Міжнародна економіка», «Міжнародна економічна діяльність України» (довідка №1/8-85 від 17.01.2008 р.), а також в навчальному процесі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при розробці навчально-методичного комплексу і викладанні курсів «Міжнародні фінанси», «Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції» (довідка №02.01/538 від 06.03.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях автора.  

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних науково-практичних  конференціях і семінарах: міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м.м. Донецьк – Святогірськ, Донецький національний університет, 25-27 січня 2008р.); “Проблеми і перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУАМ» (м.м. Донецьк – Свіштов – Албена, Донецький національний університет, 4-7 жовтня 2007 р.).

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 5,1 д.а., з яких особисто автору належить 5,0 д.а., з них 8 – у наукових фахових виданнях обсягом 3,3 д.а., з яких особисто автору належить 3,2 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 197 найменувань. Зміст дисертації викладено на 162 сторінках друкованого тексту, включаючи 18 таблиць на 18 сторінках, 17 рисунків на 17 сторінках.