ПРЕФЕРЕНЦІЙНЕ ОПОДАТКУВАННЯ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ТА ФІСКАЛЬНІ НАСЛІДКИ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи преференційного оподаткування в умовах утвердження ринкової економіки» висвітлено соціально-економічну природу преференційного оподаткування, представлено типологізацію податкових преференцій і методику оцінки соціально-економічної доцільності та фіскальних наслідків від їх запровадження.

У роботі визначено три основних групи підходів учених щодо трактування дефініції «податкові преференції». Це дало можливість розмежувати та визначити: «податкові преференції» як переваги у сфері оподаткування, які надаються конкретним територіям, певним видам діяльності, юридичним або фізичним особам для стимулювання господарської активності, соціального захисту, а також з метою легалізації тіньових грошових потоків та «податкові пільги» як засоби реалізації податкових преференцій, які функціонують на підставі чинного законодавства за умов наявності податку (податкового платежу) у формі повного або часткового звільнення платника від сплати податкового зобов’язання для зменшення податкового навантаження.

Відсутність єдиного наукового підходу до систематизації податкових преференцій стала підставою для детального дослідження функціонування та вивчення їх впливу на соціально-економічнi процеси у суспільстві. Відтак, на основі доробку вітчизняних і зарубіжних учених, з метою забезпечення соціально-економічної та фіскальної ефективності преференційного оподаткування, запропоновано власний підхід щодо поділу податкових преференцій за певними ознаками: терміном дії, сферами впливу, методами впровадження, мотиваційними ознаками, функціональним призначенням і способом реалізації. Окреслену типологізацію податкових преференцій можна використовувати для обґрунтування соціально-економічної доцільності їх надання, що, у свою чергу, дає змогу удосконалити методи впровадження і реалізації податкових преференцій, розробити систему ефективного застосування, забезпечити оптимальне співвідношення щодо їх розподілу та призначення.

У роботі значну увагу приділено з’ясуванню соціально-економічної сутності механізму преференційного оподаткування, на підставі чого визначено основні його складові: принципи, відповідно до яких він здійснюється; методи, за допомогою яких забезпечується реалізація окреслених принципів; притаманні йому функції. Визначено взаємодію трьох основних елементів преференційного оподаткування: бюджету (як основного джерела фінансового забезпечення реалізації преференційного оподаткування), податкових преференцій (як основного елемента реалізації преференційного оподаткування) та платників податків (юридичних та фізичних осіб).

Дослідження сутності й практики реалізації податкових преференцій дало змогу визначити систему вимірників і показників обґрунтування їх соціально-економічної доцільності та оцінки фіскальних наслідків. У цьому контексті з метою окреслення оптимальної структури наданих податкових преференцій, а також встановлення певних пропорцій та забезпечення їх справедливого розподілу запропоновано визначити два вимірники: пільгові та безпільгові.

Формуючи систему вимірників та показників, що слугували б для обґрунтування соціально-економічної доцільності та аналітичної оцінки фіскальних наслідків функціонування податкових преференцій, враховано значущість високого рівня використання фінансових ресурсів платника податків, які він заощаджує у господарській діяльності в процесі використання податкових преференцій. Для цього запропонованo сукупність вимірників соціально-економічної доцільності і фіскальних наслідків запровадження податкових преференцій об’єднати у дві групи (рис. 1).