БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ СОТ ТА ЄС Автореферат

У першому розділі – "Теоретичні засади державної підтримки підприємств" – досліджено комплекс питань, пов’язаних з теоретичними аспектами державного втручання у ринковий механізм; визначено роль бюджетно-податкових інструментів державної підтримки підприємств у забезпеченні розвитку національної економіки та особливості їх застосування у країнах з низьким і середнім рівнями доходів.

На основі узагальнення теоретичних поглядів на роль держави у формуванні передумов для економічного розвитку встановлено, що економічна думка з даного питання відрізняється різноманітними, нерідко контраверсійними підходами – від повної відмови від державного втручання у ринковий механізм (крім виконання державою дуже вузького кола функцій) до виконання державою функцій ідеального капіталіста, який діє у масштабах усієї економіки.

Вихідним положенням теорій функціонування ринкової економіки є наявність на ринку досконалої конкуренції, в умовах якої на формування цін не впливають сторонні фактори, відсутні ефекти масштабу та бар’єри для входу на ринок і виходу з ринку, споживачі та виробники не мають спільних стратегій поведінки на ринку. Невиконання цих умов спричиняє виникнення ситуацій "провалів ринку", коли рівноважний розподіл ресурсів не забезпечує Парето-ефективності. У реальній економіці досконала конкуренція має місце лише в окремих галузях, тоді як специфіка інших полягає у різних формах недосконалої конкуренції. Встановлено, що в умовах недосконалої конкуренції державна підтримка підприємств є економічно виправданою за:

– наявності значних перешкод для появи на ринку нових підприємств (тобто на початкових етапах їх діяльності), потреби у специфічних активах чи науково-технологічних розробках, або ж значної економії від масштабу виробництва, коли середні витрати знижуються із зростанням його обсягів (дані теоретичні аргументи слугують основою для сучасних підходів до державної підтримки підприємств в умовах реалізації стратегії інноваційного розвитку країни);

– необхідності зміцнити конкурентні позиції вітчизняних виробників на зовнішньому ринку з огляду на стратегічні інтереси країни (така підтримка вимагає ґрунтовного аналізу конкурентних позицій українських підприємств на міжнародному ринку);

– виходу вітчизняних підприємств на нові ринки (як українські, так і зарубіжні), коли ціна продукції перевищує ринкову в результаті виробництва ними високоякісних товарів і за відсутності у споживачів відповідної інформації.

На основі узагальнення різних трактувань економічного змісту державної підтримки підприємств і на підставі запропонованого автором визначення цього поняття, в якому акцентовано увагу на тому, що така підтримка створює преференції для діяльності окремих підприємств або сфер економіки, порушуючи умови конкуренції, виокремлено такі її ознаки: створення вигід для певних суб’єктів господарювання, які можуть проявлятись або у відхиленні цін на кінцеві споживчі товари та фактори виробництва від рівноважних, або у розширенні обсягів виробництва (і отже – у збільшенні доходів суб’єкта господарювання або скороченні його витрат), а також відсутність безпосереднього зв’язку цієї підтримки з виконанням державою її економічних функцій.

З огляду на ознаки державної підтримки підприємств, у дисертаційній роботі досліджено бюджетно-податкові інструменти її надання: пряме бюджетне фінансування діяльності підприємств, податкові пільги, повне або часткове покриття державою процентів по кредитах, державні гарантії по кредитах, списання заборгованостей по податках і зборах, регульовані ціни (тарифи) на товари чи послуги, що надаються державою або державними підприємствами.

Узагальнення досвіду ринкових перетворень у країнах з низьким і середнім рівнями доходів показує, що вони нерідко зіштовхуються з такими проблемами, як недостатній розвиток ринку капіталу, відсутність порівняльних переваг для розвитку виробництв з високим рівнем доданої вартості. За таких умов державне втручання в економіку може стати успішним замінником деяких ринкових інститутів. Теоретичний аналіз і досвід державної підтримки підприємств у цих країнах дозволили виокремити її напрями, що сприяють розвиткові національної економіки:

· підтримка підприємств, які перебувають у скрутному фінансовому становищі, з метою запобігання ризику концентрації економічної влади у окремих суб’єктів господарювання та загрозі монополізації ринку;

· підтримка молодих галузей з метою диверсифікації виробництва та реалізації їх потенціальних порівняльних переваг в умовах жорсткої конкуренції з виробниками розвинутих країн;

· підтримка підприємств високотехнологічних секторів економіки (у постсоціалістичних країнах) з метою збереження диверсифікованої структури виробництва.

У другому розділі – "Аналіз бюджетно-податкових інструментів державної підтримки підприємств в Україні" – досліджено основні показники бюджетно-податкової підтримки підприємств в Україні та країнах ЄС; визначено вимоги та обмеження СОТ та ЄС щодо державної підтримки підприємств; виокремлено ключові проблеми застосування бюджетно-податкових інструментів підтримки підприємств в Україні.

З’ясовано, що в Україні відсутній систематизований облік бюджетно-податкових інструментів державної підтримки підприємств. Автором запропоновано підхід до комплексної оцінки відповідних заходів, у рамках якого враховуються такі заходи підтримки, що надають фінансові переваги обмеженому колу суб’єктів господарювання і призводять до порушення умов конкуренції.