АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НОРМОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. При здійсненні державно-правової реформи, потреби адміністративного нормотворення мають свою особливість, оскільки правове регулювання суспільних відносин неможливо уявити без нормативно-правових актів органів виконавчої влади. Внаслідок цього вбачається, що основним завданням у цій сфері є удосконалення, оптимізація форм здійснення ними нормотворчої діяльності та визначення ступеня правового впливу на суспільні відносини.

В Україні дослідженню підзаконного нормотворення до останнього часу не приділялося належної уваги. Практика здійснення нормотворчої діяльності залишається неефективною, оскільки діяльність органів виконавчої влади значною мірою невпорядкована, а створення нової системи нормотворчих відносин проходить вкрай повільно і суперечливо, не ґрунтуючись на достатніх наукових розробках. Отже, з огляду на необхідність зміни самого характеру і спрямування адміністративно-правового регулювання інституту нормотворення органів виконавчої влади, радикального оновлення усіх основних елементів правотворчої діяльності, а також у зв’язку з відсутністю належного наукового забезпечення цих питань, слід визнати значну актуальність теми дисертаційного дослідження, його теоретичну і практичну значимість.

Право органів виконавчої влади приймати нормативно-правові акти передбачено Конституцією України і незначною кількістю законодавчих актів. Таке фрагментарне правове регулювання характеризується неповнотою або навіть відсутністю комплексності.

Привабливість ідеї проведення даного дослідження базується також на тому, що нечисленні дослідження проблем нормотворення, які проводились раніше, в основному зосереджували увагу на законотворенні. Ось чому теоретична розробка питань щодо відомчого нормотворення є об’єктивно необхідною, своєчасною, а тому актуальною. Особливо слід підкреслити внесок у розробку досліджуваних в дисертації проблем провідних українських і зарубіжних вчених-юристів: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, С.Н. Братуся, Р.Ф. Ва­сильєва, В.К. Гіжевського, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківа­лова, С.П. Кисиля, Л.В. Коваля, В.В. Копєйчикова, В.О. Котюка, Є.В. Курінного, О.Е. Лейста, В.М. Марчука, А.В. Міцкевича, О.А. Нечитайленка, Л.В. Ніколаєвої, Н.Р. Ниж­ник, А.Ф. Ноздрачова, П.С. Пацурківського, В.П. Пєткова, В.М. Поповича, В.Ф. Сірен­ка, О.Ф. Скакун, В.П. Чабана, В.О. Шамрая, В.М. Шаповала, В.К. Шкарупи, Ю.С. Шем­шученка, В.С. Якушева та багатьох інших авторів.

Недостатня розробка в чинному законодавстві та в науковій літературі питань щодо процедури підготовки та прийняття нормативно-правових актів органами виконавчої влади, формальність, нечіткість механізму контролю за нормотворчою діяльністю ведуть до порушень законності даних актів. Виходячи з цього важливим і актуальним є пошук дієвих способів і засобів забезпечення законності актів органів виконавчої влади. В умовах розбудови правової держави відомчі нормативно-правові акти, в першу чергу, необхідно спрямовувати на забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Для створення повноцінної системи нормативних актів нагальною є проблема з’ясування правової природи нормативно-правових актів у сфері діяльності органів виконавчої влади.

Протягом останніх років були зроблені спроби врегулювання питань щодо створення системи внутрішньо узгоджених нормативно-правових актів, проте до цього часу Закон України “Про нормативно-правові акти” так і не прийнято, а відомча нормотворча діяльність здійснюється на рівні підзаконних нормативно-правових актів. Отже, за таких умов, потреба у всебічному й системному врегулюванні нормотворчої діяльності органів виконавчої влади в Україні є нагальною і досить актуальною.

Викладене свідчить про актуальність проблеми і необхідність широких узагальнень теоретичного та емпіричного матеріалу, оцінки тенденцій, що мають місце, і обґрунтування на цій підставі способів вирішення проблем адміністративно-правового регулювання нормотворення органів виконавчої влади.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри комерційного права Київського національного торговельно-економічного університету, зокрема, є складовою науково-дослідної теми № 10/1 “Актуальні проблеми комерційного права”, що затверджена Вченою радою КНТЕУ від 02.02.2001 р., протокол № 2. Дисертація ґрунтується на положеннях Указу Президента України від 22 липня 1998 р. № 810\98 “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні”.