РИЗИКООРІЄНТОВАНЕ ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи

У першому розділі – " Теоретичні основи ризикоорієнтованого фінансового планування підприємств" – досліджено теоретичні заса­ди фінансового планування за нестабільних умов діяльності підприємств та визначено основні положення концептуального підходу ризикоорієн­тованого фінансового планування: сутність, принципи, завдання та методи планування.

На основі дослідження наукових підходів до фінансової рівноваги, забезпечення рівноваги на рівні підприємств через функції управління фінансами з’ясовано, що основними засобами досягнення рівноваги є стійкий стан системи; збалансованість ресурсів; умови досягнення такого стану у певний період часу (динамічний процес); механізм мінімізації ризиків, що можуть порушувати таку рівновагу.

В умовах нестабільності зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності підприємств системи фінансового планування не можуть ефективно функціонувати без застосування механізму мінімізації ризиків. У сучасній вітчизняній практиці ризики в системі фінансового планування оцінюються лише для обчислення окремих показників фінансового плану, без урахування взаємного впливу різних ризиків на фінансові ресурси підприємства. Для вирішення цього завдання автором запропоновано використовувати критерій ризикоорієнтованості як один із основних критеріїв концептуального підходу фінансової рівноваги у плануванні формування та використання фінансових ресурсів за нестабільних умов діяльності підприємств.

 Ризикоорієнтоване планування визначено як процес, який запрова­джується на підприємстві з метою мінімізації ризиків протягом плано­вого періоду, результатом якого є план, побудований з урахуванням сукупності ризиків діяльності та розвитку підприємства. Ризикоорієн­товане фінансове планування має забезпечувати фінансову стійкість підприємств протягом планового періоду та досягнення стратегічних і тактичних цілей.

Механізм мінімізації ризиків у фінансовому плануванні – це взаємопов’язані інструменти, параметри, методи і процедури, які слід застосовувати на кожному етапі стратегічного і тактичного планування з метою моніторингу ризиків і своєчасного прийняття відповідних заходів щодо пом’якшення їхніх негативних наслідків (рис. 1). Він містить методи якісного аналізу, кількісної оцінки ризиків та розрахунку показників фінансового плану з урахуванням ризику. До інструментів цього механізму відносяться: страхування, хеджування, диверсифікація ризиків і резервування ресурсів із метою пом’якшення їхніх негативних наслідків. Параметри механізму мінімізації ризиків визна­чаються як нормативні значення фінансових індикаторів (ефективності, ліквідності, фінансової стійкості, ресурсного балансу), на  базі яких може бути прийняте  управлінське   рішення.  Цей   механізм   включає   процедури