ТРАНСФОРМАЦІЯ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу і методи дослідження, показано наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів роботи.

У розділі 1 «Митна політика в умовах лібералізації міжнародної торгівлі» проаналізовано теоретико-методологічні аспекти процесу лібералізації міжнародної торгівлі, взаємозв’язок між лібералізацією і рівнем економічного розвитку країн та їх зовнішньої торгівлі, особливості сучасної митної політики на всіх суб’єктних рівнях міжнародної торгівлі, обґрунтовано методичний підхід до кількісного визначення ефективності митної політики країни.

Методологічний контекст дисертаційної роботи ґрунтується на трьох основних положеннях: лібералізація світової економіки та міжнародної торгівлі має сприяти досягненню динамічного розвитку глобальної торгової системи; недискримінаційний стан глобальної торгової системи є ідеальним, але він генерує реальний процес розвитку світової торгівлі у консенсусній парадигмі з діалектичним поєднанням лібералізму і протекціонізму; лібералізація диференційовано впливає на економіку країн залежно від особливостей їх економічного, політичного, соціально-культурного і цивілізаційного розвитку.

У роботі показано, що процеси лібералізації світової економіки позитивно впливають на міжнародну торгівлю. Так, у період 1980 — 2010 рр. у 5,4 рази підвищились динаміка та обсяги світової торгівлі (середньорічні темпи приросту становили 5,8 %); у 2,7 рази підаищився світовий ВВП (середньорічні темпи приросту 3,4 %); частка готової продукції у світовому експорті збільшилась з 65 до 82 %; на 20 % зменшилися питомі трансакційні витрати у міжнародній торгівлі за рахунок спрощення митних режимів. У світовій торгівлі підвищилась частка країн, що розвиваються, — з 27 % у 1990 р. до 45 % у 2010 р. Від лібералізації торгівлі загальний виграш світової економіки у 2000 — 2010 рр. становив приблизно 1,5 — 2,0 % світового ВВП щорічно.

Автором доведено, що визначальною складовою міжнародної торговельної політики є митна політика як цілеспрямоване запровадження тарифних і нетарифних механізмів і інструментів захисту та балансування інтересів суб’єктів міжнародної торгівлі (корпорацій, держав, регіональних угруповань) у глобальній торговій системі. Системний аналіз митної політики довів, що, як і міжнародна торговельна політика, митна має чотири суб’єктні рівні: глобальний, наддержавний, міжнародний, державний, які конкретизують її об’єкт, цілі і мають специфічні особливості розробки та реалізації. Здійснене в роботі визначення категоріальних атрибутів митної політики дозволило чітко окреслити її місце, предметну і функціональну сфери, інституційну ієрархію як підсистеми міжнародної торговельної політики (рис. 1).