АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДНОВИХ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ Автореферат

Актуальність теми. Розвиток в Україні правової держави, її європейська та загальносвітова інтеграція вимагають виваженого підходу до рівня державного втручання у діяльність суб’єктів господарювання із врахуванням інтересів держави щодо належного функціонування суспільних інститутів та інтересів громадян і організацій з недопущення необґрунтованого здійснення щодо них контрольних або наглядових повноважень з боку державних органів.

Однією із сфер державного регулювання є морегосподарська галузь. Безпека та ефективність мореплавства, як і будь-якого іншого виду транспорту, значною мірою залежить від належної підготовки та оснащення транспортного засобу – судна, тобто від його суднового постачання. Із розвитком інституту приватної власності в Україні, в тому числі і на засоби виробництва, змінилися процедура та форма обслуговування українських та іноземних морських суден. З’явився такий суб’єкт правовідносин як „судновий постачальник” („шипчандлер”), однак належної правової регламентації його діяльність до цього часу не отримала, що позначається на рівні послуг, які він надає. Положення чинного адміністративного законодавства щодо регламентації діяльності суднових постачальників та суднового постачання є спірними, що унеможливлює або значно ускладнює їх подальший розвиток та успішну конкуренцію у порівнянні з іноземними шипчандлерами та обумовлює необхідність дослідження питань адміністративно-правового регулювання діяльності суднових постачальників.

Дослідженню адміністративно-правових (як і цивільно-правових, господарсько-правових) особливостей діяльності суднового постачальника в науковій літературі не приділено належної уваги. До питань суднового постачання, і лише в частині його митного оформлення, у своїх наукових дослідженнях зверталися Є. Додін, П. Пашко, М. Каленський. До цього часу комплексне дослідження адміністративно-правового регулювання діяльності суднових постачальників є відсутнім, що, відповідно, не дозволяє виявити та проаналізувати соціальну обумовленість адміністративно-правового регулювання діяльності суднового постачальника, зв’язок та обумовленість безпеки судноплавства зі станом суднового постачання та діяльністю суднових постачальників, розробити обґрунтовані пропозиції з удосконалення інституту діяльності суднового постачальника, підвищення його ефективності.

Однак досягнення сучасної теорії адміністративного права (а проблемам адміністративно-правового регулювання присвячували свої праці В. Авер’янов, О. Андрійко, А. Альохін, Г. Атаманчук, Д. Бахрах, І. Бачило, Ю. Битяк, Ю. Ведєрніков, І. Голосніченко, Ю. Дмитрієв, О. Євсєєв, С. Ківалов, Ю. Козлов, Т. Коломієць, Б. Кормич, В. Колпаков, А. Комзюк, Т. Кравцова, О. Крупчан, А. Ластовецький, В. Малиновський, Н. Нижник, С. Петров, Ю.Тихомиров, В. Цвєтков, В. Шкарлупа, В. Шевченко, Л. Юзьков, М. Якимчук, Х. Ярмакі та ін.) дозволяють вирішити питання щодо належного адміністративно-правового регулювання діяльності суднових постачальників.

Таким чином, необхідність зміцнення законності, уточнення місця і ролі адміністративно-правового регулювання суднового постачання, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, правові питання та суперечливі положення чинного адміністративного законодавства щодо регулювання діяльності суднових постачальників обумовлюють актуальність обраної автором теми дослідження, її науково-практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до Плану науково-дослідної роботи кафедри морського та митного права Одеської національної юридичної академії за темою: „Організаційно-правові основи митної та морської політики” на 2001–2005 рр., які були складовою науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії „Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави” на 2001–2005 рр. (державний реєстраційний номер 0101U001195).