РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Автореферат

У вступі обґрунтовано сутність і стан проблеми, що вирішується, актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв’язок з науковими програмами; визначено мету, основні завдання дослідження, наукову новизну, встановлено об’єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі – "Теоретико-методологічні основи державного регулювання банківської системи в умовах глобалізації" – проведено дослідження банківської системи як об’єкту державного регулювання в умовах глобалізації, визначено особливості державного регулювання національних банківських систем та розглянуто механізми саморегулювання і державного регулювання банківської системи в умовах глобалізації.

Дослідження показало, що "банківську глобалізацію" слід розглядати як процес зростаючого взаємозв'язку між суб'єктами банківського бізнесу різних країн світу з приводу купівлі-продажу банківських продуктів і послуг, а також міжнародного руху банківського капіталу і міжнародної уніфікації правил ведення банківського бізнесу. Під суб'єктами банківського бізнесу слід розуміти як самих банків, так і їх клієнтів – юридичних і фізичних осіб (резидентів і нерезидентів).

Запропоновано рівень глобалізації банківського сектора країни визначати за допомогою індикаторів банківської глобалізації, серед яких: присутність банків на зарубіжних ринках банківських послуг; присутність іноземних банків в національній банківській системі; оборот закордонних банківських активів і пасивів на національному ринку; рівень впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності та уніфікації правил банківського бізнесу (впровадження рекомендації Базельського комітету); рівень використання новітніх інформаційних технологій та наявність високоякісних продуктів у банківській системі; участь центрального банку в міжнародних банківських співтовариствах та інших організаціях.

Важливо відмітити, що глобалізація банківської системи країни має свої позитивні і негативні наслідки на хід розвитку банківської системи будь-якої країни. До позитивних наслідків можна віднести:підвищення капіталізації і місткості національної банківської галузі за рахунок засобів іноземних банків;підвищення конкуренції в секторі банківських послуг, що приведе до підвищення якості і зниження ціни цих послуг;використання передових банківських технологій;здійснення інвестиції в масштабах національних банків, що значно перевищують їх можливості.

До негативних наслідків глобалізації можна віднести: ризик відпливу капіталу; руйнівну конкуренцію; глобальний ризик втрати самостійності грошово-кредитної системи, втрата національного суверенітету в банківській галузі;збільшення валютних ризиків і інших зовнішніх ризиків; лавиноподібні банкрутства, що ведуть до втрат як клієнтів банків, так і національного господарства в цілому.

Банківську систему слід розглядати як форму організації функціонування в країні сукупності банківських і небанківських кредитних установ, які діють у взаємозв'язку і взаємозалежності один від одного, а також з банківською інфраструктурою, яка регулюється банківським законодавством і формує ринок банківських послуг.Сучасна банківська система сформована на банківському ринку, тобто на ринку банківських послуг, де працюють як банківські, так і небанківські кредитні установи, які за допомогою банківської інфраструктури і строго за законодавством здійснюють банківські операції. Банківська система має ряд специфічних ознак: включає елементи, підлеглі певній єдності, що відповідають єдиним цілям; має специфічні властивості; діє як єдине ціле; є динамічною та керованою системою; має характер саморегульованої системи.

Трансформацію національних банківських систем в умовах глобалізації визначають наступні тенденції розвитку банківської системи (рис. 1): уніфікація правил гри на світовому ринку банківських послуг; лібералізація банківського ринку; поглиблення інтернаціоналізації банківського капіталу; поява світового віртуального ринку банківських послуг; посилення банківської конкуренції; протекціонізм; посилення ролі міжнародних організацій і транснаціональних банків у світовій економіці; формування глобальної банківської інфраструктури.

В сфері уніфікації правил гри в банківських системах країн велику роль грає Базельський комітет з банківського нагляду при Банку міжнародних розрахунків (Committee of Banking Supervision of the Bank for Inte
ational Settlements), основними завданнями якого є впровадження єдиних стандартів у сфері банківського регулювання. Розробка директив і рекомендацій комітету здійснюється в співпраці з банками і органами регулювання всього світу, і тому вони використовуються не лише в державах-учасниках комітету, а й більш ніж в 100 країнах світу.

Процес швидкого і масового поширення інформаційних технологій, заснованих на широкому застосуванні електронно-обчислювальних машин, засобів автоматизації і телекомунікаційних мереж для збору, зберігання і обробки інформації про банківські платежі і розрахунки, дозволили не лише прискорити розрахунки і підвищити якість банківського обслуговування клієнтів, але і впровадити нові форми обслуговування і види банківських продуктів, удосконалити організацію роботи та управління банком, збору і обробки великих обсягів статистичної інформації, прогнозування та планування.