АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (стаття 14 Конституції України). Як будь-який скарб, вона потребує дбайливого ставлення та захисту. На забезпечення раціонального землекористування, охорони та відновлення земельних ресурсів, в умовах трансформації прав на землі, в Україні проголошені адміністративна і земельна реформи. Перехід від адміністративно-директивної до ринкової економіки не може бути безболісним. Ситуація, що складається на місцях у процесі реформуванняземельних відносин, зумовлює низку проблем, про що свідчать факти невпинного збільшення випадків незаконного заволодіння земельними ділянками (за показниками Державного комітету статистики України, за 2001 – 2006 роки кількість випадків самовільного зайняття земельних ділянок з ознаками адміністративних проступків збільшилася на 28 %). Також недостатньо реалізується одне з головних завдань земельної реформи – раціональне використання та охорона земель. В Україні залишається найвищою у світі розораність сільськогосподарських угідь – 78 %. Роботи щодо раціоналізації землекористування та охорони земель проводяться досить повільно, внаслідок чого деградація ґрунтового покриву деяких територій досягла критичного стану. Водночас сучасна система заходів адміністративної відповідальності не здатна вплинути на оптимізацію землекористування та охорони земель, що підтверджують конкретні статистичні дані (за 2001 – 2007 роки на 17 % зменшилася кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності за псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель). Такі фактичні показники суперечать проголошеному Земельним кодексом України положенню, що використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Отже, сьогодні виникла нагальна потреба в детальному дослідженні природи земельних відносин та їх нормативно-правового регулювання, а також у вивченні змісту правопорушень у цій сфері та особливостей застосування адміністративних санкцій за їх вчинення з метою удосконалення та підвищення ефективності інституту адміністративної відповідальності.

Нині відсутні комплексні монографічні праці, у яких би повно та всебічно розглядалася проблема адміністративної відповідальності за проступки у сфері земельних відносин, а у виконаних наукових дослідженнях (О.С. Мірошниченко, О.В. Стукаленко), зазначена проблема аналізувалася фрагментарно, або в рамках вужчої адміністративно-правової проблематики, без відповідного комплексного підходу.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять загальнотеоретичні наукові праці фахівців у галузі теорії права, адміністративного, земельного та екологічного права, таких як А.Б. Агапова, В.І. Андрейцева, А.М. Беженара, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, А.П. Гетьмана, І.П. Голосніченка, В.В. Горланчука, С.В. Гринька, О.В. Дзери, Д.С. Добряка, Є.В. Додіна, І.А. Іконицької, І.І. Каракаша, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, О.В. Кузьменко, П.Ф. Кулинича, Л.В. Коваля, В.І. Курила, Д.М. Лук’янця, А.М. Мірошниченко, А.І. Миколенка, В.Л. Мунтяна, В.В. Носіка, В.В. Петрова, О.О. Погрібного, О.А. Поліводського, О.Ф. Скакун, Н.І. Титової, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи та ін.

Актуальність теми, що досліджується, пояснюється ще й тим, що характеристика адміністративних правопорушень у сфері земельних відносин має важливе значення для запровадження механізму протидії їм, а також розроблення пропозицій щодо вдосконалення адміністративної відповідальності шляхом внесення змін і доповнень до правових актів. Комплексне наукове дослідження проблем адміністративної відповідальності має позитивно позначитися на подальшому вдосконаленні земельних відносин, практиці реалізації чинних адміністративно-правових норм у цій сфері.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям досліджень відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженій Указом Президента України від 22 липня 1998 р. за № 810/98, та Постанові Верховної Ради України «Про земельну реформу», затвердженій 18 грудня 1990 р. в редакції від 22 вересня 2005 р.

Дисертація виконана в межах плану науково-дослідної роботи кафедри управління та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України – «Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності у сфері оподаткування» (номер державної реєстрації 0105U000657). Тема дисертації затверджена на вченій раді Національного університету державної податкової служби України 30 травня 2007 р. (протокол № 3) та введена до планів науково-дослідних робіт.

Вона розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.